Ухвала суду № 68072193, 03.07.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/5547/17

Провадження № 1-кс/522/10302/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2017 року ОСОБА_1

Слідчий суддя Приморського районного суду міста Одеси КоваленкоВ.М., за участю секретаря Багрій А.В., прокурорів Самойленко М.А., Реута Ю.В., представника власника майна - адвоката ОСОБА_2, прокурорів Самойленко М.А., Реута Ю.В., розглянувши у судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -

У С Т А Н О В И В:

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_2 звернулася до слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси із клопотанням в порядку ст.174 КПК України про скасування арешту майна.

В обґрунтування доводів клопотання посилається на наступне.

СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.4 ст.187, ч.1 ст.14, ч.2 ст.187 КК України у кримінальному провадженні №12016160500008887.

В рамках зазначеного кримінального провадження в квартирі де проживає ОСОБА_3 разом зі своєю донькою та її чоловіком ОСОБА_4 (який є підозрюваним у скоєнні вищевказаних кримінальних правопорушень) було проведено обшук та тимчасово вилучено майно. 22 березня 2017 року ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Іванова В.В. на тимчасово вилучене майно накладено арешт з метою подальшого відшкодування шкоди завданої потерпілій.

Частина, визначеного в ухвалі суду майна, належить на праві приватної власності заявниці, що підтверджується доданими до заяви копіями документів.

Оскільки ОСОБА_3 не є підозрюваною чи/або обвинуваченою за вищевказаним кримінальним провадженням та накладення арешту на майно належне на праві власності заявниці, спричиняє їй не значні матеріальні збитки та пряму загрозу життю та здоровю, вона звернулася до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту накладеного на майно.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Івановим В.В. частково задоволено клопотання ОСОБА_3С та від 03 травня 2017 року та скасовано арешт на побутову техніку й золоті прикраси в частині скасування арешту з грошових коштів - відмовлено, з підстав наведених в мотивувальній частині ухвали слідчого судді.

Суд відмовив в скасуванні арешту з грошових коштів належних ОСОБА_3 з тих підстав, що станом на травень 2017 року проходили першочергові слідчі дії спрямовані на встановлення факту причетності цього майна до інкримінованих підозрюваному злочинів та факту належності їх саме підозрюваному.

Станом на червень 2017 року в ході досудового розслідування кримінального провадження №12016160500008887 органами досудового розслідування не зібрано належних та вагомих доказів щодо незаконного походження речей на які накладено арешт.

У заявниці достатньо доказів, того що ці речі належать саме їй та вилучені у неї кошти збирала разом і своїм померлим чоловіком (який отримував гонорари за написання статей тощо).

У звязку з тим, що заявниця проходила хіміотерапію, вона зберігала ці кошти в металевому сейфі, який й було вилучено під час обшуку. Заявниця сама зявилася до слідчого та в його присутності відкрила сейф своїм ключем, крім того вона та її донька надавали пояснення стосовно цих коштів. Про те посадова особа органу досудового розслідування по кримінального провадження № 12016160500008887, вважає ці кошти могли бути належні потерпілій, яка займається незаконним обігом іноземної валюти і на яку нібито ОСОБА_4О готував розбійний напад. Тут майже зразу становиться питання, яким чином у особи могли бути вилучені кошти, якщо на неї напад тільки готувався. Потім у посадових осіб зявляється нова версія, що цими коштами може бути погашений матеріальні та моральні збитки особі, на яку було здійснено розбійний напад у листопаді 2016 року та підозра у скоєнні цього злочину предявлена ОСОБА_4, про те слідчій не перевірив та не збирається перевіряти ті факти, що ОСОБА_4 у той період часу офіційно працював ( що підтверджується його трудовою книжкою) та знаходився на роботі з 09:00 години ранку до 20:00.

Предявлена ОСОБА_4 підозра у скоєнні кримінальних правопорушень в березні 2017 року .

22 березня 2017 року ухвалою слідчого судді накладено арешт на майно в тому числі на речі й грошові кошти, що належать на праві приватної власності ОСОБА_3

З березня по червень 2017 року у посадової особи Приморського ВП ГУНП в Одеській області було достатньо часу для проведення першочергових слідчих дій щодо встановлення факту причетності речей вилучених у заявниці до інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, не вжито жодних дій щодо повернення заявниці її коштів та майна, навпаки складається враження що ця посадова особа шукає підстави лише б не повертати вказані кошти та речі заявниці. Це підтверджується й тим фактом, що посадова особа приморського ВП ГУНП в Одеській області не виконала ухвалу суду щодо скасування арешту з майна та повернення його заявниці, так заявниці не повернуті ланцюжок з металу жовтого кольору з хрестиком з металу жовтого кольору, ланцюжок жовтого кольору з пошкодженою застібкою, сотовий термінал ESN801F340F( це підтверджується розпискою від 19 травня 2017 року).

