Постанова № 68074774, 20.07.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

20 липня 2017 року Справа № 814/1168/17

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Князєва В.С., за участю секретаря судового засідання Єрзікова О.М.,

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: Єрохіної Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомОСОБА_2, АДРЕСА_1 до відповідачаГоловного Управління Держгеокадастру України у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034 провизнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держземагенства України у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області щодо повернення ОСОБА_2 супровідним листом від 07.12.2016 року № К-6216/6-16-СГ матеріалів, що були додані до клопотання від 30.09.2016 року;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області розглянути клопотання ОСОБА_2 від 30.09.2016 року про безоплатну приватизацію земельної ділянки, а саме: про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення площею 103,1161 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована на території Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів).

В обгрунтування свого позову ОСОБА_2 зазначив, що відповідач клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га. для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності протиправно повернув.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження (арк. спр. 17).

Відповідач проти позову заперечив та зазначив, що клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у оренду, орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, не обгрунтоване. Крім того, відповідач зазначив, що клопотання ОСОБА_2 не було залишено без розгляду та йому не було відмовлено у передачі замельної ділянки, а лише повідомлено про невідповідність місця розташування вказаної земельної ділянки (арк. спр. 18 - 19).

В судовому засіданні представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 30.09.2016 року звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення площею 103, 1161 га, кадастровий № НОМЕР_2, що розташована на території Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів) (арк. спр. 8).

Вказане клопотання, відповідно з даними рекомендованого повідмолення про вручення поштового відправлення, надійшло на адресу відповідача 11.10.2016 року (арк. спр. 10).

07.12.2016 року Головне управління Держземагенства України у Миколаївській області листом № К-6216/6-16-СГ повернуло надані позивачем матеріали на опрацювання, мотивуючи це невідповідністю місця розташування вказаної земельної ділянки, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року № 898-р, яким визначено умови розпорядження земельними ділянками, визначеними для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції.

Згідно статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 статті 13 Конституції, кожному громадянину гарантується право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного Кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів (п. б ч.1 ст.121 ЗКУ).

Частиною 6 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України).

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, зміст ст.ст. 118, 122 Земельного кодексу України свідчить про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог вказаних статей Земельного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У листі від 07.12.2016 року № К-6216/6-16-СГ, надісланому позивачу, відповідач посилається на Розпорядження Кабінету Міністрів України №898-р «Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками».

Даним розпорядженням Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру, обласним та Київській міській державним адміністраціям доручено за участю з органами місцевого самоврядування доручено визначити протягом місяця на території відповідної області земельні ділянки для відведення учасникам АТО та сім'ям загиблих учасників АТО.

Так, як видно з п.2 зазначеного Розпорядження КМУ від 19.08.2015 року, Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру, обласним та Київській міській державним адміністраціям забезпечити:

- розгляд у першочерговому порядку звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок;

- розміщення на власних офіційних веб-сайтах інформації про місце розташування, цільове призначення та площу земельних ділянок, які можуть бути відведені учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції;

- надання в 10-денний строк після подання учасниками антитерористичної операції або членами сімей загиблих учасників антитерористичної операції заяв про надання їм земельних ділянок відповідної інформації Державній службі у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції.

Отже, з зазначеного вбачається, що даним розпорядженням від 19.08.2015 року встановлено першочерговий розгляд звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок.

Тобто, визначається, що такі звернення можливі і від не учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок.

Оскільки відповідач не надав мотивовану відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а повернув клопотання з наданими матеріалами на доопрацювання, що не передбачено ст. 118 Земельного кодексу України, то ці дії відповідача є протиправними.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи і ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір розподіляється відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Миколаївські області щодо повернення ОСОБА_2 супровідним листом від 07.12.2016 року № К-6216/6-16-СГ матеріалів, що були додані до клопотання від 30.09.2016 року.

3. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області розглянути клопотання ОСОБА_2 від 30.09.2016 року про безоплатну приватизацію земельної ділянки, а саме: про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення площею 103,1161 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована на території Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів).

4. Присудити на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір в сумі 640,00 грн., сплачений квитанцією № 201 від 06.06.2017 року, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.С. Князєв

Постанова оформлена у відповідності до ст. 163 КАС України

та підписана суддею 25 липня 2017 року.