Постанова № 68068722, 01.08.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бєляновського В.В.,

суддів: Величко Т.А.,

Жекова В.І.

(склад колегії суддів змінено згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.06.2017р.)

при секретарі - Колбасовій О.Ф.

за участю представників:

Від ПАТ "Брокбізнесбанк": Жбадинський О.М.

Від ТОВ "КОСО-ТЕХ": Хандога В.В.

Від Нововоронцовської райдержадміністрації: не з'явився

Від МПП «Таврія»: не з'явився

Від Державного нотаріуса Виноградової Н.М.: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

на рішення господарського суду Херсонської області від 22.02.2017 року

по справі № 923/1311/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСО-ТЕХ"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Нововоронцовської районної державної адміністрації та державного нотаріуса Нововоронцовської державної нотаріальної контори Виноградової Н.М.

за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Малого приватного підприємства "Таврія",

про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна, скасування запису права власності та рішення про державну реєстрацію.

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Малого приватного підприємство "Таврія"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСО-ТЕХ"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Нововоронцовської районної державної адміністрації та державного нотаріуса Нововоронцовської державної нотаріальної контори Виноградової Н.М.

про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна, скасування запису права власності та рішення про державну реєстрацію.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСО-ТЕХ", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Нововоронцовської районної державної адміністрації, державного нотаріуса Нововоронцовської державної нотаріальної контори Виноградової Н.М. та Малого приватного підприємства "Таврія", в якому просило суд визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, серія та номер: 802, видане 29.05.2012р. Товариству з обмеженою відповідальністю "КОСО-ТЕХ" державним нотаріусом Нововоронцовської державної нотаріальної контори Виноградовою Н.М., - комплекс "Автосервіс", що складається з нежитлових будівель та споруд, загальною площею 700,6 кв.м. (будівля "Автосервіс" та 9 об'єктів, огорожі, мостіння і споруд), розташованих за адресою: Херсонська область, селище Нововоронцовка, вул. Степова, 56, а також скасувати державну реєстрацію права власності в реєстрі права власності на нерухоме майно - комплекс "Автосервіс", що складається з нежитлових будівель та споруд загальною площею 700,6 кв. м. (будівля "Автосервіс" та 9 об'єктів, огорожі, мостіння і споруд), розташованих за адресою: Херсонська область, селище Нововоронцовка, вул. Степова, 56, а саме: запис від 04.12.2013 про право власності номер 3688352 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 8672369 від 05.12.13; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 8672369 від 05.12.13.

Позовні вимоги обґрунтовувалися посиланнями на положення ст.ст. 15, 16, 216, 236 ЦК України, Закону України "Про іпотеку" та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

22 грудня 2016 року МПП "Таврія" в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору подало до господарського суду Херсонської області позов , в якому просило суд визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, серія та номер: 802, видане 29.05.2012р. Товариству з обмеженою відповідальністю "КОСО-ТЕХ" державним нотаріусом Нововоронцовської державної нотаріальної контори Виноградовою Н.М. - комплекс "Автосервіс", що складається з нежитлових будівель та споруд, загальною площею 700,6 кв. м. (будівля "Автосервіс" та 9 об'єктів, огорожі, мостіння і споруд), розташованих за адресою: Херсонська область, селище Нововоронцовка, вул. Степова, 56, а також скасувати державну реєстрацію права власності в реєстрі права власності на нерухоме майно - комплекс "Автосервіс", що складається з нежитлових будівель та споруд загальною площею 700,6 кв. м. (будівля "Автосервіс" та 9 об'єктів, огорожі, мостіння і споруд), розташованих за адресою: Херсонська область, селище Нововоронцовка, вул. Степова, 56, а саме: запис від 04.12.2013 про право власності номер 3688352 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 8672369 від 05.12.13; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 8672369 від 05.12.13.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2013 у справі № 5024/1095/2012, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2013, визнано недійсними прилюдні торги з реалізації комплексу "Автосервіс" та акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 09.04.2012. Отже, продаж майна на торгах (аукціоні), проведених з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством, виключає можливість визнання особи, яка придбала товар на таких торгах (аукціоні), добросовісним набувачем відповідного майна.

