Ухвала суду № 68062603, 26.07.2017, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 409/965/17

Провадження № 22ц/782/538/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2017 року, липня місяця, 26-го дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі: головуючого судді Яреська А.В., суддів - Гаврилюка В.К., Карташова О.Ю., за участю секретаря: Попової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області у місті Сєвєродонецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 02 червня 2017 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення богу, -

встановила:

Ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 02 червня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 було визнано не поданою та повернуто позивачу. Апелянт не погодився із цією ухвалою суду першої інстанції та надав на неї апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 02 червня 2017 року скасувати та направити справу для розгляду до суду першої інстанції, в іншому складі суду.

Вислухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до таких висновків. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від оплати судових витрат або відстрочення йому оплати судових витрат до винесення рішення по справі судом першої інстанції було відмовлено за необґрунтованістю, а позовну заяву залишено без руху. На виконання зазначеної ухвали позивачем було надано до суду заяву, у якому він просив суд повторно розглянути його клопотання про відстрочку сплати судового збору до винесення рішення., проте повертаючи позивачу позовну заяву, суд першої інстанції, судячи зі змісту оскаржуваної ухвали, виходив з того, що позивач не усунув недоліків позову, не надав суду доказів на підтвердження майнового стану позивача.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, адже до них він дійшов поспішно, без належного з'ясування фактичних обставин справи, предмету заявлених за позовом вимог, належного врахування та оцінки доводів та усіх наданих доказів про матеріальний стан заявника, не розглянувши повторно клопотання щодо звільнення від сплати судового збору чи його відстрочення. Суд не навів в оскаржуваній ухвалі і міркувань про те, чому надані позивачем докази його матеріального стану не бере суд до уваги чи вважає недостатніми. Крім того, колегія суддів бере до уваги і ту обставину, що в ухвалі від 10 травня 2017 р. Судом першої інстанції не було вказано яка саме сума судового збору повинна бути сплачена, між тим, як зазначено в п.27 постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 р. № 10, якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху. При цьому у відповідній ухвалі суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору. Аналогічна вимога міститься в п.7 постанови Пленуму ВСУ від 12.06.2009 N 2, де зазначено, що якщо не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат. Ці вимоги судом не виконані.

Щодо прохання апелянта до апеляційного суду про повернення справи для розгляду у іншому складі суддів, то відповідно до правил пункту 3 частини 1 статті 312 ЦПК, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення. Процесуальним законодавством не передбачено у цьому випадку права апеляційної інстанції повертати справу до суду першої інстанції саме у іншому складі суду. Частина 1 ст. 21 ЦПК передбачає недопустимість повторної участі судді в новому розгляді справи лише після скасування ухвали про закриття провадження у справі, а не ухвали про залишення позову без розгляду. Заявник не є позбавленим права заявити до суду першої інстанції клопотання про відвід судді у передбаченому ст.. 20-23 ЦПК порядку за наявності до того підстав. З огляду на викладене вище колегія суддів доходить до висновків про те, що суд першої інстанції порушив встановлений для вирішення зазначених питань порядок, залишив позов без розгляду без належних підстав - через що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із поверненням справи на новий розгляд. Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 02 червня 2017 року скасувати та повернути справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: