Постанова № 68068856, 25.07.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2017 р. Справа№ 910/14369/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Гончарова С.А.

Іоннікової І.А.

при секретарі Даниленко Т.О.

за участю представників:

від позивача: Вініченко М.В. - представник по довіреності б/н від 28.10.2016р.;

від відповідача (апелянта): Гуль В.С. - представник по довіреності № б/н від 01.06.2016р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2017

у справі № 910/14369/16 (суддя Спичак О.М.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" про заміну боржника у виконавчому провадженні.

по справі № 910/14369/16

за позовом LACTOPUR INC.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт"

про стягнення 312 000 дол. США, що еквівалентно 7 740 431,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2017 у справі №910/14369/16 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" про заміну боржника у виконавчому провадженні.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2017 у справі № 910/14369/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" про заміну боржника у виконавчому провадженні скасувати, замінити боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит-транс" у виконавчому провадженні № 53241157, яке відкрите Печерським районним відділом державної виконавчої служби ГТУЮ у місті Києві за заявою LACTOPUR INC про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" INC на користь LACTOPUR INC заборгованість та витрати по сплаті судового збору у сумі 185 400 доларів США, що еквівалентно 4599 602,69 грн. за офіційним курсом Національного банку України та судовий збір в сумі 2781 доларів США. та замінити боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит-транс" у виконавчому провадженні №53241157.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірної ухвали.

Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 11.07.2017р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів Станіка С.Р., Гончарова С.А.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.07.2017р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів Гончарова С.А., Іоннікової І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2017р. прийнято апеляційну скаргу до провадження призначено розгляд справи на 25.07.2017р.

25.07.2017р. до канцелярії Київського апеляційного господарського суду від представника позивача (стягувача) надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У судове засідання від 25.07.2017р. представник позивача (стягувача) з'явився, заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі, спросив суд відмовити в її задоволенні, ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2017р. залишити без змін.

Представник відповідача (боржника) у судове засідання від 25.07.2017р. з'явився, підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2017 у справі № 910/14369/16 скасувати та прийняти нову, якою замінити боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит-транс" у виконавчому провадженні №53241157.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Частиною 5 статті 106 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи,

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.09.2016 позовні вимоги LACTOPUR INC задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" (01001, м.Київ, вул.Еспланадна, буд.32 В, ЄДРПОУ 30058730) на користь LACTOPUR INC (2055 Peel Street, Suite 930, Montreal, Quebec, H3A 1V4, Canada, код 423692-1) попередню оплату в сумі 185 400 доларів США, що еквівалентно 4 599 602,69 грн. за офіційним курсом Національного банку України, та судовий збір в сумі 2781 доларів США; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2016 р. у справі №910/14369/16 в частині стягнення попередньої оплати та прийняти нове рішення, яким в цій частині позовних вимог відмовити повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі № 910/14369/16 (у складі колегії суддів: Руденко М. А. - головуючого, Пономаренка Є. Ю., Дідиченко М. А.) рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2016 у справі № 910/14369/16 залишено без змін.

11.01.2017 на виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/14369/16 від 26.09.2016, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 року, видано наказ.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі № 910/14369/16, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі № 910/14369/16, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.03.2017 у справі № 910/14369/16 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі № 910/14369/16 Господарського суду міста Києва залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі № 910/14369/16 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

16.06.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" звернулось до Господарського суду м. Києва з заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні.

Розглянувши заяву відповідача про заміну боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит-трас", суд дійшов щодо її необґрунтованості та залишення без задоволення. При цьому, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, 2 ст.25 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Зазначеною статтею Господарського процесуального кодексу України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України стосовно прав сторін у судовому процесі. (п.1.4 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Частиною 1 статті 121-4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони господарський суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У розумінні ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового процесу, яка спрямована на примусове виконання судових рішень, тому заміна сторони на цій стадії відбувається як на підставі та в порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України, так і згідно приписів Закону України "Про виконавче провадження".

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що законодавець надає право заінтересованій особі звернутись з відповідною заявою до господарського суду, який на будь-якій стадії судового процесу може здійснити процесуальне правонаступництво, зокрема, зумовлене заміною боржника в зобов'язанні.

В обґрунтування заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" посилалось на те, що 14.06.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" (первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаворит-траст" (новий боржник) було укладено договір про переведення боргу.

Пунктом 1.1 вказаного Договору передбачено, що первісний боржник переводить на нового боржника, а новий боржник приймає на себе борг (грошове зобов'язання) в сумі 185 400 дол.США, що еквівалентно 4 599 602, 69 грн. за офіційним курсом Національного банку України, що виник з контракту №19/15 від 06.03.2015р., а також борг по сплаті судового збору в сумі 2781 дол.США, що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2016р. по справі №910/14369/16р.

Відповідно до п. 6.1 цього Договору встановлено, що Договір від 14.06.2017р. вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками контрагентів і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційної інстанціїї погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає вказаний договір від 14.06.2017р. в якості належного доказу заміни боржника, оскільки відповідно до ч.1 ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор, а ст. 520 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Виходячи з вищенаведеного можна зробити наступні висновки, а саме вимогами чинного законодавства України допускається заміна зобов'язаної сторони (боржника) лише за наявності відповідної згоди кредитора.

Проте, наразі, в матеріалах справи відсутні докази надання LACTOPUR INC згоди на заміну боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит-траст" у зобов'язанні щодо сплати заборгованості в сумі 185 400 дол.США, що еквівалентно 4 599 602, 69 грн. за офіційним курсом Національного банку України, яка виник з контракту №19/15 від 06.03.2015р., а також боргу по сплаті судового збору в сумі 2781 дол.США, що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2016р. по справі №910/14369/16р.

У судовому засіданні апеляційної інстанції від 25.07.2017р. представник позивача (стягувача) заперечував проти надання згоди на заміну боржника.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, стосовно того, що договір про переведення боргу від 14.06.2017р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаворит-траст", не свідчить про заміну боржника у зобов'язанні у порядку, який передбачено ст.520 Цивільного кодексу України, а отже, не є підставою для здійснення процесуального правонаступництва у відповідності до ст.25 Господарського процесуального кодексу України.

Що стосується доводів апелянта стосовно того, що оскільки Договір про переведення боргу від 14.06.2017р. є чинним та позивачем не оскаржувався тому відмовляючи в заміні боржника суд першої інстанції вийшов за межі розгляду питань, що вирішувалось в даному судовому процесі, слід зазначити наступне.

Місцевим господарським судом було прийнято до уваги, що за договором про переведення від 14.06.2017р. відповідачем передано, а новим боржником прийнято зобов'язання щодо сплати заборгованості в сумі 185 400 дол.США, що еквівалентно 4 599 602, 69 грн. за офіційним курсом Національного банку України, яка виникла з контракту №19/15 від 06.03.2015р., а також боргу по сплаті судового збору в сумі 2781 дол.США, що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2016р. по справі №910/14369/16р.

Водночас зазначено, що за змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.11 вказаного нормативно-правового акту зобов'язання виникають, в тому числі, з рішення суду.

Зі змісту судового рішення по справі №910/14369/16 вбачається, що фактично з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" стягнуто попередню оплату в сумі 185 400 дол.США в порядку задоволенням вимог покупця про повернення суми попередньої оплати на підставі приписів ст.693 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання (про що зазначено у постановах Верховного Суду України від 16.09.2014р. по справі №921/266/13-г/7 та від 01.07.2015р. по справі № 910/14120/14).

Виходячи з вищенаведених норм, вбачається, що у даному випадку відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаворит-траст" вчинено заміну боржника у зобов'язанні, яке виникло з рішення суду про стягнення попередньої оплати та судового збору.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заміна сторони (стягувача, боржника) за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена. Тому в задоволенні заяви про заміну сторони в виконавчому провадженні слід відмовити.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, а тому ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на апелянта.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 25, 86, 99, 101-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2017р. у справі № 910/14369/16 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2017р. у справі №910/14369/16 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/14369/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді С.А. Гончаров

І.А. Іоннікова