Ухвала суду № 68069750, 01.08.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

1 серпня 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Ємець А.А., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоресурс» про повернення надміру сплаченого судового збору за подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 13 березня 2017 року у справі № 918/1890/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоресурс» до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Украенергоресурс» про визнання недійсним договорів та за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоресурс» про зобов'язання вчинити дії, звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Верховного Суду України від 4 липня 2017 року відмовлено у допуску справи № 918/1890/13 до провадження Верховного Суду України.

24 липня 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоресурс» про повернення надміру сплаченого судового збору за подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 13 березня 2017 року у справі № 918/1890/13.

Згідно з положеннями частини третьої статті 6 за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Заявник хоча і додав до заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 13 березня 2017 року у справі № 918/1890/13 документ про сплату судового збору, але разом з тим він заплатив судовий збір лише за вимогу немайнового характеру, а як убачається із матеріалів заяви в позові також є ще вимога і майнового характеру, яку заявник також оскаржує.

Тому, виходячи з вищевикладеного, незважаючи на те, що в частині майнової вимоги в позові, справу відправлено на новий апеляційний розгляд і остаточного рішення у цій частині не має, але вона також оскаржується заявником, то й сплачувати судовий збір за неї також потрібно.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI. Зокрема, статтею 7 цього Закону встановлено вичерпний перелік підстав для повернення суми сплаченого судового збору, який не передбачає повернення судового збору у разі відмови у допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Аналіз наведеної норми Закону свідчить, що сплачений судовий збір повертається лише у разі, коли справа не розглядалася судом по суті та будь-яка юридична оцінка обставин справи і доводів сторін не здійснювалася.

Оскільки відмова у допуску справи до провадження є процесуальним наслідком здійсненої Верховним Судом України оцінки доводів заявника на предмет допущення судом касаційної інстанції неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, судовий збір за наслідками такої відмови поверненню не підлягає.

Керуючись статтею 7 Закону України «Про судовий збір», пунктом 6 розділу XII Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,

у х в а л и в :

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Укренергоресурс» у задоволенні заяви про повернення надміру сплаченого судового збору за подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 13 березня 2017 року у справі № 918/1890/13.

Ухвала є остаточною.

Суддя Верховного Суду України А.А. Ємець