Вирок № 68066954, 02.08.2017, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/401/17

Провадження № 1-кп/700/61/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2017 р. Лисянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді Яценко Г.М.,

при секретарі Сіденко Н.П.,

за участю прокурора Журжицької Т.О.,

захисника обвинуваченого Білоуса І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Лисянка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.03.2017 року № 12017250200000110 за обвинуваченням -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Сєвєродонецьк, Луганської області, зареєстрований АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, українець, громадянин України, працюючий головним спеціалістом агентства нерухомості «Югозапад» в м.Одеса, офіційно не одружений, раніше судимий, на даний час перебуваючий у розшуці Овідіопольським районним судом Одеської області за ч.1 ст.129, ч.2 ст.186 КК України, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України,

УСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, що 09 березня 2017 року близько 10 години 50 хвилин перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем RENAULT MEGANE д.н. НОМЕР_1, грубо порушуючи вимоги 2.9. а) Правил дорожнього руху України та рухаючись в с. Ріпки Лисянського району Черкаської області в напрямку від сільської ради с. Ріпки до ТОВ «Діалог» на заокругленій ділянці дороги, проявив неуважність, не врахував дорожньої обстановки та не вибравши безпечної швидкості руху в населених пунктах, не прийнявши мір по зменшенню швидкості в момент виникнення небезпеки для його руху, в порушення вимог 2.3.б) 12.4. Правил дорожнього руху України, здійснив з'їзд на ліве узбіччя по напрямку свого руху з подальшим перекиданням у кюветі, де зупинився при зіткненні з насадженнями дерев.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля RENAULT MEGANE д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6, отримали тяжкі тілесні ушкодження.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху, або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілим тяжкі тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.286 України визнав повністю та не заперечував обставин вказаних в обвинувальному акті.

Потерпілі в судове засідання не з'явились, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі, матеріальних та моральних претензій не мають, просять призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.

За згодою учасників судового провадження, згідно ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів у справі, оскільки вони ніким не оспорюються. При цьому з`ясовано, що учасники провадження, зокрема обвинувачений, правильно розуміють зміст визнаних ним обставин, сумнівів у добровільності та істинності позиції обвинуваченого немає, наслідки визнання цих обставин обвинуваченому роз`яснено.

Суд приймає до уваги показання обвинуваченого про обставини вчинення ним кримінального правопорушення і приходить до висновку, що злочинні дії обвинуваченого правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Згідно з роз'ясненнями, наведеними у постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною статті 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд враховує те, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, є необережним і відноситься до категорії тяжких злочинів.

До обставин, що пом'якшують покарання суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування збитків потерпілим.

Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Наявність непогашеної судимості за інший тяжкий злочин, не є в даному випадку безумовною підставою для направлення обвинуваченого в місця позбавлення волі та неможливості застосування до нього інституту звільнення від відбування покарання.

Пленум Верховного Суду України неодноразово звертав увагу на те, що якщо виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, то судам не слід направляти таких осіб в місця позбавлення волі.

Приймаючи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_2 має постійне місце проживання та роботи, де характеризується позитивно, враховуючи поведінку обвинуваченого після дорожньо-транспортної пригоди, а саме активне сприяння потерпілим у лікуванні, суд, вважає необхідним призначити покарання в межах санкції частини 2 ст.286 КК України, у виді позбавлення волі, із застосуванням звільнення від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням та покладенням обов'язків передбачених ст.76 КК України. При цьому суд зважає на позицію потерпілих, які просять не призначати покарання, яке слід відбувати реально, а також враховує відсутність з їх сторони претензій до обвинуваченого.

Додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 286 КК України - позбавлення права керувати транспортними засобами - судом застосовується, оскільки керування транспортним засобом не є джерелом доходу обвинуваченого ОСОБА_2 та не пов'язано з його трудовою діяльністю.

На думку суду, саме таке покарання, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, а також запобіганню вчиненню ним нових злочинів.

Судові витрати у справі стягнути з обвинуваченого на користь держави. Цивільні позови не заявлено.

Виходячи з викладеного, керуючись ч.3 ст.349, ч.2 ст.286 КК України, ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Згідно ст. 75, п.п. 1, 2 ч. 1 п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Звільнити ОСОБА_2 з під варти у залі судового засідання негайно після проголошення вироку.

Речові докази: автомобільRENAULT MEGANE реєстраційний номер НОМЕР_1 білого кольору, що належить потерпілій ОСОБА_3 згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 і зберігається на території Лисянського ВП Звенигородського ВП ГУ НП України в Черкаській області в смт. Лисянка, Черкаської області, провулок Поштовий, 8 повернути власнику - ОСОБА_3 скасувавши арешт на вказаний автомобіль.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення експертизи справі в сумі 2464 (дві тисяч чотириста шістдесят чотири) грн 48 коп.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Черкаської області протягом 30 днів з моменту проголошення вироку через Лисянський районний суд.

Копію вироку Лисянського районного суду Черкаської області негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Г. М. Яценко