Ухвала суду № 68067576, 02.08.2017, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02 серпня 2017 р. Справа № 5010/878/2011-27/35

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., при секретарі судового засідання Кучма І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на дії державної виконавчої служби № 30.06.2017року № 31/13-2717 ( вх. 7039/17 від 30.06.2017року) у справі

за позовом: Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1,м. Київ,04116

до відповідача: Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" вул.Окружна, 8,м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300

про стягнення заборгованості за договором поставки природного газу в сумі 5 682 350, 65 гривень.

за участю:

за позовом (скаржник): ОСОБА_1 ( довіреність №267/16 від 27.12.17)-представник;

ОСОБА_2 ( довіреність №258/16 від 27.12.17)-представник;

від відповідача представники не з'явилися. від державної виконавчої служби: представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ

ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до КП "Водотеплосервіс" про стягнення 5682350,65грн. Господарським судом Івано-Франківської області слухалась справа № 5010/878/2011-27/35 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до відповідача ОСОБА_3 підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради про стягнення боргу за поставлений природній газ в сумі 5 682 350, 65 гривень, з яких основний борг в сумі 4 669 360, 43 гривень, пеня в сумі 360 325, 21 гривень, інфляційні втрати в розмірі 486 304, 10 гривень та три відсотки річних в сумі 166 360, 91 гривень. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 21.06.2011 року позов задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_3 підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради (вул. Окружна, 8, м.Калуш, Івано-Франківська область, 77300, ідентифікаційний код: 32364207) в користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1, Шевченківський район, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код: 31301827) 5 682 350, 65 гривень заборгованості, а також 25 500, 00 гривень - сплаченого державного мита та 236, 00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 22.08.2011 року на виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.06.2011 року та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03.08.2011 року по справі № 5010/878/2011-27/35 видано наказ на примусове виконання.

До суду надійшла скарга ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (м. Івано-Франківськ, вул.Грюнвальдська,11) № 30.06.2017року № 31/13-2717 ( вх. 7039/17 від 30.06.2017року). Ухвалою суду від 05.07.17 подана скарга призначена до розгляду. За клопотанням скаржника, судове засідання проводиться у режимі відеоконференції.

Заявник подану скаргу підтримує, просить суд визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.04.2017року з примусового виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.2011року.

Представники КП "Водотеплосервіс" та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області не з'явилися.

Суд, розглянувши наявні матеріали, заслухавши представника ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", оцінивши фактичні обставини даної господарської справи встановив наступне.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (далі - орган ДВС) знаходився наказ господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.2011 № 1541 по справі № 5010/878/2011-27/35 про стягнення з ОСОБА_3 підприємства «Водотеплосервіс» Калуської міської ради (далі - КП «Водотеплосервіс», боржник) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - ДК «Газ України», Компанія) 5 682 350,65 грн., з яких 4 669 360,43 грн. - основний борг, 360 325,21 грн. - пеня, 486 304,10 грн,- інфляційні втрати та 166 360,91 грн. - 3% річних, а також 25 500 грн. - сплаченого державного мита та 236,00 гри. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

21.06.17 позивачу (заявнику) від відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження від 28.04.17 (вхідний №2881/1), а також повідомлення органу ДВС про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу №1541 від 22.08.11, виданого господарським судом Івано- Франківської області (вхідний №2882/1).

Підставою для закінчення виконавчого провадження зазначено п.5 ч. 1 ст.39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: «Львівським апеляційним господарським судом винесена постанова по справі №5010/878/2011-27-35 про: «визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.11 у справі №5010/878/2011-27/35 в частині стягнення з ОСОБА_3 підприємства «Водотеплосервіс» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 360325,21 грн. пені, 486304,10 грн. інфляційних втрат, 1663602,91 грн. 3%річних».

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 26.03.13року, при розгляді скарги боржника на дії органу ДВС в частині визнання недійсною постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.01.13 p., місцевим судом встановлено, що «на момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 17.01.13 року, сума заборгованості вже була перерахована на рахунок Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», а саме згідно акту звіряння розрахунків між ОСОБА_3 підприємством «Водотеплосервіс» Калуської міської ради та Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» станом на 31.12.12 року, відповідно до п. 1 якого сума основної заборгованості - 1 796 1 78,19 грн. не числиться як непогашена перед Дочірньою компанією «Газ України» НАК «Нафтогаз України», а із суми 1 038 726,22 грн. (в т.ч. 360 325,21 грн. - пені, 166 360,91 грн. - 3%річних, 486 304,10 грн. - інфляційних втрат, 25 500,00 грн. - державного мита, 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) сума 1 012 990,22 грн.( в т.ч. 360 325,21 грн. - пені, 166 360,91 грн. - 3% річних, 486 304,10 грн. - інфляційних втрат) є списаною. Тобто на момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 17.03.2013 року, сума, яка підлягала стягненню з боржника складала 25 736,00 грн., з яких 25 500 грн. - державне мито та 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу».

Враховуючи викладене, згідно вищевказаного виконавчого документа залишається не списаним і не сплаченим судовий збір у сумі 25 736,00 грн.

Згідно з даними бухгалтерського обліку ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» на даний час за наказом господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.2011 № 1541(5010/878/2011-27/35) рахується дебіторська заборгованість в сумі 25 736,00 грн. (25 500 грн. - сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Про наявність вказаної заборгованості Компанія інформувала орган ДВС заявою від 23.03.17 №31/13-1429 та повторною заявою від 04.05.17 №31/13-1951.

Крім того, в листі від 08.06.17 №04.1-29/984 орган ДВС, посилаючись на постанову Львівського апеляційного господарського суду по справі №5010/878/2011-27-35 від 22.12.2015, зазначає «...місцевому господарському суду видати наказ», однак взагалі не досліджує зміст вказаної постанови, так як вона передбачає видачу зовсім іншого наказу, тоді як видача нового наказу в частині стягнення з ОСОБА_3 підприємства «Водотеплосервіс» Калуської міської ради на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 25 500 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу цією постановою взагалі не передбачена. Таким чином, наказ господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.11 №1541(5010/878/2011-27/35) в частині сплати судового збору у сумі 25 736,00 грн. залишається не виконаним та підлягає подальшому виконанню органом ДВС.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 28.04.17 ВП № 28665799 винесена безпідставно і відповідно є незаконною

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території, а ст. 8 передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. З ст.ст. 4-5, 115 ГПК України, в яких закріплено принцип обов'язковості судового рішення, вбачається, що судовими органами повинні створюватись всі умови, які позбавляють можливості для ухилення особи, яка порушила свої зобов'язання, від відповідальності за такі порушення.

Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Спосіб, умови та порядок примусового виконання рішень судів на України регламентовано Законом України "Про виконавче провадження".

За ст. 1 цього Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно та повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 6 цього ж Закону вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.

Згідно з ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо.

Компанії про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №28665799 стало відомо 21.06.17, про що свідчить відтиск штампу вхідної кореспонденції ДК «Газ України» на супровідному листі відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від 28.04.2017 №04.1-29/757, додатком до якого є оскаржувана постанова. Крім того, відповідно до відтиску на конверті, вказані документи надіслані органом ДВС 14.06.17. Строк оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.04.2017 ВП №28665799 не пропущений.

Закінчення виконавчого провадження згідно ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» пов'язане із настанням певних обставин, зазначених у Законі. Цими обставинами можуть бути фактичне повне виконання рішення, прийняття судом відмови стягувача від стягнення, укладення мирової угоди між сторонами виконавчого провадження та інші передбачені законом обставини, що унеможливлюють подальше здійснення виконавчих дій.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Kопія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ. Постанова про закінчення виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби або до суду у 10-денний строк.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Відповідно до п.9.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця, щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій , або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи, що наказ господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.11 №1541(5010/878/2011-27/35) в частині сплати судового збору у сумі 25 736,00 грн. залишається не виконаним , суд приходить до висновку про задоволення скарги позивача (скаржника).

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 1,121-2 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 18, 39, 74 Закону України „Про виконавче провадження", Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.03 № 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", ст. 86 , 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

скаргу Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на дії державної виконавчої служби № 30.06.2017року № 31/13-2717 ( вх.7039/17 від 30.06.2017року) у справі - задовольнити.

Визнати незаконними дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_4 про закінчення виконавчого провадження , відповідно до Постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.04.2017року.

Суддя Шкіндер П.А.