Постанова № 68074512, 06.02.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 25000, 00 грн, -

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн., який утворився внаслідок несплати грошових зобов'язань, нарахованих за податковим повідомленням - рішенням від 26.05.2015 № 10422/10/174 (форми «Ф»). Податковою інспекцією вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу. Так, у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога від 02.09.2015 №5798/10/17-03 направлена відповідачу. Однак сума податкового боргу залишається не погашеною у добровільному порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із означеним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року відкрито скорочене провадження у адміністративній справі № 804/3308/16.

Відповідно до розпорядження в.о керівника апарату Гречаної В.Г. від 13.01.2017 №93 д призначено повторний автоматичний розподіл справи, у зв'язку із відпусткою по догляду за дитиною судді Павловського Д.П.

За результатами розподілу справи автоматизованою системою документообігу, вказана справа передана на розгляд судді Царікової О.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2016 року прийнята до провадження адміністративна справа № 804/3308/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 06 лютого 2017 року.

У судове засідання 06.02.2017 представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений судом, що підтверджується наявними матеріалами справи, надав до канцелярії суду клопотання (вх.№ 365-ел.) про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника позивача в порядку письмового провадження.

Усудове засідання 06.02.2017 представник відповідача не з'явився. Кореспонденція суду повернулася з адреси відповідача, вказаної в адміністративному позові, із відміткою поштового відділення про повернення, у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Згідно довідки-розрахунку, наданої позивачем, у ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1) по платежу 18011001 (транспортний податок з фізичних осіб) наявна сума недоїмки у розмірі 25000,00 грн., що виникла внаслідок несплати нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання згідно податкового повідомлення - рішення від 26.05.2015 № 10422/10/174 (форми «Ф»).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач, керуючись п.п.267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПК України 26.05.2015 сформував ОСОБА_2 податкове повідомлення - рішення (форми "Ф") № 10422/10/174, згідно з яким визначено грошове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб на суму 25000,00 грн.

Копію податкового повідомлення-рішення від 26.05.2015 № 10422/10/174 (форми "Ф") направлено відповідачу рекомендованим поштовим відправленням, однак зазначене податкове повідомлення-рішення від 26.05.2015 № 10422/10/174 (форми "Ф") повернулося на адресу контролюючого органу із відміткою поштового віділення про повернення, у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

02.09.2015 на виконання вимог ст. 59 ПК України відповідачу виставлена податкова вимога (форми "Ф") № 5798/10/17-03 на суму 25000,00 грн. Копія податкової вимоги від 02.09.2015 №5798/10/17-03 направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням, однак зазначена податкова вимога (форми "Ф") № 5798/10/17-03 повернулася на адресу контролюючого органу із відміткою поштового відділення про повернення, у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Згідно зі ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту ПК України).

Відповідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи, яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України, було введено новий податок - транспортний податок.

Відповідно до п. п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України є об'єктами оподаткування.

Згідно з пп. 267.2.1. п. 267.2 ст. 267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

За правилами, визначеними пп. 267.3.1. п. 267.3, п. 267.4 ст. 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно з п.267.5, 267.6 ст. 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи підтверджено направлення відповідачу копії податкового повідомлення-рішення від 26.05.2015 №10422/10/174. Доказів оскарження означеного податкового повідомлення-рішення в судовому порядку не надано.

За таких обставин, сума нарахованого грошового зобов'язання по платежу: транспортний податок з фізичних осіб згідно податкового повідомлення - рішення від 26.05.2015 №10422/10/174 набула статусу податкового боргу.

Виконання позивачем положень ст. 59 ПК України підтверджується матеріалами справи. Доказів оскарження податкової вимоги від 02.09.2015 № 5798/10/17-03 ( форми "Ф") до суду не надано.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає, що позивачем здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи щодо стягнення з відповідача 25000,00 грн. податкового боргу.

Враховуючи викладене, а також відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача щодо наявності боргу та доказів погашення податкового боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 податкового боргу у розмірі 25000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 94, 128, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 25000,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, 50083, АДРЕСА_1) на користь державного бюджету суму податкового боргу з транспортного податку з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18011001) у розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.