Ухвала суду № 68069082, 01.08.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 серпня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Музичко С.Г., Пікуль А.А.

при секретарі П'ятничук В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу судді Печерського районного суду міста Києва від 3 квітня 2017 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

встановила:

у січні 2017р. позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій відповідача щодо не перенаправлення його звернення неправомірними та зобов'язання переслати за належністю звернення відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомити у відповідності до вимог положень Закону України «Про звернення громадян», стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 1 500грн. та судового збору у розмірі 640грн.

Ухвалою судді Печерського районного суду міста Києва від 3 квітня 2017 року вказану позовну заву визнано неподаною та повернуто позивачу у зв'язку із несплатою судового збору у повному розмірі.

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить ухвалу скасувати, матеріали цивільної справи передати до Печерського районного суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження та стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги.

Представник позивача посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, так як у листі Вищого адміністративного суд України від 5 лютого 2016р. «Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року», зазначено про хибність практики, яку зараз намагаються запровадити місцеві загальні суди першої інстанції в рамках цивільного процесу, за якою визнання неправомірною та зобов'язання вчинити правомірну дію є двома окремими вимогами, які необхідно сплачувати окремо.

Позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду апеляційної скарги (с.с.22, 23), у судове засідання не з'явилися, представник позивача направив до суду клопотання про розгляд справи у відсутність його та позивача, тому відповідно до положень ст. 305 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у їх відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, яка просила залишити ухвалу судді без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

- 2 -

Визнаючи позовну заяву неподаною та повертаючи її позивачу, суддя першої інстанції виходив з того, що позивач оплатив судовий збір за подання позовної заяви не у повному розміру і у наданий йому строк не усунув вказаний недолік позовної заяви.

Колегія суддів вважає, що такий висновок судді ґрунтується на нормах матеріального і процесуального права.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Згідно ч. 1 ст. 3 вказаного закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 3 статті 6 закону визначено, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Способи захисту цивільних прав зазначені у частині другій статті 16 ЦК України. Зокрема, у пунктах 5 та 10 передбачений захист цивільних прав шляхом примусового виконання обов'язку в натурі та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив визнати дії відповідача щодо не перенаправлення його звернення неправомірними та зобов'язати відповідача переслати за належністю його звернення.

Отже, позивач обрав два способи захисту свого цивільного права, які передбачені ст. 16 ЦК України, а тому суддя першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що судовий збір за подання такої позовної заяви підлягає оплаті, відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір».

Посилання у апеляційній скарзі на лист Вищого адміністративного суду України про «Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011р. «Про судовий збір», колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки позивач звернувся до суду у порядку цивільного судочинства і з цивільним, а не з адміністративним позовом.

Крім того, положення, викладені у статті 162 КАС України, не є тотожними нормам, які містять у главі 7 розділу ІІІ ЦПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суддя першої інстанції правомірно залишив позовну заяву без руху, надав позивачу строк для доплати судового збору, а у зв'язку із невиконанням позивачем вимоги ухвали, визнав позовну заяву неподаною та повернув її позивачу, тому підстав для скасування ухвали судді та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити, ухвалу судді Печерського районного суду міста Києва від 3 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: