Ухвала суду № 68072633, 02.08.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5851/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Комлевої О.С., Кравця Ю.І.,

при секретарі Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Південбуд Інвест» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 24 травня 2017 року про надання дозволу на примусове виконання на території України постанови Окружного суду м. Вільнюса (Литовська Республіка) від 15.10.2015 року про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Південбуд Інвест»,

встановила:

ЗАТ «Траст Кепітел» звернулося до суду з заявою про надання дозволу на примусове виконання на території України постанови окружного суду м. Вільнюса (Литовська Республіка) від 15.10.2015 року про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ТОВ «Південбуд Інвест».

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 травня 2017 року заяву задоволено. Надано дозвіл на примусове виконання на території України постанови окружного суду м. Вільнюса (Литовська Республіка) від 15.10.2015 року про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ТОВ «Південбуд Інвест», якою вирішено накласти арешт на рухоме та нерухоме майно ТОВ «Південбуд Інвест» (код 32575047, адреса: 65082, АДРЕСА_1) в рамках суми 175217149,84 гривень (еквівалент 6 661 109,31 доларів США), наклавши заборону на продаж даного майна, передачу його під заставу чи інше відчуження третім особам. В разі відсутності майна чи його недостачі накласти арешт на решту суми грошових коштів, які належать ТОВ «Південбуд Інвест» (код 32575047, адреса: 65082, АДРЕСА_1) та знаходяться у Товариства чи третіх осіб, заборонивши розпорядження цими коштами, проте дозволивши за рахунок цих коштів проведення розрахунків з UAB «Trust Capital» (ЗАТ «Траст Кепітел») по заявленому позову.

Вказане судове рішення оскаржує в апеляційному порядку ТОВ «Південбуд Інвест». В скарзі з посиланням на порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали та постановки нової про відмову у задоволенні заяви про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.

ТОВ «Південбуд Інвест» в судове засідання не зявилося. Про час та місце розгляду справи в апеляційному суді повідомлялося належним чином.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 390 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Згідно ст. ст. 391, 392 ЦПК України рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили і розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника. Якщо боржник не має місця проживання або місцезнаходження на території України або його місце проживання або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника.

За ч. 1 ст. 393 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником).

Відповідно до ч. 1 ст. 394 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається у письмовій формі і повинно містити: ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження; ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні; мотиви подання клопотання.

Згідно ч. 8 ст. 395 ЦПК України якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання , визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

У п. 12, 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражі і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» від 24.12.1999 року №12 розяснено, що клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.

При розгляді й вирішенні зазначених заяв і клопотань суд має керуватися відповідними нормами ЦПК України, Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж», Положенням про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України, положеннями міжнародних договорів про міжнародний арбітраж, Регламентом Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні», арбітражною угодою чи арбітражним застереженням сторін.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що постановою окружного суду м. Вільнюса (Литовська Республіка) від 15.10.2015 року задоволено клопотання UAB «Trust Capital» (ЗАТ «Траст Кепітел») про застосування тимчасових заходів у відношенні відповідача по справі за позовом UAB «Trust Capital» (ЗАТ «Траст Кепітел») до ТОВ «Південбуд Інвест» про стягнення грошових коштів на загальну суму 6 661 109,31 доларів США і вирішено накласти арешт на рухоме та нерухоме майно ТОВ «Південбуд Інвест» (код 32575047) в рамках суми 6 661 109,31 доларів США, наклавши заборону на продаж даного майна, передачу його під заставу чи інше відчуження третім особам. В разі відсутності майна чи його недостачі накласти арешт на решту суми грошових коштів, які належать ТОВ «Південбуд Інвест» (код 32575047) та знаходяться у Товариства чи третіх осіб, заборонивши розпорядження цими коштами, проте дозволивши за рахунок цих коштів проведення розрахунків з UAB «Trust Capital» (ЗАТ «Траст Кепітел») по заявленому позову.

Постанова набрала законної сили 23.04.2016 року, боржником постанова добровільно не виконана, раніше не виконувалась, відсутнє рішення (ухвала) суду України, що набрало законної сили (а також відсутня справа у провадженні суду України) між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах. Боржнику вручено копію постанови від 15.10.2015 року у встановленому законом порядку 15.04.2016 року. Строк предявлення постанови окружного суду м. Вільнюса (Литовська Республіка) від 15.10.2015 року про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Південбуд Інвест» до примусового виконання, встановлений статтею 391 ЦПК України, не пропущено (а.с.5-47).

Тому, правових підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання на території України постанови окружного суду м. Вільнюса (Литовська Республіка) від 15.10.2015 року, всупереч доводів апеляційної скарги, не має.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, щодо непогодження з постановою окружного суду м. Вільнюса (Литовська Республіка) від 15.10.2015 року не заслуговують на увагу, оскільки суд при вирішенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядає клопотання у визначених заявником межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.

Враховуючи встановлене, суд зясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання про надання дозволу на примусове виконання на території України постанови окружного суду м. Вільнюса (Литовська Республіка) від 15.10.2015 року, вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги про порушення прав апелянта є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного судового рішення.

Згідно ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 59, ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести допустимими та належними доказами ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з розясненнями, викладеними в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Наявність чи відсутність наведених обставин та можливість встановлення відповідних фактів суд вирішує відповідно до положень ст. ст. 10, 11, 27, 57-60 ЦПК України, за якими сторони при вирішенні справи зобовязані довести перед судом ті обставини, на які вони посилаються як на підстави їх вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, всупереч твердженню скарги, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням вимог закону, тому у відповідності зі ст. ст. 311, 312 ЦПК України, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 312, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Південбуд Інвест» відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 24 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді

ОСОБА_2

ОСОБА_3