Постанова № 68074588, 11.07.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2017 р. Справа № 804/3221/16 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 35» про стягнення коштів з рахунків у банках податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 552 190,14 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Криворізька центральна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 35» (далі - відповідач), в якому просила стягнути до бюджету кошти КП «Житлово-експлуатаційна організація № 35» (код ЄДРПОУ 20247412) з рахунків у обслуговуючих КП «Житлово-експлуатаційна організація № 35» у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість на загальну суму 552 190,14 грн.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 552 190,14 грн. з податку на додану вартість. Оскільки, борг в добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.

Представник позивача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Представник відповідача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду письмові заперечення та клопотання про розгляд справи за відсутності представника в порядку письмового провадження, просив в задоволенні позову відмовити.

Зважаючи на приписи ч. 4 ст. 122, ч. 4, ч. 6 ст. 128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст. 122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 35» перебуває на обліку в Криворізькій центральній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

За відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 552 190,14 грн., в т.ч. податкові зобов'язання - 383 097,81 грн., пеня - 169 092,33 грн., який виник в наслідок не сплати податкових зобов'язань визначених: податковими деклараціями з податку на додану вартість від 20.05.2015 року № 9101506838, від 19.06.2015 року № 9128796232, від 20.07.2015 року № 9153023596, від 14.08.2015 року № 9171317854, від 18.09.2015 року № 9193863476, від 19.10.2015 року № 9214430985, від 20.11.2015 року № 9237429420, від 18.12.2015 року № 9256775833, від 30.01.2016 року № 9273746449, від 19.02.2016 року № 9020404080, від 17.03.2016 року № 9037925001, від 20.04.2016 року № 9060425583; рішенням про розстрочення грошового зобов'язання від 30.01.2015 року № 4.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 36.1, п. 36.2 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

У відповідності до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пеня розрахована позивачем відповідно до статті 129 Податкового кодексу України, у зв'язку з не сплатою відповідачем грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що податковий борг КП «Житлово-експлуатаційна організація № 35» виник до 2011 року (набрання чинності Податковими кодексом України), то відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181 позивачем було сформовано дві податкові вимоги по несплаченим узгодженим податковим зобов'язанням 2002 року, відповідно від 08.11.2002 року № 1/114 та від 20.12.2002 року № 2/341.

Доказів оскарження податкових вимог від 08.11.2002 року № 1/114 та від 20.12.2002 року № 2/341 матеріали справи не містять, також зазначені вимоги у встановленому порядку не відкликані.

Так як податковий борг відповідача не переривався нові податкові вимоги не виносились та як свідчать матеріали справи, станом на дату подання позову, податковий борг відповідачем не погашений, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо сплати податкових зобов'язань, визначених: податковими деклараціями з податку на додану вартість від 20.05.2015 року № 9101506838, від 19.06.2015 року № 9128796232, від 20.07.2015 року № 9153023596, від 14.08.2015 року № 9171317854, від 18.09.2015 року № 9193863476, від 19.10.2015 року № 9214430985, від 20.11.2015 року № 9237429420, від 18.12.2015 року № 9256775833, від 30.01.2016 року № 9273746449, від 19.02.2016 року № 9020404080, від 17.03.2016 року № 9037925001, від 20.04.2016 року № 9060425583; рішенням про розстрочення грошового зобов'язання від 30.01.2015 року № 4, оскільки грошові кошти, сплачені відповідачем були зараховані в порядку черговості в рахунок погашення попереднього податкового боргу.

У зв'язку із чим, податкові зобов'язання з ПДВ, в т.ч. пені в розмірі 552 190,14 грн., станом на момент розгляду справи є непогашеними.

При цьому, слід зазначити, що особливі умови ст. 96 Податкового кодексу України, на які посилається представник відповідача до даного випадку не розповсюджуються, оскільки предметом спору є стягнення податкового боргу, а не погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

На підставі п. 4 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Враховуючи, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 35» про стягнення коштів з рахунків у банках податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 552 190,14 грн. - задовольнити.

Стягнути до бюджету кошти Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 35» (код ЄДРПОУ 20247412) з рахунків у обслуговуючих Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 35» у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість на загальну суму 552 190,14 (п'ятсот п'ятдесят дві тисячі сто дев'яносто гривень 14 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко