Ухвала суду № 68074396, 02.08.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ПрАТ "Київстар" на ухвалу судді Прилуцького міськрайонного суду від 07 липня 2017 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_7 до ПрАТ "Київстар" про захист прав споживачів,

в с т а н о в и в:

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду від 07 липня 2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_7 до ПрАТ „Київстар" про захист прав споживачів.

В апеляційній скарзі ПрАТ „Київстар" просить скасувати зазначену ухвалу судді, посилаючись на порушення правил підсудності, та постановити нову ухвалу про повернення ОСОБА_7 позовної заяви для подання до належного суду, посилаючись на порушення суддею норм процесуального права. На думку відповідача, позов повинен подаватись відповідно до правил ч. 2 ст. 109 ЦПК України за місцезнаходженням ПрАТ «Київстар» в м. Київ. Крім того, вказує, що суддя першої інстанції не звернув уваги на те, що позивачем не було додано до позову жодних документів, які підтверджують її статус як споживача та абонента телефонного номеру; ОСОБА_7 за відсутності документів не може вважатись споживачем послуг ПрАТ «Київстар», а тому позовна заява не може бути подана в порядку альтернативної підсудності відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відкриваючи провадження у справі, суддя першої інстанції виходив з того, що подана заява відповідає вимогам ст.ст. 118-120 ЦПК України, перешкоди для її прийняття та відкриття провадження відсутні, а вказані правовідносини підлягають розгляду у суді.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом про захист прав споживачів щодо незгоди із встановленим тарифом під час користування послугою мобільного зв'язку, яку їй надає ПАТ «Київстар».

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом України "Про захист прав споживачів".

Згідно ч.5 ст.110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (ч. 14 ст. 110 ЦПК України).

Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.

Згідно п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 19 квітня 1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є лише громадяни (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних потреб. Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином - підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємства.

За п.п. 19, 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, а продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Посилання ПрАТ „Київстар" на те, що ОСОБА_7 повинна була надати до позовної заяви докази на підтвердження її статусу споживача послуг, є безпідставним, враховуючи наступне.

Статтею 119 ЦПК України визначені вимоги, які пред'являються до форми і змісту позовної заяви.

Подання доказів при пред'явленні позову за ст. 119 ЦПК України не вимагається, подання доказів здійснюється стороною з урахуванням положення ст. 131 ЦПК України.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді цивільних справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 року № 2 подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред"явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику; заява не може бути визнана неподаною та повернута за мотивами ненадання доказів.

Виходячи з конституційного положення про свободу сторін у питанні про подання доказів, апеляційний суд вважає, що сторони самі вправі вирішувати питання про те, які докази їм подавати і чи подавати ці докази взагалі; оцінка доказів судом остаточно відбувається в нарадчій кімнаті під час постановлення рішення у відповідності з правилами ст.212 ЦПК України.

Тому, у разі не підтвердження факту порушення відповідачем прав позивача як споживача належними доказами, це може бути підставою для відмови в позові, а не для відмови в прийнятті позовної заяви.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами, пов'язані з наданням телекомунікаційних послуг; позивач є споживачем таких послуг, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України, ОСОБА_7 мала право обрати підсудність справи за місцем свого проживання.

Зважаючи на наведене, апеляційний суд на підставі п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала судді залишенню без змін, оскільки її постановлено з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.1 ч. 1 ст. 312, 313-314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ПрАТ "Київстар" відхилити.

Ухвалу судді Прилуцького міськрайонного суду від 07 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.