ТОВ «КОСО-ТЕХ» заперечувало проти позовів та заявило про застосування позовної давності до пред'явлених позовних вимог.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 22 лютого 2017 року (суддя Нікітенко С.В.) у задоволенні позову ПАТ "Брокбізнесбанк" відмовлено повністю у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності. У задоволенні позову МПП "Таврія" відмовлено повністю з мотивів недоведеності позовних вимог.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ПАТ "Брокбізнесбанк" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою скаржник посилаються на неповне з'ясування усіх обставин даної справи в їх сукупності та порушення норм матеріального і процесуального права, а саме: ст. ст. 261, 268 ЦК України.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «КОСО-ТЕХ» заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення місцевого суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги усі учасники судового процесу в порядку передбаченому ст. ст. 64, 98 ГПК України заздалегідь були повідомлені належним чином, проте треті особи не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників в засіданні суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 31 липня 2008 року між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ВАТ "Новоронцовська харчосмакова фабрика" було укладено договір про надання овердрафту № 89/2008Ю, на підставі якого ВАТ "Новоронцовська харчосмакова фабрика" було надано кредит у розмірі 1 299 981грн., строком користування до 29.07.2010 року.

Відповідно до нотаріально посвідченого іпотечного договору від 22.08.2008р. № 89/2008Ю/1-5, укладеного між ПАТ "Брокбізнесбанк" та МПП "Таврія", Банк є іпотекодержателем нерухомого майна - предмету іпотеки комплексу нежитлових будівель "Автосервіс", що складається з будівлі "Автосервіс", прибудови ( літ "А", "а", "аі", "а2"), складу ( літ "Б"), складу ( літ "В"), гаражу ( літ. "Г", сараю ( літ. "Д"), пригребиці ( літ. "Е"), підвалу ( літ. "Е", навісу ( літ. "Ж"), огорожі та споруди ( №№1-11), розташованих за адресою: Херсонська область, с.м.т. Нововоронцовка, вул. Степова, 56, що в цілому належало на праві власності іпотекодавцю - МПП «Таврія», яке є майновим поручителем ВАТ "Новоронцовська харчосмакова фабрика" за виконання останнім основного зобов'язання за договором про надання овердрафту № 89/2008Ю від 31.07.2008р., укладеним між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ВАТ "Новоронцовська харчосмакова фабрика".

Станом на 29.07.2010 року ВАТ "Новоронцовська харчосмакова фабрика" не погасило кредитну заборгованість перед ПАТ "Брокбізнесбанк".

13.12.2011 року Нововоронцовським районним судом Херсонської області було прийнято заочне рішення у справі № 2-10/11 про стягнення з ВАТ "Новоронцовська харчосмакова фабрика" та усіх його поручителів, в тому числі з МПП "ТАВРІЯ", кредитної заборгованості за договором про надання овердрафту № 82/2008/Ю від 31.07.2008р.

30.12.2011 року на виконання рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 13.12.2011 у справі № 2-10/11 Головним управлінням юстиції у Херсонській області в особі підрозділу примусового виконання рішень ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового стягнення з МПП "ТАВРІЯ" кредитної заборгованості на користь ПАТ "Брокбізнесбанк".

В ході примусового виконанні наказу господарського суду Херсонської області від 26.04.2011р. у справі № 11/161-10 про стягнення з МПП "ТАВРІЯ" на користь Державної спеціалізованої бюджетної установи "Аграрний фонд" заборгованості в розмірі 6938906,68 грн. державним виконавцем було проведено опис та накладено арешт на нерухоме майно - будівлі і споруди за адресою: смт. Нововоронцовка, вул. Степова, 56.

28.03.2012 року були проведені прилюдні торги з реалізації арештованого майна, що є предметом іпотеки та власністю МПП "ТАВРІЯ", та на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів № 2212077/1 від 28.03.2012р. державним виконавцем 09.04.2012 року складено акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, в якому зазначено, що реалізація предмета іпотеки відбулась 28.03.2012р. за продажною ціною лота 177000,00 грн. на підставі наказу № 11/161-10 від 26.04.2011р., виданого господарським судом Херсонської області, боржник - МПП «Таврія», стягувач - ДСБУ «Аграрний фонд», переможець торгів - ТОВ «КОСО-ТЕХ».

На підставі акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 09.04.2012р., державним нотаріусом Нововоронцовської державної нотаріальної контори Виноградовою Н.М. було видано ТОВ "КОСО-ТЕХ" свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів ВРС 316482 від 29.05.2012р. (зареєстровано в реєстрі за № 802) та внесено до Реєстру прав власності на нерухоме майно інформацію про ТОВ "КОСО-ТЕХ", як власника майна, та запис про право власності № 3688352 в Державний реєстр речових прав не нерухоме майно.

У наступному, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2013р. у справі № 5024/1095/2012, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2013р., позов ПАТ "Брокбізнесбанк" було задоволено, визнано недійсними прилюдні торги з реалізації комплексу "Автосервіс", що складається з нежитлових будівель та споруд загальною площею 700,6 кв. м. (будівля "Автосервіс" та 9 об'єктів, огорожі, мостіння і споруд), розташованих за адресою: Херсонська область, селище Нововоронцовка, вул. Степова,56,) та акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 09.04.2012.

Обґрунтовуючи пред'явлені вимоги у даній справі, ПАТ "Брокбізнесбанк" посилається на те, що 19.09.2016р. він звернувся до Одеського апеляційного суду з заявою про роз'яснення постанови Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2013р. у справі № 5024/1095/2012 в частині, чи є дане рішення підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису щодо скасування державної реєстрації права власності за ТОВ "КОСО-ТЕХ" на комплекс "Автосервіс", що складається з нежитлових будівель та споруд загальною площею 700,6 кв. м. (будівля "Автосервіс" та 9 об'єктів, огорожі, мостіння і споруд), розташованих за адресою: Херсонська область, селище Нововоронцовка, вул. Степова,56, (запис про право власності № 3688352 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) та підставою для реєстрації права власності на зазначений комплекс "Автосервіс" за попереднім власником МПП "Таврія". Але, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2016р. було відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Брокбізнесбанк" про роз'яснення постанови Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2012р. у справі № 5024/1095/2012 з тих мотивів, що підставою виникнення у ТОВ "КОСО-ТЕХ" права власності на спірний об'єкт та підставою для внесення запису до реєстру є Свідоцтво, серія та номер № 802 видане 29.05.2012р. та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 8672369 від 05.12.2013р., які не скасовані і таке питання в судовому порядку не порушувалося.

Отже, позивач вважає, що з огляду на визнання прилюдних торгів недійсними, реалізація предмету іпотеки не відбулась, а тому ТОВ "КОСО-ТЕХ" не набуло права власності на предмет іпотеки, і, відповідно, відсутні правові підстави для припинення права власності за Малим приватним підприємством "ТАВРІЯ".

Предметом даного судового розгляду є вимоги особи, яка вважає себе іпотекодержателем спірного нерухомого майна до переможця прилюдних торгів з реалізації арештованого майна ТОВ "КОСО-ТЕХ" про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, комплексу "Автосервіс" та скасування державної реєстрації права власності на це нерухоме майно у зв'язку з визнанням недійсними судовим рішенням прилюдних торгів з реалізації комплексу «Автосервіс» та акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, які були підставою для видачі свідоцтва та внесення реєстраційного запису, відтак незаконністю набуття права власності на спірне майно відповідачем у справі.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, видане нотаріусом, не є правочином, його наслідком не є виникнення, зміна чи припинення правовідносин, а є документом, яким оформляється (підтверджується) право власності. Поряд з цим, питання правомірності видачі та дії свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів безпосередньо залежить від законності проведених прилюдних торгів та акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, на підставі якого таке свідоцтво видане.

Згідно з ч.1 ст.15, ч.1, п.2 ч.2 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсними свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів, виданих нотаріусами. Окрім того, свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, видане нотаріусом, є правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснюється державна реєстрація права власності (ч. 5 ст. 47 Закону України «Про іпотеку», п. 4 додатку 2 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, чинного на момент реалізації предмета іпотеки), а відтак, визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав у судовому порядку, може бути предметом розгляду в господарських судах, а наслідком задоволення такого позову є відновлення становища, яке існувало до порушення. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.09.2015 у справі № 911/3396/14, яка згідно з ст. 111-28 ГПК України є обов'язковою у правозастосовній практиці всіх судів України.

Відповідно до п.1.4 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за №157/6445 (яке діяло на момент внесення запису) державна реєстрація прав власності на нерухоме майно це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється бюро технічної інвентаризації за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

За змістом ст. ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Разом з тим, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Враховуючи те, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2013р. у справі № 5024/1095/2012, яка набрала законної сили, визнано недійсними прилюдні торги з реалізації комплексу "Автосервіс", що складається з нежитлових будівель та споруд загальною площею 700,6 кв.м. (будівля "Автосервіс" та 9 об'єктів, огорожі, мостіння і споруд), розташованих за адресою: Херсонська область, селище Нововоронцовка, вул. Степова,56, які відбулися 28.03.2012 року, та акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 09.04.2012р., то оспорюване свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, реєстраційний № 802, - комплекс "Автосервіс", що складається з нежитлових будівель та споруд, загальною площею 700,6 кв.м. (будівля "Автосервіс" та 9 об'єктів, огорожі, мостіння і споруд), розташованих за адресою: Херсонська область, смт. Нововоронцовка, вул. Степова, 56, яке було видано 29.05.2012 року ТОВ "КОСО-ТЕХ" державним нотаріусом Нововоронцовської державної нотаріальної контори Виноградовою Н.М. на підставі акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 09.04.2012р. (який як зазначено вище визнано недійсним), підлягає визнанню недійсним зі скасуванням державної реєстрації права власності на нерухоме майно - комплекс "Автосервіс", що складається з нежитлових будівель та споруд загальною площею 700,6 кв. м. (будівля "Автосервіс" та 9 об'єктів, огорожі, мостіння і споруд), розташованих за адресою: Херсонська область, смт. Нововоронцовка, вул. Степова, 56, за ТОВ "КОСО-ТЕХ", а саме: запис від 04.12.2013 про право власності номер 3688352 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 8672369 від 05.12.13; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 8672369 від 05.12.13.

При цьому, колегія суддів виходить із того, що в даному випадку, оскільки, вимога про скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно є похідною та пов'язаною з вимогою про скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, зважаючи на те що, підставами для звернення позивача з даною вимогою не були порушення, пов'язані з безпосередньою діяльністю відповідача у даній справі, а зводились до того, що підстава, на якій було видано спірне свідоцтво та в подальшому внесено відповідний запис про державну реєстрацію, відпала (визнання недійсними прилюдних торгів та акту державного виконавця реалізацію предмета іпотеки), колегія суддів вважає, що розгляд даної вимоги в сукупності з первісною вимогою саме господарським судом, до якого звернувся за захистом позивач, не суперечить положенням ст.12 ГПК України.

З огляду на наведене вище, враховуючи, що позовні вимоги позивача спрямовані на захист його цивільного права шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення його права з боку інших осіб, згідно з вимогами ст.16 ЦК України, тобто між учасниками спору існує спір про право цивільне, та не пов'язані з безпосередньою діяльністю органів державної влади щодо здійснення їх управлінських функцій, зважаючи також на підстави даного позову, колегія суддів вважає, що вимога позивача про скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, та зважаючи на наведене вище, підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідач подав до суду заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, вказуючи на те, що позовна заява у даній справі подана позивачем після спливу позовної давності.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Вирішуючи питання застосування позовної давності у спорі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про його сплив та відсутність доказів, які б підтверджували поважність причин його пропуску позивачем.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.13р «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції), зазначає, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (п. 570 рішення від 20.09.2011р. за заявою № 14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії".

За змістом ст.ст. 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу). При цьому як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Судом установлено, що оспорюване свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, за реєстраційним № 802, було видано ТОВ "КОСО-ТЕХ державним нотаріусом Нововоронцовської державної нотаріальної контори Виноградовою Н.М. 29.05.2012 року.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2013р. у справі № 5024/1095/2012, яка набрала законної сили, встановлено, що реалізація предмета іпотеки на прилюдних торгах 28.03.2012 року в межах виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Херсонської області від 26.04.2011р. № 11/161-10 про стягнення коштів з МПП «Таврія» на користь ДСБУ «Аграрний фонд» прямо суперечить вимогам ч.ч. 1, 3 ст. 33, ч. 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку», ч. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» та грубо порушує права ПАТ "Брокбізнесбанк" як іпотекодержателя спірного нерухомого майна, що є підставою для визнання недійсними таких прилюдних торгів та акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 09.04.2012р.

Згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За змістом наведеної процесуальної норми, неодмінною умовою її застосування є, зокрема, участь особи, щодо якої встановлено ці обставини, як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні обставини, що мають значення для справи, що розглядається.

Вищевказані обставини встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, у справі де брали участь ПАТ "Брокбізнесбанк", МПП «Таврія» та ТОВ «КОСО ТЕХ», а тому вони не повинні доводитися знову у даній справі.

Преюдиціальні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення одним з основоположних аспектів верховенства права принципу юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2013р. у справі № 5024/1095/2012 позивачем було отримано 23.01.2013 року, отже, саме з цієї дати ПАТ "Брокбізнесбанк" довідалося про порушення свого права оспорюваними свідоцтвом про придбання майна з прилюдних торгів та державною реєстрацією права власності на спірне нерухоме майно за ТОВ «КОСО-ТЕХ».

Разом з тим, ПАТ "Брокбізнесбанк" звернулося до суду з позовною заявою у даній справі 30.11.2016року, що підтверджується відбитком поштового штемпелю на конверті, тобто після спливу строку, в межах якого воно могло звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, що відповідно до приписів ч.4 ст.267 ЦК України є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013р. №10, позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Водночас, належних доказів, які б свідчили про те, що у період з 23.01.2013р. по 30.11.2016р. у ПАТ "Брокбізнесбанк" існували обставини, які б з об'єктивних та незалежних від нього підстав перешкоджали подати до господарського суду позовну заяву про визнання недійсним оспорюваного свідоцтва про придбання нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, позивачем до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься. Фактично, причини пропуску позивачем строку позовної давності обумовлені бездіяльністю самого ж позивача.

З цих же підстав, колегією суддів не приймаються до уваги посилання позивача на передачу судових справ з Херсонського регіонального відділення у зв'язку з його ліквідацією до центрального офісу АТ "Брокбізнесбанк" у квітні 2016 року, а також на те, що про порушення своїх прав він дізнався з ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2016р. у справі № 5024/1095/2012, якою було відмовлено у задоволенні його заяви про роз'яснення постанови від 10.01.2013р.

Виходячи зі статусу позивача як банківської установи, його інформаційно - правового забезпечення, наявності юридичної служби та безпосередньої діяльності у правозастосовній практиці, посилання останнього на такі причини пропуску строку позовної давності, а також на те, що про порушення своїх прав він дізнався 11.10.2016 року, є непереконливими.

Таким чином, зазначені скаржником в апеляційній скарзі причини пропуску позовної давності не зупиняють та не переривають строк позовної давності згідно з положеннями ст. ст. 263, 264 ЦК України, і не є поважними.

Також безпідставним є посилання скаржника на п. 5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013р. №10, згідно з яким позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України), оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення. Отже, власник може пред'явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав. Обов'язковою умовою негаторного позову є існування порушення прав власника на час пред'явлення такого позову. Водночас у відповідних випадках судам слід враховувати правила про набувальну давність, передбачені статтею 344 названого Кодексу.

ПАТ "Брокбізнесбанк" ніколи не було і не є власником спірного нерухомого майна комплексу «Автосервіс», окрім того, поданий позивачем позов про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є негаторним позовом у розумінні ст. 391 ЦК України.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог ПАТ "Брокбізнесбанк" у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

Стосовно позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - МПП «Таврія», колегія суддів зазначає таке.

Предметом даного судового розгляду є вимоги особи, яка вважає себе власником спірного нерухомого майна до переможця прилюдних торгів з реалізації арештованого майна ТОВ "КОСО-ТЕХ" про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, комплексу "Автосервіс" та скасування державної реєстрації права власності на це нерухоме майно у зв'язку з визнанням недійсними судовим рішенням прилюдних торгів з реалізації комплексу «Автосервіс» та акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, які були підставою для видачі свідоцтва та внесення реєстраційного запису, відтак незаконністю набуття права власності на спірне майно відповідачем у справі.

Обґрунтовуючи пред'явлені вимоги у даній справі, МПП «Таврія» посилається на те, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2013 у справі № 5024/1095/2012, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2013, визнано недійсними прилюдні торги з реалізації комплексу "Автосервіс" та акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 09.04.2012р. Отже, продаж майна на торгах (аукціоні), проведених з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством, виключає можливість визнання особи, яка придбала товар на таких торгах (аукціоні), добросовісним набувачем відповідного майна, що і стало причиною звернення до господарського суду з даним позовом, оскільки визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна комплексу «Автосервіс», скасування запису права власності та рішення про державну реєстрацію в повному обсязі призведе до повернення комплексу «Автосервіс» у законне володіння МПП «Таврія».

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог МПП «Таврія», з огляду на таке.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Отже, враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені чч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).

Факт оформлення протоколу торгів має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшої сплати коштів за придбаний об'єкт, оформлення органом виконавчої служби відповідного акта та видачі покупцеві свідоцтва про придбання об'єкту.

Судом установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що відповідач ТОВ "КОСО-ТЕХ" є переможцем прилюдних торгів, які відбулися 28.03.2012 року, вартість майна ним сплачена за запропонованою найвищою ціною 177000,00 грн., оформлено свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, яке зареєстровано у встановленому чинним законодавством порядку, що підтверджується витягом про реєстрацію прав № 36629136 від 10.12.2012р..

Водночас, як вбачається з постанови Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2013р. у справі № 5024/1095/2012, МПП "Таврія" та ТОВ "КОСО-ТЕХ" брали участь у вказаній справі як треті особи на стороні позивача та відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, а тому, виходячи з положень ст. 27 ГПК України, це судове рішення не може породжувати взаємних прав та обов'язків між ними.

Позовні вимоги ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК", які розглядались у справі № 5024/1095/2012, були спрямовані виключно на захист його прав, як іпотекодержателя майна.

При цьому, питання про повернення у попередній стан сторін за актом державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 09.04.2012р., складеним за результатами проведених прилюдних торгів з реалізації належного МПП "Таврія" майна, не було предметом розгляду у справі № 5024/1095/2012, а отже, судове рішення про визнання недійсними прилюдних торгів, постановлене за позовом особи, яка не була стороною у відносинах по примусовій реалізації нерухомого майна, не відновлює правового стану осіб, який існував до проведення торгів, а саме: не поновлює права власності боржника у виконавчому провадженні та не припиняє права власності переможця торгів.

Частиною 2 ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Статтею 658 ЦК України передбачено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Відповідно до статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом ст. 388 ЦК України головна ознака добросовісності набувача полягає в тому, що такий набувач не знає та не повинен знати, що особа, в якої він придбає майно, не має права його відчужувати. З'ясування добросовісності пов'язане із встановленням та оцінкою конкретних обставин справи, які можуть свідчити про ступінь передбачуваності і обізнаності набувача майна.

Судом встановлено, що відповідно до судового рішення у справі № 5024/1095/2012, прилюдні торги з реалізації спірного нерухомого майна комплексу «Автосервіс» визнано недійсними у зв'язку з порушеннями, допущеними державним виконавцем на стадії передачі арештованого майна на реалізацію, а саме порушення переважного права ПАТ "Брокбізнесбанк" щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

А отже, порушення, які стали підставою визнання недійсними прилюдних торгів, допущені державним виконавцем до стадії власне проведення торгів, про що відповідач у даній справі не знав і не міг знати.

З урахуванням вищевикладеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого та правомірного висновку, що під час розгляду справи МПП «Таврія» не доведено, що торги з реалізації нерухомого майна комплексу "Автосервіс", що складається з нежитлових будівель та споруд, загальною площею 700,6 кв.м. (будівля "Автосервіс" та 9 об'єктів, огорожі, мостіння і споруд), розташованих за адресою: Херсонська область, селище Нововоронцовка, вул. Степова, 56, були проведені з порушенням прав МПП "Таврія", як боржника у виконавчому провадженні, та з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством, що виключало б можливість визнання ТОВ "КОСО-ТЕХ" добросовісним набувачем відповідного майна.

Доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не приймаються судом до уваги, оскільки вони загалом не спростовують висновків місцевого суду та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Херсонської області від 22.02.2017 року по справі № 923/1311/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"- без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Величко Т.А.

Жеков В.І.