Рішення № 68068191, 02.08.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2017 року Справа № 915/469/17

м. Миколаїв

Позивач: Колективне підприємство “МИКОЛАЇВЛІФТ”

(54030, вул. Адм. Макарова,7).

Відповідач: Комунальне житлово - експлуатаційного підприємство

Миколаївської міської ради “Бриз”

( 54038, м. Миколаїв, вул. Біла, 2).

Про: стягнення 72356 грн. 11 коп.

Суддя С.М.Коваль

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: не з’явився.

Від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ :

Позов поданий колективним підприємством “МИКОЛАЇВЛІФТ” до Комунального житлово - експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради “Бриз” про стягнення 72356 грн. 11 коп.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням зобов’язань за договором підряду в частині оплати за виконані роботи.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, у відзиві на позовну заяву просить у задоволенні позову відмовити.

Згідно з вимогами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 02.08.2017 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Обставини справи.

Між сторонами 02 січня 2015 року був укладений договір на технічне обслуговування ліфтів (далі – Договір). Комунальне житлово - експлуатаційне підприємство Миколаївської міської ради “Бриз” доручає, а позивач приймає на себе організацію та виконання робіт по повному технічному обслуговуванню ліфтів на об'єктах ЖКП ММР “Бриз”.

Ціна по договору визначається на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради від 27.05.2011 р. № 494 “Про тарифи та послуги з технічного обслуговування ліфтів”, відповідно до якого вартість обслуговування ліфтів становить 0,3589 грн. – при умови відсутності диспетчерського контролю; 0,45382 грн. – при наявності диспетчерського контролю з урахуванням ПДВ та розповсюджується на раніше укладені договори між КП “Миколаївліфт”, ЖКП “Бриз” та квартиронаймачами. (пп. 2.1 Договору).

Розділом 5 договору передбачено, що у строк до 25-го числа поточного місяця позивач надає відповідачу реєстри та акти виконаних робіт із зазначенням їх вартості, згідно затвердженої форми. Відповідач або уповноважена відповідачем особа підписує акт, засвідчує підпис печаткою і у 3-денний термін повертає акт позивачу. Перерахування коштів квартиронаймачами на розрахунковий рахунок позивача здійснюється не пізніше 20 числа наступного місяця. Перерахування коштів за ТО та ДСЗ від окремих квартиронаймачів, що відмовились від оплати та квартиронаймачі, які мають пільги та субсидії, здійснюється відповідачем самостійно щомісячно до 10 числа наступного місяця, що слідує за розрахунковим, згідно реєстру фактичної сплати квартиронаймачами квартирної плати.

У відповідності до п. 8.1 Договору, договір діє з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року. Якщо за два місяці до закінчення терміну дії Договору ні одна із сторін не заявить про припинення його дії, то Договір вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах. (п. 8.2 Договору).

Сторонами пролонговано Договір на 2016 – 2017 роки.

На виконання умов Договору позивач виконав роботи на загальну суму 72356 грн. 11 коп., про що сторони склали та підписали акти приймання виконаних робіт (а.с. 11-12).

Відповідач в порушення умов договору надані Позивачем роботи не оплатив.

Позивач просить стягнути з відповідача 72356 грн. 11 коп.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст.ст. 509, 526, 626, 629 Цивльного кодексу України, 193 Господарського кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд дійшов до такого висновку.

Цивільним законодавством України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.193 ГК України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, зобов’язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відсутність у боржника необхідних коштів не може розглядатися підставою для звільнення від господарсько-правової відповідальності (ч.2 ст.218 ГК України)

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

З огляду на те, що Комунальним житлово - експлуатаційним підприємством Миколаївської міської ради “Бриз” не виконані у повному обсязі грошові зобов’язання за укладеним сторонами договором, суд визнає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з оплати вартості виконаних робіт в загальній сумі 72356 грн. 11 коп. підлягають задоволенню повністю.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Комунального житлово - експлуатаційного підприємство Миколаївської міської ради “Бриз” (54038, м. Миколаїв, вул. Біла, 2, ідентифікаційний код 33250539) на користь Колективного підприємства “МИКОЛАЇВЛІФТ” (54030, вул. Адм. Макарова,7, ідентифікаційний код 05472620) 72356 (сімдесят дві тисячі триста п’ятдесят шість) грн. 11 коп боргу, 1600 (тисяча шістсот) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль.