Рішення № 68068136, 20.07.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2017р. Справа № 914/3134/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТО», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС ЛОГІСТИК», м.Львів

про стягнення 2255123,92грн.

Головуючий суддя Щигельська О.І.

Суддя Ділай У.І.

Суддя Петрашко М.М.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю

Суть спору: позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС ЛОГІСТИК» про стягнення 2295123,92грн., з яких 2161550,03грн. основного боргу, 99095,74грн. процентів річних та 34478,15грн. індексу інфляції.

Ухвалою суду від 13.12.2016р. (суддя Сухович Ю.О.) справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.01.2017р. Ухвалою суду від 16.01.2017р. розгляд справи відкладено на 30.01.2017р. у звязку з неявкою відповідача. В судовому засіданні 30.01.2017р. оголошено перерву до 09.02.2017р. Ухвалою суду від 09.02.2017р. за клопотанням сторін строк вирішення спору продовжено на 15 днів та розгляд справи відкладено на 20.02.2017р. з підстав викладених в ній. Ухвалами суду від 20.02.2017р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів та розгляд справи відкладено на 29.03.2017р. Внаслідок автоматизованого розподілу, проведеного у відповідності до ст.2-1 ГПК України, у склад колегії увійшли головуючий суддя Сухович Ю.О., судді: Мазовіта А.Б., Петрашко М.М. Ухвалою суду від 29.03.2017р. розгляд справи відкладено на 12.04.2017р. з підстав викладених в ній. Ухвалою суду від 12.04.2017р. розгляд справи відкладено на 03.05.2017р.

У звязку із перебуванням головуючої судді Сухович Ю.О. у відпустці, що унеможливило її участь в судовому процесі, у відповідності до ст.2-1 ГПК України, проведено повторний автоматизований розподіл, внаслідок якого головуючим суддею визначено суддю Щигельську О.І.

Призначене на 03.05.2017р. судове засідання не відбулося у звязку із перебуванням члена колегії суддів судді Мазовіти А.Б. у відпустці. Ухвалою суду від 12.05.2017р. розгляд справи в судовому засіданні призначено на 25.05.2017р. Ухвалою суду від 25.05.2017р. розгляд справи відкладено на 19.06.2017р. зважаючи на витребування додаткових документів. Ухвалою суду від 19.06.2017р. відмовлено в задоволенні заяви ТзОВ «ТЕК «РАС ЛОГІСТИК» про роз'яснення ухвали господарського суду від 25.05.2017р.; виправлено, з ініціативи суду, описку, допущену у тексті ухвали господарського суду Львівської області від 25.05.2017р. по справі №914/3134/16; за клопотанням позивача строк вирішення спору продовжено на 15 днів та відкладено розгляд справи на 05.07.2017р. зважаючи на повторне витребування додаткових документів.

У звязку з перебуванням судді Мазовіти А.Б. у відпустці, що унеможливило його участь в судовому засіданні, у відповідності до ст.2-1 ГПК України проведено повторний автоматизований розподіл, внаслідок якого до складу колегії увійшла суддя Ділай У.І. В судовому засіданні 05.07.2017р. оголошено перерву до 17.07.2017р. для надання можливості сторонам ознайомитись з матеріалами справи. В судовому засіданні 17.07.2017р. судом відмовлено у задоволенні клопотань ТзОВ «ТЕК «РАС ЛОГІСТИК» про проведення судової почеркознавчої експертизи (вх.№584/17 від 09.02.2017р.) та судової економічної експертизи (вх.№1945/17 від 03.05.2017р.) та оголошено перерву до 20.07.2017р.

За заявою представника ТзОВ «ПРЕСТО» (вх.№5594/17 від 09.02.2017р.) фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

В судове засідання 20.07.2017р. представники сторін зявились, їм розяснено права передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

ТзОВ «ПРЕСТО» подано заяву (вх.№26682/17 від 20.07.2017р.) про зменшення позовних вимог, в якій зазначено, що після складання позовної заяви ТзОВ ТЕК «РАС ЛОГІСТИК» частково погашено заборгованість за надані послуги на суму 40000,00грн. й такі оплати відображено в акті звірки, підписаному зі сторони позивача. Відтак, просить стягнути з відповідача 2121550,03грн. основного боргу, зменшивши в цій частині розмір позовних вимог, а також 99095,74грн. процентів річних та 34478,15грн. індексу інфляції, залишивши заявлені в цій частині суми без змін, оскільки факт часткового погашення заборгованості не впливає на законність проведення таких нарахувань, зважаючи на допущене контрагентом прострочення виконання зобовязання.

У відповідності до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач, серед іншого, вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог. Відтак, вказану заяву прийнято судом, подальший розгляд справи відбувається з її врахуванням.

ТзОВ «ТЕК «РАС ЛОГІСТИК» заявлено клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№25447/17 від 19.07.2017р.) для надання можливості скористатись наданими законом процесуальними правами, подати конттрозрахунок та провести звірку взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем. Вказане клопотання в судовому засіданні 20.07.2017р. підтримано представником відповідача, який, зокрема, ствердив, що у звязку із загальновідомою кібернетичною (вірусною) атакою на програмне забезпечення організацій, установ, підприємств України, відбувся збій у системи програм « 1С: Підприємство 8», що встановлена на робочих місцях ТзОВ «ТЕК «РАС ЛОГІСТИК», а також у звязку з попереднім збоєм в ТзОВ «ТЕК «РАС ЛОГІСТИК» даної системи програм, бухгалтерський облік на даний момент у повному обсязі не відновлений, хоч товариством посилено вживаються заходи для відновлення бухгалтерського обліку.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.07.2017р. проти задоволення вказаного клопотання заперечив, звернувши увагу на тривалий розгляд справи та зазначивши, що з моменту розгляду справи в суді ним неодноразово вживалися заходи до проведення звірки взаємних розрахунків з відповідачем, які останнім ігнорувалися.

У відповідності до ч.1 ст.77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Суд звертає увагу на те, що він неодноразово, своїми ухвалами від 13.12.2016р. та 16.01.2017р., зобовязував відповідача, у разі наявності заперечень щодо проведених розрахунків, надати контррозрахунок заявлених до стягнення вимог, ухвалою суду від 29.03.2017р. зобовязував сторони провести звірку взаємних розрахунків, а ухвалою суду від 12.04.2017р. поклав обовязок проведення такої звірки на відповідача. Окрім цього, ухвалами суду від 12.05.2017р., 25.05.2017р. та 19.06.2017р. сторони зобовязано виконати вимоги попередніх ухвал суду. Слід зазначити, що ТзОВ «ТЕК «РАС ЛОГІСТИК» не надано жодного доказу на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує неможливість проведення звірки взаємних розрахунків з позивачем та подання контррозрахунку, в тому числі й щодо встановлення на робочих місцях ліцензійного програмного забезпечення системи програм « 1С: Підприємство 8», несанкціонованого втручання в діяльність вказаного програмного забезпечення внаслідок кібернетичної атаки, неможливість його використання тощо, а також не обґрунтовано неможливість вирішення спору судом без вказаних документів. Суд, відтак, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються, а тому у задоволенні клопотання ТзОВ «ТЕК «РАС ЛОГІСТИК» слід відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні 20.07.2017р. позовні вимоги підтримав повністю з підстав, вказаних у позовній заяві, заяві про зменшення розміру позовних вимог (вх.№26682/17 від 20.07.2017р.), поясненнях (вх.№2714/7 від 30.01.2017р., вх.№7155/17 від 21.02.2017р., 12124/17 від 29.03.2017р., вх.№12122/17 від 29.03.2017р., вх.№12125/17 від 29.03.2017р., вх.№15894/17 від 03.05.2017р.). Ствердив, зокрема, що в порушення умов укладеного між сторонами в червні 2013 року договору та додаткової угоди до нього, підписаної в липні 2016 року, відповідачем оплачено надані йому позивачем за період з грудня 2015 року по червень 2016 року послуги із перевезення лише частково, що й зумовило звернення до суду із позовом, в якому окрім 2121550,03грн. основного боргу, до стягнення також заявлено 99095,74грн. процентів річних та 34478,15грн. індексу інфляції. Просив позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.07.2017р. проти задоволення позову заперечив з мотивів, наведених у поданому відзив (вх.№3565/17 від 30.01.2017р.), довідці (при вх.№584/17 від 09.02.2017р.), поясненнях (вх.№13662/17 від 11.04.2017р., вх.№23682/17 від 04.07.2017р.). Зокрема, зазначив, що у ТзОВ «ТЕК «РАС ЛОГІСТИК» відсутні первинні документи на підтвердження надання послуг, стягнення заборгованості за які є предметом спору, поставив під сумнів справжність підписів, зроблених на актах виконаних робіт, наданих ТзОВ «ПРЕСТО», від імені відповідача, та звернув увагу на те, що печатку ТзОВ «ТЕК «РАС ЛОГІСТИК» було втрачено. Також зазначив, що позивачем не виставлено рахунки на оплату послуг, відтак, заявлені ним вимоги є передчасними. У задоволенні позову просив відмовити.

Інших заяв чи клопотань до початку розгляду справи від сторін не надходило.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС ЛОГІСТИК» (замовник за договором, відповідач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТО» (перевізник за договором, позивач по справі) укладено договір 3064 на виконання транспортних послуг від 03.06.2013р., за яким перевізник надає замовнику транспортні послуги на території України (п.1.1).

За цим договором, під транспортним послугами розуміється перевезення вантажу (п.1.2), а умови перевезення, вказуються в разовій заявці (замовленні), яка надається перевізнику замовником на перевезення конкретного вантажу та у разі підписання сторонами являється невід'ємною частиною даного договору; у заявці (замовленні), можуть бути встановлені додаткові умови щодо падання транспортних послуг (здійснення перевезення), які є обов'язковим до виконання сторонами (п.1.3).

Обовязок оплачувати транспортні послуги у відповідності до умов даного договору покладено на замовника (п.2.3.3).

Погоджуючи умови розрахунків, сторони дійшли згоди, що транспортні послуги за цим договором закриваються актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) (п.3.1). Замовник підписує акт здачі-прийняття та перераховує на рахунок перевізника вартість транспортних послуг, яка була вказана в разовій заявці (замовленні) на перевезення на протязі 15 календарних днів після отримання замовником оригіналів належним чином оформлених товарно-транспортних документів по конкретному перевезенню (товарно-транспортних накладних (СМR), товарних (видаткових) накладних, довіреностей, дефектних актів (у разі їх складання), тощо), рахунків, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкових накладних, якщо інші строки не передбачено заявкою (замовленням). Додаткові товарно-транспортні документи, а також їх конкретна кількість встановлюється в разовій заявці (замовленні) на перевезення (п.3.2). До надання Перевізником усього комплекту документів, вказаних у п.3.1 договору, транспортні послуги вважаються таким, що ненадані, а обов'язок оплати даних послуг вважається таким, що не настав. транспортні послуги вважаються не наданими, а обов'язок оплати даних послуг вважається таким, що не настав, у тому числі при наданні перевізником замовнику не усіх документів, передбачених п.3.1 договору, або якщо дані документи (або один з даних документів) неналежним чином оформлені (п.3.3). Усі належним чином оформлені документи, вказані у п.3.1 договору, мають бути надані перевізником замовнику не пізніше 15 днів календарних днів з моменту отримання вантажу вантажоодержувачем (п.3.4).

Позивач стверджує, що на виконання умов вказаного договору ним, за період з грудня 2015 року по червня 2016 року надано послуги, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено акти виконаних транспортних послуг №2932, №2934, №2937, №2938, №2939,№2940, №2941, №2942, №2943, №2945, №2947, №2948, №2950, №2953,№2954, №2955, №2956, №2957, №2958, №2959, №2960, №2961, №2962, №2963, №2964, №2965,№2966, №2967, №2969, №2970, №2971,№2972, №2973, №2974,№2975, №2976, №2977, №2978,№2979, №2980, №2981, №2982, №2984, №2985, №2986, №2987, №2988, №2989, №2990, №2991, №2992, №2993, №2994, №2995, №2996, №2997,№2998, №2999, №3000, №3001, №3003, №3004, №3005, №3006, №3007, №3008 від 31.12.2015р.; №3233, №3236, №3238, №3239, №3240, №3241, №3242, №3243, №3244, №3246, №3247, №3248, №3249, №3250, №3251, №3252, №3253,№3254, №3255, №3256, №3257, №3258, №3259, №3260, №3261,№3262, №3263, №3264, №3265, №3266, №3267, №3268, №3269, №3270, №3271, №3272, №3273 та №3274 від 27.02.2016р.; №3275 та №3276 від 28.02.2016р.; №3277, №3278 та №3279 від 29.02.2016р.; №3280 від 01.03.2016р.; №3281, №3282 та №3283 від 02.03.2016р.; №3295, №3297, №3298, №3299, №3300, №3301, №3302, №3303, №3304, №3305, №3306, №3307, №3308, №3309, №3310, №3311, №3312, №3313, №3314, №3315, №3316, №3317, №3318, №3319, №3320, №3321, №3322, №3323, №3324, №3325, №3326, №3327, №3328, №3329, №3330, №3331, №3332, №3333 та №3334 від 17.03.2016р.; №3335, №3336 та №3337 від 18.03.2016р.; №3338 та №3339 від 19.03.2016р.; №3340 та №3341 від 21.03.2016р.; №3296 від 23.03.2016р.; №3342, №3343, №3344 та №3345 від 24.03.2016р.; №3346 та №3347 від 25.03.2016р.; №3348 від 26.03.2016р.; №3349 від 31.03.2016р.; №3378, №3380, №3381, №3382, №3383, №3384, № 3385, №3386, №3387, №3388, №3389, №3390, №3391, №3392, №3393, №3394, №3395, №3396, №3397, №3398, №3399, №3400, №3401, №3402, №3403, №3404, №3405, №3406, №3407, №3408, №3409, №3410, №3411, №3412, №3413, №3414, №3415 та №3416 від 31.03.2016р.; №3417 від 01.04.2016р.; №3419 від 02.04.2016р.; №3418 від 03.04.2016р.; №3420 від 04.04.2016р.; №3421 та №3422 від 05.04.2016р.; №3423, №3424, №3426 та №3425 від 06.04.2016р.; №3427 від 07.04.2016р.; №3434, №3435, №3436, №3437, №3438, №3439, №3440, №3441, №3442, №3443, №3444, №3445, №3446, №3447, №3448, №3449, №3450, №3451, №3452, №3453, №3454, №3455, №3456, №3457, №3458, №3459, №3460, №3461, №3462, №3463, №3464, №3465, №3466, №3467, №3468, №3469, №3470, №3471, №3472, №3473, №3474, №3475, №3476, №3477, №3478, №3479, №3480, №3481, №3482, №3483, №3484, №3485, №3486, №3487, №3488, №3489, №3490, №3491, №3492, №3493, №3494, №3495, №3496, №3497, №3498, №3499, №3500, №3501, №3502, №3503, №3504, №3505, №3506, №3507, №3508, №3509, №3510, №3511, №3513, №3538, №3539, №3540, №3541, №3542, №3543, №3544 та №3545 від 30.04.2016р.; №4999, №5119, №5113, №5124 та №5120 від 03.05.2016р.; №5133, №5136 та №5141 від 05.05.2016р.; №5137, №5144, №5145 та №5149 від 06.05.2016р.; №5155 від 10.05.2016р.; №5146, №5156 та №5160 від 11.05.2016р.; №5168 від 12.05.2016р.; №5169, №5134, №5147, №5148, №5150, №5152, №5153, №5157, №5158, №5159, №5161, №5162, №5170, №5151, №5154 та №5163 від 13.05.2016р.; №5207 та №5203 від 23.05.2016р.; №5204 від 24.05.2016р.; №4954, №5042, №5121 та №5140 від 26.05.2016р.; №5234 від 30.05.2016р.; №4953, №4958, №4979, №4992, №5002, №5031, №5045, №5055, №5109 та №5131 від 07.06.2016р.; №5323 від 13.07.2016р. та №5327 від 14.07.2016р.

Окрім того, звертає увагу на те, що між ТзОВ «ПРЕСТО» та ТзОВ «ТЕК «РАС ЛОГІСТИК» 04.07.2016р. укладено додаткову угоду №1 до вказаного договору на виконання транспортних послуг, підписуючи яку, сторони підтвердили такі суми заборгованості: зобовязання замовника з урахуванням простроченої заборгованості по оплаті наданих послуг перевізником на умовах договору станом на дату укладення цієї угоди за весь період строку надання послуг становить 2655100,03грн. (п.1); зобовязання замовника (з урахуванням простроченої заборгованості) по оплаті наданих послуг перевізником на умовах договору станом на дату укладення цього договору за період грудень 2015 року становить 884650,00грн. (п.1.2).

Замовник та перевізник у п.2 вказаної додаткової угоди погодили здійснення реструктуризації простроченої заборгованості перевізника за грудень 2015 року. Реструктуризація здійснюється до 02.08.2016р. До складу заборгованості, що підлягає розстроченню згідно з цією угодою не включаються пені, штрафні та фінансові санкції, що підлягають стягненню згідно договору.

Так, у відповідності до п.3 зазначеної додаткової угоди, замовник зобовязався сплатити заборгованість за грудень 2015 року у сумі 884650,00грн. у повному обсязі, шляхом перерахування грошових коштів частинами згідно з додатком графіком погашення заборгованості (далі графік), який є невідємною частиною цього договору. Оплата за відповідний період згідно з графіком повинна надходити від замовника на рахунок перевізника у сумі, визначеній цим графіком, не пізніше того числа місяця, в якому повинна здійснюватись оплата згідно графіку.

Позивач зазначає, що всупереч взятим на себе за договором зобовязанням, надані послуги оплачено замовником лише частково, внаслідок чого утворилась заборгованість що й зумовило звернення ТзОВ «ПРЕСТО» до суду із позовом, в якому окрім 2121550,03грн. основного боргу, просить стягнути з ТзОВ «ТЕК «РАС ЛОГІСТИК» також 99095,74грн. процентів річних та 34478,15грн. індексу інфляції, нарахованих на підставі закону та договору.

Водночас, відповідач отримання таких послуг та виникнення зобовязання із їх оплати заперечує.

При вирішенні спору та постановлення рішення у вказаній справі суд виходив з такого.

Згідно ст.509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Як встановлено ч.1 ст.909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.1 ст.916 ЦК України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Відповідно до ст.929 ЦК України та ст.316 ГК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Згідно зі ст.931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проаналізувавши долучені до матеріалів справи докази в їх сукупності, зокрема заявки (замовлення) ТзОВ «ТЕК «РАС ЛОГІСТИК» на перевезення вантажів автомобільним транспортом, акти виконаних транспортних послуг, товарно-транспортні накладні, інформацію, надану органами державної фіскальної служби, тощо, суд приходить до висновку, що надання ТзОВ «ПРЕСТО» послуг ТзОВ «ТЕК «РАС ЛОГІСТИК» протягом грудня 2015 року 2016 року підтверджується належними та допустимими доказами й відповідачем не спростовані.

Так, оцінюючи твердження відповідача щодо невідповідності підписів уповноваженої особи ТзОВ «ТЕК «РАС ЛОГІСТИК» на актах виконаних транспортних послуг, в тому числі й беручи до уваги заявлене ним клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи (вх.№584/17 від 09.02.2017р.), в якому ТзОВ «ТЕК «РАС ЛОГІСТИК» просило поставити на вирішення судового експерта питання про те, чи виконано підпис від імені директора товариства ОСОБА_3 ним, чи іншою особою у первинних документах, які долучені позивачем до матеріалів справи у якості доказів, суд звертає увагу на те, що кожен із таких актів засвідчений печаткою відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи повинні мати такі обовязкові реквізити як: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно ст.58-1 ГК України, субєкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки, однак її використання не є обовязковим.

Наявність у ТзОВ «ТЕК «РАС ЛОГІСТИК» печатки з повним найменуванням та ідентифікаційним кодом підприємства, і її використання у господарській діяльності відповідачем не заперечено. Аналізуючи умови укладеного між сторонами договору та зважаючи на надані ними пояснення, суд приходить до висновку, що використання печатки для надання юридичної значимості вчинюваних ними правочинів може вважати усталеним звичаєм ділового обороту.

Із комплексного аналізу укладеного між сторонами договору та норм ч.2 ст.207 ЦК України, та ч.1 ст.181 ГК України вбачається, що підпис сторони на правочині підтверджує лише форму, в якій його вчинено (письмово), а відповідно сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печатки на документі, що має письмову форму. Наявність печатки на правочині свідчить про скріплення відповідачем самого документа, а не підпису особи. Такий висновок суду відповідає висновкам Вищого господарського суду України, викладеним у його постановах від 01.11.2011р. по справі №21/235-09 та від 29.05.2013р. по справі № 18/37/2012/5003

Відповідач не заперечує проти того, що документах, на які посилається позивач як на підставу позовних вимог, в тому числі й на актах виконаних транспортних послуг, проставлено печатку ТзОВ «ТЕК «РАС ЛОГІСТИК». Водночас, у своїх поясненнях стверджує про втрату такої печатки й зазначає, що такі документи (окрім, власне, самого договору №3064), ніколи не підписувались посадовими (уповноваженими) особами товариства та його печаткою не скріплювались, на підтвердження чого долучає до матеріалів справи копію повідомлення про втрату печатки ТзОВ «ТЕК «РАС ЛОГІСТИК», опубліковане в газеті Львівські оголошення №39 (12.10.2016-18.10.2016р.), довідку Бюро знахідок ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» №2559 від 30.09.2016р. про те, що втрачена кругла печатка ТзОВ «ТЕК «РАС ЛОГІСТИК» (ід. код. 35774697) на його імя, станом на 30.09.2016р. в Бюро знахідок не надходила. Відповідач вказує на те, що за таких обставин ним, 16.10.2016р., виготовлено нову печатку ТзОВ «ТЕК «РАС ЛОГІСТИК». Суд звертає увагу на те, що зазначені документи, на які посилається відповідач, видані йому лише восени 2016 року, в той час, як вказані послуги надавались протягом грудня 2015 року червня 2016 року.

Окрім того, ані матеріалів відповідного службового розслідування за фактом втрати печатки, ані доказів звернення до компетентних правоохоронних органів із відповідним повідомлення відповідачем не надано. В той же час, Інструкцією про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №1893 від 27.11.1998р. (що діяла до 19.10.2016р.), обов'язковою для усіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, обов'язковому обліку підлягають печатки і штампи з повним найменуванням організацій, контроль за виготовленням, зберіганням та використанням яких покладається на канцелярії організацій та осіб, відповідальних за діловодство (п.64). Особи, що персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій (п.65). Перевірка наявності печаток, штампів і бланків здійснюється щорічно комісією, призначеною наказом керівника організації. Про перевірки наявності печаток, штампів і бланків робляться відмітки у журналах обліку за формами 11 і 12 після останнього запису. У разі порушення правил обліку, зберігання і використання печаток, штампів і бланків комісія проводить службове розслідування, результати якого оформляються актом довільної форми та доводяться до відома керівника організації. У разі втрати печаток і штампів керівники організацій зобов'язані негайно повідомити про це органи МВС та вжити заходів для їх розшуку.

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження тверджень відповідача про втрату печатки ТзОВ «ТЕК «РАС ЛОГІСТИК».

З огляду на таке, судом, в судовому засіданні 17.07.2017р. відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи (вх.№584/17 від 09.02.2017р.), за відсутності питань, розяснення яких для вирішення спору потребує спеціальних знань.

Проаналізувавши долучені до матеріалів справи розрахунки, суд, зважаючи на проведені відповідачем часткові оплати наданих послуг, приходить до висновку, що заборгованість ТзОВ «ТЕК «РАС ЛОГІСТИК» перед ТзОВ «ПРЕСТО» в розмірі 2121550,03грн. обґрунтована матеріалами справи.

Зважаючи на те, що проведення таких розрахунків не потребує спеціальних знань, судом, в судовому засіданні 17.07.2017р. відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку та звітності (вх.№1945/17 від 03.05.2017р.), на вирішення якої ТзОВ «ТЕК «РАС ЛОГІСТИК» просило поставити питання чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах позивача по даній справі розмір заборгованості відповідача за договором №3064 на виконання транспортних послуг від 03.06.2013р. за період з 03.06.2013р. по 14.07.2016р.

Як визначено ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач, однак, звертає увагу на те, що позивачем виставлено рахунки лише на оплату частини послуг, відтак, відповідне зобовязання ТзОВ «ТЕК «РАС ЛОГІСТИК» не настало.

Суд, водночас, приходить до висновку, що за змістом п.3.2 договору №3064, підписання актів виконаних транспортних послуг можливе лише після отримання замовником оригіналів належним чином оформлених товарно-транспортних документів по конкретному перевезенню (товарно-транспортних накладних (СМR), товарних (видаткових) накладних, довіреностей, дефектних актів (у разі їх складання), тощо), рахунків, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкових накладних.

Беручи до уваги встановлений договором 3064 на виконання транспортних послуг від 03.06.2013р. та додатковою угодою №1 до вказаного договору порядок проведення розрахунків за надані послуги, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано факт настання прострочення боржника із їх оплати.

Суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, у пп.3 п.4.3.1 договору №3064 сторони погодили, що у разі прострочення замовником оплати за цим договором, замовник на вимогу перевізника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також семи процентів річних від простроченої суми. Окрім того, згідно з п.6.1 додаткової угоди №1, за прострочення виконання зобовязань згідно з п.2, п.3 цієї угоди замовник сплачує на користь перевізника, пеню у визначеному розмірі від суми простроченого платежу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.4.1 Постанови №14 від 17.12.2013р. розяснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті (п.3.1), а сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п.4.1). Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.3.2). Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання (п.3.1).

Проаналізувавши долучений до позовної заяви розрахунок позовних вимог, суд приходить до висновку, що позивачем вірно визначено момент прострочення боржника за фактом надання кожної із транспортних послуг, враховано встановлений як договором, так і додатковою угодою порядок розрахунків, часткові оплати, відтак, позовні вимоги про стягнення 99095,74грн. процентів річних та 34478,15грн. індексу інфляції підлягають до задоволення в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат, суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в повному обсязі в розмірі 33826,86грн. беручи до увагу встановлену пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру та ціну позову.

Водночас, суд звертає увагу на те, що при поданні вказаної позовної заяви до суду ТзОВ «ПРЕСТО» сплачено судовий збір в розмірі 34765,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №26218 та №26219 від 02.11.2016р., відтак, 938,14грн. судового збору сплачено ним надмірно. Суд розяснює, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС ЛОГІСТИК» (м.Львів, вул. Олени Степанівни, буд.47; код ЄДРПОУ 35774697) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТО» (м.Київ, вул.Дорогожицька, буд.1; код ЄДРПОУ 31286469) 2121550,03грн. основного боргу, 99095,74грн. процентів річних, 34478,15грн. індексу інфляції та 33826,86грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 25.07.2017р.

Головуючий суддя Щигельська О.І.

Суддя Ділай У.І.

Суддя Петрашко М.М.