Ухвала суду № 68061550, 02.08.2017, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 02.08.2017

ЄУ № 420/1187/17

Провадження №1-кс/420/230/17

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

02 серпня 2017 року смт. Новопсков

Луганської області

Слідчий суддя Новопсковського районного суду Луганської області Стеценко О.С., за участю секретаря Стєніної А.В., прокурора Мукбаніані Д.В., слідчого Гладкого Д.П., підозрюваної ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков Луганської області клопотання слідчого СВ Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області лейтенанта поліції ОСОБА_3, погоджене з прокурором Новопсковського відділу Старобільської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, яка має неповну середню освіту, заміжня, не працює, засуджена вироком Новопсковського районного суду Луганської області від 01.03.2013 за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі, 09.02.2015 звільнена з Качанівської виправної колонії № 54 відповідно до ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30.01.2015 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на 11 місяців 25 днів; вироком Новопсковського районного суду Луганської області від 12.10.2016 за ч. 1 ст. 190 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, в матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017130510000250 від 17.07.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2017 року до слідчого судді Новопсковського районного суду Луганської області надійшло клопотання слідчого СВ Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно наданого клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що на початку червня 2017 року, діючи умисно, незаконно, порушуючи правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, встановлений Законом України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», маючи злочинний намір, направлений на незаконне придбання, виготовлення та зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів, переслідуючи мету їх незаконного збуту, ОСОБА_1 на території своєї присадибної ділянки за адресою: вул. 40 років Перемоги, 37, с. Закотне Новопсковського району Луганської області, помітила декілька кущів рослин дикоростучої коноплі, після чого, діючи умисно, обірвала із них верхівки та залишила їх на тому ж місці для подальшої просушки.

Через декілька днів, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на незаконне придбання, виготовлення та зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуту, ОСОБА_1 прибула на місце, де раніше для просушки залишила рослини дикоростучої коноплі, після чого подрібнила їх шляхом перетирання долонями обох рук, тим самим незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс. Виготовлений наркотичний засіб ОСОБА_1 помістила до бавовняного пакету білого кольору, після чого перенесла та залишила на зберігання в господарській будівлі, розташованій за місцем її проживання.

09.07.2017 ОСОБА_1, перебуваючи в смт. Новопсков, Луганської області, випадково зустрілася з раніше знайомим їй ОСОБА_5 В ході бесіди з останнім ОСОБА_1 запропонувала йому придбати в неї наркотичні засоби канабіс, на що останній погодився.

10.07.2017 ОСОБА_1 за місцем свого проживання взяла поліетиленовий пакет, куди з білого бавовняного пакету помістила частину придбаного та виготовленого нею наркотичного засобу та на попутньому транспорті прибула до смт. Новопсков Луганської області, де о 15 год. 00 хв. по вул. Українській, а саме біля стели «Новопскову 350» зустрілася з ОСОБА_5 та продала йому поліетиленовий згорток з речовиною рослинного походження за ціною 100 гривень, яка згідно висновку експерта № 19/113/8-2/681е від 14.07.2017 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою в перерахунку на суху речовину 2,05 грама, яку у подальшому ОСОБА_5 добровільно здав працівникам поліції.

31.07.2017 о 12 годині 55 хвилин під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, затримано відповідно до ст. 208 КПК України.

Від надання показів підозрювана ОСОБА_1 відмовилася.

Слідчий зазначив в клопотанні, що є достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_1 причетна до незаконного придбання, виготовлення, зберігання та перевезення наркотичних засобів з метою збуту, а також незаконного збуту особливо небезпечних наркотичних засобів.

В діях ОСОБА_1, на думку слідчого, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 307 КК України.

Слідчий клопотання підтримав з підстав, викладених в клопотанні.

Прокурор наполягав на задоволенні клопотання.

Підозрювана ОСОБА_1 та її захисник ОСОБА_6 заперечували проти задоволення клопотання слідчого.

Захисник підозрюваної пояснив, що підозрювана не має на меті переховуватися від органів досудового розслідування або суду. У клопотанні слідчий ставить питання про те, що підозрювана начебто ігнорувала вимоги при встановленні судом запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на підставі ухвали Новопсковського районного суду Луганської області від 11.04.2017 та при здійсненні перевірок за місцем проживання не перебувала. Вказані доводи, на думку захисника підозрюваної, є надуманими та нічим не підтверджуються. Крім того, на утриманні ОСОБА_1 знаходиться неповнолітній син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5. З огляду на особисту привязаність підозрюваної до сина, ризик переховуватися від органів досудового розслідування або суду є необгрунтованим. Так як на даний час органом досудового розслудування допитані всі свідки кримінального правопорушення, підозрювана обєктивно не може на них впливати. Також прокурором не доведено недостатньості застосування до ОСОБА_1 більш мяких запобіжних заходів та взагалі можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів не розглядалася. Тому захисник просив відмовити в задоволенні даного клопотання та застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Пдозрювана ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Пояснила, що її неповнолітній син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає фактично зі своїм батьком в іншому населеному пункті, тому вони бачаться лише по вихідним та на канікулах. А вона проживає зі своїми батьками, не працює, тому активної участі у вихованні та утриманні сина вона не приймає.

Вислухавши думку слідчого та прокурора, які наполягали на задоволенні клопотання, підозрюваної та її захисника, які заперечували проти застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12017130510000250 від 17.07.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

01.08.2017 відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України слідчий СВ Новопсковського відділу Головного управління Національної поліції в Луганській області лейтенант поліції ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Як зазначає слідчий, наявність підозри у вчиненні ОСОБА_1 тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, надає підстави вважати, що при застосуванні більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, з огляду на таке.

Так, до підозрюваної ОСОБА_1 по кримінальному провадженню №12017130510000125 від 11.04.2017 за ч.2 ст. 185 КК України обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а 13.07.2017 ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області строк дії запобіжного заходу продовжено на два місяці, але остання ігнорувала вимоги встановленні судом та при здійсненні перевірок за місцем проживання не перебувала.

Крім того, ОСОБА_1 на даний момент 30 років, вона фізично здорова, за місцем проживання стійких соціальних звязків не має, що свідчить про те, що остання може з легкістю залишити своє місце проживання та почати переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Підозрювана ОСОБА_1, згідно побутової характеристики, наданої Закотненською сільською радою, в 2015 році звільнилася з місць позбавлення волі, за місцем проживання характеризується з негативної сторони, не працює, стійких соціальних звязків не має, зловживає спиртними напоями, веде антисоціальний спосіб життя, вихованням малолітнього сина ОСОБА_8 не займається з самого народження, неодноразово притягувалася до адміністративної та кримінальної відповідальності.

Крім того, вироком Новопсковського районного суду Луганської області від 10.03.2013 ОСОБА_1 засуджена за ч. 1 ст. 121 КК України, до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, 09.02.2015 звільнена з Качанівської виправної колонії № 54 відповідно до ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30.01.2015 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на 11 місяців 25 днів; 12.10.2016 вироком Новопсковського районного суду Луганської області ОСОБА_1 засуджена за ч. 1 ст. 190 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. Однак остання на шлях виправлення не стала, належних висновків не зробила та підозрюється у вчиненні тяжкого злочину передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення у кримінальному провадженні, так як на даний момент всіх можливих місць зберігання наркотичних засобів підозрюваною ОСОБА_1 не встановлено, тому остання, знаходячись на свободі, може з легкістю знищити або сховати зазначені речовини, що мають суттєве значення для кримінального провадження.

Крім того, слідчий зазначає, що ОСОБА_1 з метою ухилення від кримінальної відповідальності може здійснювати незаконний вплив на свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_9 із застосуванням психологічного впливу та можливої в подальшому фізичної розправи, оскільки саме ці свідки вказують, що саме ОСОБА_1 вчинила злочин, у якому вона підозрюється.

Відповідно до п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_1 покладених на неї процесуальних обовязків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчиненню іншого кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Згідно норм ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом предявлення до впізнання особи за фотознімками від 18.07.2017 з довідкою до протоколу;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 17.07.2017;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 23.07.2017;

- висновком експерта №19/113/8-2/681е від 14.07.2017;

-протоколом допиту підозрюваного від 02.08.2017

Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з ч. 1 ст. 183 КК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних засобів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя, зясовуючи наявність зазначених ризиків, виходить з наступного.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини рішення «Бекчиєв проти Молдови», § 58, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними звязками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

З клопотання вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється в скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, підозрювана не має постійного заробітку, характеризується за місцем проживання негативно, неодноразово притягувалася до адміністративної та кримінальної відповідальності, що підтверджується довідкою ОСК ГУНП в Луганській області від 01.08.2017.

Так, вироком Новопсковського районного суду Луганської області від 10.03.2013 ОСОБА_1 засуджена за ч. 1 ст. 121 КК України, до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, 09.02.2015 звільнена з Качанівської виправної колонії № 54 відповідно до ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30.01.2015 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на 11 місяців 25 днів; 12.10.2016 вироком Новопсковського районного суду Луганської області ОСОБА_1 засуджена за ч. 1 ст. 190 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. Однак остання на шлях виправлення не стала, належних висновків не зробила та підозрюється у вчиненні тяжкого злочину передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Крім того, 27.04.2017 Новопсковським ВП ГУНП в Луганській області складено та направлено до Новопсковського районного суду Луганської області обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 КК України, 23 травня 2017 року Новопсковським ВП ГУНП в Луганській області складено та направлено до Новопсковського районного суду обвинувальний акт за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185; ч. 2 ст. 185; ст. 395 КК України, 14.06.2017 Новопсковським ВП ГУНП в Луганській області складено та направлено до Новопсковського районного суду Луганської області обвинувальний акт за ч. 1 ст. 369 КК України.

