Рішення № 68067491, 01.08.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.08.2017р. Справа №905/1552/16

за позовом Волноваської місцевої прокуратури, м.Волноваха

до відповідача 1. Волноваської міської ради, м.Волноваха

відповідача 2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Волноваха

про визнання незаконним рішення, визнання недійсним договору про встановлення земельного сервітуту та звільнення земельної ділянки

Суддя Г.В. Левшина

Представники сторін:

Від позивача: Хряк О.О.-прокурор

Від відповідача 1: не з'явився

Від відповідача 2: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 11.07. по 17.07.2017р.

СУТЬ СПРАВИ:

Волноваська місцева прокуратура, м.Волноваха звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Волноваської міської ради, м.Волноваха та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Волноваха про визнання недійсним рішення Волноваської міської ради №6/47-1283 від 19.12.2014р. "Про надання дозволу на розміщення нового торгового об'єкту на території міста Волноваха", визнання недійсним договору про встановлення земельного сервітуту від 29.12.2014р., укладеного між Волноваською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та зобов'язання Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку по АДРЕСА_1 біля автовокзалу, площею 54 кв.м., вартістю 27491,4 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.07.2016р. по справі №905/1552/16 позовні вимоги Волноваської місцевої прокуратури, м.Волноваха до Волноваської міської ради, м.Волноваха та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Волноваха задоволені частково:

- визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту, укладений 29.12.2014р. між Волноваською міською радою, м.Волноваха та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м.Волноваха;

- визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту, укладений 13.05.2016р. між Волноваською міською радою, м.Волноваха та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м.Волноваха;

- зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, м.Волноваха (85700, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) звільнити земельну ділянку по АДРЕСА_1) біля автовокзалу, площею 54 кв.м. у м.Волноваха Донецької області.

Крім цього, вказаним судовим рішення стягнуто з Волноваської міської ради, м.Волноваха на користь прокуратури Донецької області, м.Маріуполь судовий збір в сумі 689,00 грн., з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Волноваха на користь прокуратури Донецької області, м.Маріуполь судовий збір в сумі 689,00 грн., з Волноваської міської ради, м.Волноваха на користь державного бюджету України суму судового збору у розмірі 689,00 грн., з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Волноваха на користь державного бюджету України суму судового збору у розмірі 689,00 грн.

08.06.2016р. на виконання вищезазначеного рішення видані відповідні накази.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.12.2016р. по справі №905/1552/16 апеляційну скаргу Волноваської міської ради Волноваського району Донецької області, м.Волноваха Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 21.07.2016р. у справі №905/1552/16 залишено без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 21.07.2016р. у справі №905/1552/16 - залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2017р. по справі №905/1552/16 касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.12.2016р. по справі №905/1552/16 задоволено частково: постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.12.2016р. та рішення господарського суду Донецької області від 21.07.2016р. у справі №905/1552/16 в частині задоволення позову про звільнення та повернення земельної ділянки по АДРЕСА_1 (нині - Центральна) біля автовокзалу, площею 54 кв.м. у м.Волноваха Донецької області скасовано та в цій частині направлено справу №905/1552/16 на новий розгляд до господарського суду Донецької області; в решті - постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.12.2016р. та рішення господарського суду Донецької області від 21.07.2016р. у справі №905/1552/16 залишено в силі.

17.05.2017р. вищевказана справа надійшла до господарського суду Донецької області та передана для реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду.

За результатами автоматичного розподілу справ між суддями, справу №905/1552/16 передано на розгляд судді Левшиній Г.В.

Під час нового розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги щодо зобов'язання Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, м.Волноваха (85700, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) звільнити земельну ділянку по АДРЕСА_1 (нині Центральна) біля автовокзалу, площею 54 кв.м. у м.Волноваха Донецької області.

В обгрунтування вказаних вимог позивач посилається на відсутність у відповідача 2 відповідних правових підстав для розміщення тимчасової споруди на спірній земельній ділянці.

Відповідачі в судовому засіданні 11.07.2017р. заперечували проти позовних вимог, посилаючись на обставини, які викладені у постанові Вищого господарського суду України від 25.04.2017р. по справі №905/1552/16.

Так, відповідач 1 в письмових поясненнях від 29.05.2017р. №07-01-556 посилається на безпідставність позовних вимог, враховуючи, що тимчасова споруда встановлена відповідачем 2 на підставі рішення міської ради від 19.12.2014р. №6/7-1283 та на підставі паспорту прив'язки, виданого 29.12.2014р. з дотриманням вимог Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011р. №244.

01.08.2017р. до суду надійшло клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Волноваха про відкладення розгляду справи у зв'язку із знаходженням на лікарняному.

Вказане клопотання судом залишено без задоволення, враховуючи, що передбачений ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи з урахуванням заяви позивача про продовження строку розгляду справи на 15 днів спливає 01.08.2017р.

Крім цього, за висновками суду, відповідач 2 не був позбавлений можливості надати суду свої заперечення, докази протягом розгляду справи, у тому числі й шляхом направлення таких документів на адресу суду поштою. На теперішній час наявні у справі документи є достатніми для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи, державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до п.38 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується таке питання, як надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об'єктів, у тому числі місць чи об'єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію.

Згідно із частиною 2 ст.28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Частиною 4 згаданого вище Закону встановлено, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 22.10.2011р., затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011р. за №1330/200068, який визначає механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та не містить жодних положень щодо правових підстав набуття суб'єктами господарювання будь-яких прав на земельні ділянки.

Згідно п.2.2 Порядку замовник, який має намір встановити ТС звертається до відповідного виконавчого органу із відповідною заявою у письмовій формі про можливість встановлення ТС.

До заяви додається вичерпний перелік документів, графічні матеріали з зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі та топографічній основі М 1:500 креслення контурів тимчасової споруди з прив'язкою до місцевості, реквізити замовника (п.2.3 Порядку).

Пунктами 2.4 та п.2.5 Порядку визначено, що орган з питань містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності) будівельним нормам та повідомляє про результати відповідності замовника. Тобто на даному етапі відповідний орган з питань містобудування та архітектури визначає лише можливість розміщення ТС на певній території населеного пункту згідно будівельних норм даної місцевості та комплексної схеми розміщення певного населеного пункту.

Подальші дії для розміщення ТС визначаються п.2.6 Порядку, яким передбачено, що для оформлення паспорта прив'язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС, до якої наряду з іншими документами надає схему розміщення ТС, що затверджено Додатком 1 Порядку. Додаток 1 Положення містить форму схеми розміщення ТС з вказівкою площі земельної ділянки згідно з документами на землекористування.

Документи, що подаються для отримання паспорта прив'язки, мають містити дані щодо розміру земельних ділянок, які вносяться на підставі отриманих суб'єктом господарювання документів на право користування земельною ділянкою (п.2.6 додаток 1 Порядку).

Строк дії паспорта прив'язки визначається органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради або районної державної адміністрації відповідно до генерального плану, плану зонування та детального плану територій та з урахуванням строків реалізації їх положень.

Встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив'язки (пункт 2.20 Порядку).

Як встановлено пунктом 2.27 Порядку, дія паспорта прив'язки ТС анулюється за таких умов: недотримання вимог паспорта прив'язки при її встановленні; невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив'язки; надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив'язки ТС.

Відповідно до пункту 2.30 Порядку, у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу.

Як вбачається з матеріалів, 16.12.2014р. до Волноваської міської ради надійшла заява від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про надання згоди на розміщення нового торгового об'єкту.

19.12.2014р. Волноваською міською радою було прийнято рішення №6/47-1283 "Про надання дозволу на розміщення нового торгового об'єкту на території міста Волноваха", відповідно до п.1.1 якого надано згоду на розміщення на території м.Волноваха по АДРЕСА_1 в районі автовокзалу нового торгового об'єкту тимчасової споруди (павільйону) для ведення підприємницької діяльності.

На момент розгляду справи рішення Волноваської міської ради від 19.12.2014р. №6/47-1283 "Про надання дозволу на розміщення нового торгового об'єкту на території міста Волноваха" в установленому порядку не скасоване та є чинним.

29.12.2014р. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 видано паспорт прив'язки тимчасових споруд на ведення підприємницької діяльності. Згідно вказаного паспорту прив'язки визначено назву та кількість ТС: торгівельний павільйон (4,0*7,0 м), адреса місце розташування ТС: в районі автовокзалу по АДРЕСА_1 у м.Волноваха; паспорт прив'язки дійсний до 29.12.2019р.

При цьому, згідно наданого до матеріалів справи акту вибору земельної ділянки для розміщення тимчасової споруди у грудні 2014р. комісією міськради було здійснено вибір та оглад земельної ділянки 54 кв.м. для розміщення тимчасової споруди (торгівельного павільйону розміром 4,7*7,0 м) в районі автовокзалу по АДРЕСА_1 м.Волноваха та встановлено, що згідно діючих норм площадка придатна для розміщення тимчасової споруди.