За цей час стан здоровя заявниці, яка є онкохворою значно погіршився, вона потребує негайного проходження курсу хіміотерапії. На її лікування потрібні кошти, та замість того, щоб опікуватися про своє здоровя, літня жінка вимушена ходити до відділу поліції, відповідати на допити та доказувати, що кошти, які вона збирала разом із своїм померлим чоловіком належать їй.

Статтями 8 та 9 КПК України, встановлено. що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобовязані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Майно, належне ОСОБА_3 не відповідає критеріям визначеним ч.2 ст. 167 КПК України оскільки це майно не являється підшуканим, виготовленим, пристосованим чи використаним, як засіб чи знаряддя кримінального правопорушення, не є предметом кримінального правопорушення повязаного з його незаконним обігом, не є набутим в результаті вчинення кримінального правопорушення доходами, тощо.

Згідно з «Узагальненнями судової практики з розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів кримінального провадження», Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 - арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи. Щодо осіб, які є не підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення) обвинуваченим (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку визначеному ст. 291 КПК України) або особами які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна. Навидь якщо у слідчого судді є всі підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

Частиною 1 та частиною 2 ст. 174 КПК України визначено, що володілець (власник) майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно зі ст. 3 Конституції України головним зобов'язанням держави є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Статтями 21, 22 Конституції України, встановлено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997р. № 475/97-ВР (далі Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено частиною 4 статті 41 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Право приватної власності є непорушним.

Тому представник власника майна просить скасувати арешт з майна, накладеного ухвалою слідчого суді Приморського районного суду м. Одеси від 22 березня 2017 року з наступного майна: ноутбук марки «15.6 ASUS X540SC XX049D Silver Gradient», грошові кошти номіналом одна гривня, десять гривень, сто гривень, сім купюр номіналом сто доларів США, купюра номіналом пять доларів США, пять купюр номіналом один долар США, купюра номіналом пять Болгарського народного банку, грошові кошти в розмірі 51000 (пятдесят одна тисяча) доларів США купюрами номіналом по сто доларів США та купюрами номіналом по двадцять доларів США (номінали купюр зазначені в описовій частині ухвали суду про накладення арешту).

В судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_2 підтримала клопотання у повному обсязі.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, зазначивши, що скасування арешту майна є передчасне, оскільки розслідування кримінального провадження триває.

Дослідивши матеріали клопотання та заслухавши пояснення учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до ч.2 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З матеріалів клопотання встановлено, що ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 22.03.2017р., в рамках кримінального провадження .№12017160000000023 від 22.11.2017 року, з поміж іншого накладено арешт на ноутбук марки «15.6 ASUS X540SC XX049D Silver Gradient», грошові кошти номіналом одна гривня, десять гривень, сто гривень, сім купюр номіналом сто доларів США, купюра номіналом пять доларів США, пять купюр номіналом один долар США, купюра номіналом пять Болгарського народного банку, грошові кошти в розмірі 51000 (пятдесят одна тисяча) доларів США купюрами номіналом по сто доларів США та купюрами номіналом по двадцять доларів США (номінали купюр зазначені в описовій частині ухвали суду про накладення арешту).

В судовому засіданні установлено, що досудове розслідування кримінального провадження триває, санкція ч.4 ст.187 КК України передбачає обовязкове покарання у вигляді конфіскації майна.

Арештовані грошові кошти вилучені в квартирі, у якій за твердженням органу досудового розслідування, проживав підозрюваний, а тому є підстави вважати, що останній є власником чи співвласником вилучених грошових коштів.

Твердження ОСОБА_3 щодо належності вказаних грошових коштів ґрунтуються на доказах, які слідчий суддя вважає не достатніми, а тому підлягають обовязковій додатковій перевірці на досудовому розслідуванні під час здійснення необхідних слідчих дій.

Отже, на цей час скасування арешту зазначеного майна є передчасним.

Разом з цим, в судовому засіданні стороною обвинувачення не доведено, що ноутбук марки «15.6 ASUS X540SC XX049D Silver Gradient» може бути речовим доказом у вказаному крим інальному провадженні.

Таким чином, подальший арешт зазначеного майна може призвести до порушення прав власника майна.

Тому клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 167-174 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна задовольнити частково.

Скасувати арешт майна, накладеного ухвалою слідчого суді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 від 22 березня 2017 року в рамках кримінального провадження в рамках кримінального провадження №12017160000000023 від 22.11.2017 року, а саме: з ноутбуку марки «15.6 ASUS X540SC XX049D Silver Gradient».

Виконання ухвали покласти на слідчого чи прокурора-процесуального керівника у кримінальному провадженні №12017160000000023.

В частині інших вимог клопотання відмовити у задоволенні.

Копію ухвали про арешт майна направити сторонам кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя:

03.07.2017