Постанова № 68075020, 31.07.2017, Львівський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2017 року справа № 813/2441/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Новак Л.М.

за участю:

представника позивача - Синявської-Чаус О.О.

представника відповідача - Дворнікова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" про стягнення заборгованості, -

Встановив:

Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 3450815,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем відповідно до звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік, поданому Львівському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2016 році становила 5388 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2015 році становив 216 осіб, при цьому середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів - 185 осіб. У зв'язку з невиконанням нормативу створення робочих місць для інвалідів у кількості 31 та враховуючи розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві 109262,49грн, Львівським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів нараховано штрафні санкції у сумі 3387137,19 грн, та у зв'язку із несплатою санкцій у встановлений законом строк нараховано пеню (за період з 16.04.2017 по 01.06.2017 - 47 днів) у розмірі 63677,95грн. Оскільки, відповідач не сплатив зазначену суму адміністративно-господарських санкцій, тому вона підлягає до примусового стягнення в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю, з підстав наведених в позовній заяві. В своїх усних пояснив, що в період 2013 року відповідачем безпідставно відмовлялось в працевлаштуванні інвалідів, які скеровувались центром зайнятості. Просить суд стягнути з відповідача адміністративно-господарську санкцію та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмових запереченнях та додаткових поясненнях. В своїх усних запереченнях з приводу заявлених позовних вимог, посилається на те, що товариством були вжиті всі необхідні заходи передбачені чинним законодавством по забезпеченню працевлаштування інвалідів, а саме: впродовж 2016 року ПАТ „ДТЕК Західенерго" та його відокремлені підрозділи направляли інформацію до центрів зайнятості про наявність вільних робочих місць та вакантних посад, на яких може використовуватись праця інвалідів, звертались із листами про направлення для працевлаштування інвалідів. Таким чином, на думку відповідача вжито усіх заходів щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а, отже не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем мого знаходження інвалідів, які бажають працевлаштуватись. Просить суд відмовити повністю в задоволені адміністративного позову.

Заслухавши доводи представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Як вбачається зі звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік, поданому Львівському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2016 році становила 5388 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2015 році становив 216 осіб, при цьому середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів - 185 осіб.

У зв'язку з невиконанням нормативу створення робочих місць для інвалідів у кількості 31 та враховуючи розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві 109262,49грн, Львівським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів нараховано штрафні санкції у сумі 3387137,19 грн, та у зв'язку із несплатою санкцій у встановлений законом строк нараховано пеню (за період з 16.04.2017 по 01.06.2017- 47 днів) у розмірі 63677,95грн.

Оскільки, відповідач не сплатив зазначену суму адміністративно-господарських санкцій, Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 3450815,14 грн.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Статтею 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Так, частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Суд зазначає, що із 216 робочих місць для працевлаштування інвалідів як нормативу для відповідача середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів становила 185 осіб, при цьому публічне акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" інформувало відповідача протягом 2016 року про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів, а відтак - виконало свій обов'язок щодо створення робочих місць, при цьому обов'язок щодо пошуку працівників на такі вакансії законодавчо покладений саме на позивача, а не на підприємство.

Така правова позиція відповідає висновках, висловлених Верховним Судом України у постановах від 26 червня 2012 року №21-105а12, № 21-60а11 від 20.06.2011 року, №21-95а13 від 02.04.2013 року які згідно зі статтею 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Доказів того, що ПАТ „ДТЕК Західенерго" не створило робочі місця для інвалідів або безпідставно відмовляло особам з обмеженими фізичними можливостями у прийнятті на роботу, не звітувало або несвоєчасно звітувало Державній службі зайнятості про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів у порядку, передбаченому законодавством, позивачем до суду не надано.

Таким чином, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» на відокремлених підрозділах, «Добротвірська ТЕС» «Ладижинськаа ТЕС», «Бурштинська ТЕС», «Галременерго» фактично були створені робочі місця для інвалідів (вакантних місць за період - 66), про що регулярно, після відкриття вакансії, повідомлялися відповідні центри зайнятості населення згідно із приписами законодавства.

На виконання вимог Наказу № 316 Відповідач неодноразово протягом 2016 року подавав до Львівського та Ладижинського міських центрів зайнятості, Кам'янка-Бузького та Галицького районних центрів зайнятості звіти про попит на робочу силу (за формою 3-ПН) про створені на підприємстві робочі місця для інвалідів та наявність вільних робочих місць, що підтверджується:

- звітами про попит на робочу силу ВП «Бурштинська ТЕС» за січень-грудень 2016;

- звітами про попит на робочу силу ВП «Ладижинська ТЕС» за січень-грудень 2016;

- звітами про попит на робочу силу ВП «Добротвірська ТЕС» за січень-грудень 2016;

- звітами про попит на робочу силу ВП «Галременерго» за січень-грудень 2016.

Як вбачається з цих звітів, загальна кількість створених вакантних робочих місць для інвалідів протягом 2016 року складала 66, що з урахуванням працевлаштованих інвалідів, навіть перевищує норматив.

Крім того, впродовж 2016 року ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» зверталося з оголошеннями про запрошення інвалідів на роботу: Газета «Життя і слово» та Газета «Галицьке слово».

Також відповідач звертався з листами з метою сприяння у працевлаштуванні інвалідів до:

- Ладижинського міського центру зайнятості;

- Галицького управління праці та соціального захисту населення;

- Івано-Франківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів;

- Галицького районного центру зайнятості населення Івано-Франківської області;

- Кам'янка-Бузького районного центру зайнятості;

- Львівського міського центру зайнятості;

- Львівському обласному фонду соціального захисту інвалідів.

Щодо Апарату управління та ВП «Львівенергоспецремонт» ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», то норматив робочих місць для інвалідів, у цих структурних одиницях був виконаний згідно приписів закону шляхом працевлаштування необхідної кількості інвалідів.

У зв'язку з тим, що ПАТ „ДТЕК Західенерго" вжито усіх передбачених чиним законодавством заходів щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, на нього не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування.

Враховуючи вищевикладене, фактичні обставини справи, норми чинного законодавства, а також відсутність доказів бездіяльності відповідача чи відмови його у працевлаштуванні інвалідів, суд вважає, що у 2016 році відповідачем було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення у вигляді недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, а отже, виконані обов'язки, покладені на нього ст. 18 Закону №875-ХІІ, а тому у позивача були відсутні правові підстави для нарахування адміністративно-господарських санкцій та пені, у зв'язку з чим позовні вимоги Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню зі сторін.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Постановив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 03.08.2017 року.

Суддя Р.М. Брильовський