Відповідно до п.2.27 Порядку дія паспорта прив'язки ТС анулюється за таких умов: недотримання вимог паспорта прив'язки при її встановленні; невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив'язки; надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив'язки ТС.

Згідно п.2.30 Порядку у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу.

Відповідних доказів недотримання вимог паспорта прив'язки при встановленні спірної тимчасової споруди, закінчення строку дії вказаного паспорту прив'язки або його анулювання органом, який його видавав, позивачем до матеріалів справи не надано.

Як зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 25.04.2017р. по справі №905/1552/16 за наявності чинного рішення ради про надання дозволу на розміщення малої архітектурної форми та відповідного діючого паспорту прив'язки, відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача 2 звільнити спірну земельну ділянку від належної йому тимчасової споруди.

Відповідно до ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Постанова касаційної інстанції не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Як встановлено судом під час нового розгляду справи, обгрунтовуючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача 2 звільнити земельну ділянку по АДРЕСА_1 (нині Центральна) біля автовокзалу, площею 54 кв.м. у м. Волноваха Донецької області позивач посилається на норми ст.216 Цивільного кодексу України, ст.212 Земельного кодексу України.

Згідно із ст.216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, у разі недійсності договору оренди у орендаря виникає обов'язок повернути отриману земельну ділянку.

Відповідних вимог про повернення спірної земельної ділянки прокурором не заявлено.

Одночасно, за приписом ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно із ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Судом було встановлено, що на момент розгляду спору є чинним рішення міської ради від 19.12.2014р. №6/47-1283, паспорт прив'язки, виданий відповідачу 2.

Проте, вказане рішення міської ради не містить у собі вказівок щодо передачі у власність або надання у користування (оренду) відповідачу 2 спірної земельної ділянки. Доказів наявності відповіндого правочину між сторонами щодо даної земельної ділянки до матеріалів справи також не надано.

При цьому, судом враховано ті обставин, що розміщення тимчасових споруд і оформлення земельних ділянок у користування є різними за змістом питаннями, які регулюються різними нормативно-правовими актами. Рішенням міської ради від 19.12.2014р. №6/47-1283 було вирішено саме питання щодо надання відповідачу 2 дозволу на розміщення тимчасової спору, проте, не на отримання у користування певної земельної ділянки під даною спорудою.

Відповідно до положень ст.ст.13, 19 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу і права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, в порядок та спосіб визначений конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.116 Земельного кодексу України передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Так, ст.16 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.1 ст.123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду визначений ст.124 Земельного кодексу України, зокрема: передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно ст.126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону, або договором оренди землі та договором відчуження права оренди землі, зареєстрованими відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

За приписом ст.ст.1, 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. За положеннями ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем 2 належних доказів виникнення права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 (нині Центральна) біля автовокзалу, площею 54 кв.м. у м.Волноваха Донецької області до матеріалів справи не надано.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги про зобов'язання Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, м.Волноваха звільнити земельну ділянку по АДРЕСА_1 (нині Центральна) біля автовокзалу, площею 54 кв.м. у м.Волноваха Донецької області підлягають задоволенню.

Враховуючи, що спір по справі виник внаслідок неправильних дій відповідачів, судовий збір підлягає розподілу між відповідачами порівну.

За таких обставин, керуючись ст.ст.4-3, 33, 43, 49, 82-85, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Волноваської місцевої прокуратури, м.Волноваха до Волноваської міської ради, м.Волноваха та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Волноваха про зобов'язання Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку по АДРЕСА_1 (нині Центральна) біля автовокзалу, площею 54 кв.м., вартістю 27491,4 грн. задовольнити повністю.

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (85700 АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) протягом 10 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили звільнити земельну ділянку по АДРЕСА_1 (ниці Центральна) біля автовокзалу, площею 54 кв.м., вартістю 27491,4 грн.

Стягнути з Волноваської міської ради (85700 Донецька область, м.Волноваха, вул.Леніна, 88, код ЄДРПОУ 040553105) на користь державного бюджету України (отримувач: Управління державної казначейської служби м.Харкова, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 37999649, рахунок 31216206783002, код бюджетної класифікації 22030001) суму судового збору у розмірі 689,00 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (85700, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (отримувач: Управління державної казначейської служби м.Харкова, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 37999649, рахунок 31216206783002, код бюджетної класифікації 22030001) суму судового збору у розмірі 689,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

В судовому засіданні 01.08.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 01.08.2017р.

Суддя Г.В. Левшина