Ухвала суду № 68067394, 02.08.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 серпня 2017 року Справа № 908/464/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіГольцової Л.А.(доповідач), суддів:Барицької Т.Л., Іванової Л.Б.,розглянувши касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українина ухвалуГосподарського суду Запорізької області від 08.02.2017та на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017за скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Трубопроволочна компанія"на діїВідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Україниу справі№ 908/464/15-гГосподарського судуЗапорізької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВМ Фінанс")доТовариства з обмеженою відповідальністю "Трубопроволочна компанія",простягнення 46 284 382 грн. 88 коп.

ВСТАНОВИВ:

Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.02.2017 та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017 у справі № 908/464/15-г Господарського суду Запорізької області. Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України виходячи з наступного.

Предметом оскарження є постанова апеляційного господарського суду, якою залишена без зміни ухвала господарського суду першої інстанції, що винесена в порядку розгляду судом скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, тому судовий збір підлягає сплаті за ставкою, встановленою для касаційної скарги на ухвалу суду.

За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду встановлено 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" у 2017 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в сумі 1 600 грн.

Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Вищого господарського суду України з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване тим, що Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється в межах відкритих асигнувань.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до пункту 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не надано суду доказів які свідчать про об'єктивні перешкоди для сплати судового збору, зокрема відсутності на казначейських рахунках заявника грошових коштів в сумі, що відповідає ставці судового збору в розглядуваному випадку; не доведено об'єктивних обставин, які б свідчили, що до ухвалення судового рішення у справі (постанови суду касаційної інстанції) заявник має намір та можливість сплатити судовий збір.

Таким чином, Вищий господарський суд України доходить до висновку, що підстави для відстрочення сплати судового збору за клопотанням Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в цьому випадку відсутні.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.

За таких обставин, Вищий господарський суд України не приймає касаційну скаргу до провадження з підстави, визначеної п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.02.2017 та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017 у справі № 908/464/15-г.

2. Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.02.2017 та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017 у справі № 908/464/15-г повернути скаржнику.

Головуючий суддя Л.А. Гольцова

Судді Т.Л. Барицька

Л.Б. Іванова