Відносно ОСОБА_1 неодноразово складалися адміністративні протоколи та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності про порушення правил адміністративного нагляду, що підтверджується постановами Новопсковського районного суду Луганської області від 29.05.2017 (ЄУ №420/793/217) за ч.2 ст. 187 КУпАП, від 10.07.2017 за ч.2 ст. 187 КУпАП (ЄУ №420/1046/17), протоколами Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області від 13.04.2017 за ч.2 ст. 187 КУпАп,від 20.04.2017 за ч.2 ст. 187 КУпАП,від 06.05.2017 за ч.2 ст. 187 КУпАП, від 12.05.2017 за ч. 2 ст. 187 КУпАП, від 21.06.2017 за ч.2 ст. 187 КУпАП та від 10.07.2017 за ч.2 ст. 187 КУпАП; а також відповідними рапортами щодо відсутності ОСОБА_1 за місцем проживання під час перевірок.

Слідчим суддею встановлено те, що ухвалою слідчого судді Новопсковського районного суду Луганської області від 27.04.2017 (кримінальне провадження ЄУ №420/602/17, Провадження №1-кс/420/85/17) в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12017130510000125 від 11.04.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на неї обовязків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, зокрема, цілодобово не залишати місце постійного проживання будинок та територію домоволодіння № 37, вул. 40 років Перемоги, с. Закотне Новопсковського району Луганської області, без дозволу слідчого, прокурора, або суду.

13.06.2017 ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області зазначений вище запобіжний захід відносно ОСОБА_1 було продовжено до 12.08.2017 включно.

Як вбачається з матеріалів клопотання підозрювана систематично не виконує обовязки, покладені на неї зазначеними ухвалами суду, так як постійно відсутня за місцем свого проживання, не зявляється на першу вимогу до органів досудового розслідування, прокуратури та суду.

З доданих до клопотання документів вбачається що до обвинуваченої ОСОБА_1 у кримінальному провадженні ЄУ №420/622/17 у звязку з неявкою її до судового засідання було застосовано привід, який не виконано у звзку з відсутністю ОСОБА_1 за місцем проживання. З журналів судових засідань у кримінальних провадженнях ЄУ №420/622/17 від 25.05.2017, 19.07.2017, 05.07.2017, ЄУ №420/906/17 від 05.07.2017, ЄУ №420/767/17 від 13.06.2017 вбачається, що судові засідання відкладалися саме у звязку з неявкою обвинуваченої.

Отже, слідчим та прокурором доведені ризики, що обвинувачена може вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Аналізуючи ризик переховування від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (ОСОБА_9 проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови).

Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_1 від слідства та суду з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слідчий суддя зазначає, що вивченням даних про особистість підозрюваної встановлено, що остання не має офіційної роботи на час затримання, проживає з батьками, бабусею та братом, що спростовує доводи слідчого щодо того, що вона не має стійких соціальних звязків, характеризується за місцем проживання негативно, вона є людиною молодою та працездатною, що підвищує ймовірність ризику переховування її від слідства та суду, оскільки під важкістю відповідальності остання може виїхати з місця проживання.

В той же час, доводи захисника про те, що ОСОБА_1 має на утриманні неповнолітнього сина та має привязаність до нього, спростовуються поясненнями самої підозрюваної, яка пояснила, що дитина проживає в іншому населеному пункті разом з батьком та навідує її лише по вихідним.

Обставинами, що підтверджують можливість вчинити інше кримінальне правопорушення підозрюваною ОСОБА_1 є те, що вона, як зазначено вище, неодноразово притягувалася до адміністративної та кримінальної відповідальності.

Судом врахована практика Європейського суду з прав людини рішення «Сельчук проти Туреччини», § 34, згідно якого наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин.

Враховуючи, що ОСОБА_1 була раніше засуджена, існують ризики, що остання може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, санкція якої передбачає позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, тому, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує їй в разі визнання винною в кримінальному правопорушенні, з урахуванням обставин, якими підтверджується зазначені в клопотанні ризики, у суду є підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_1 Застосування до підозрюваної більш мякого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання покладених процесуальних обовязків, та запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Також слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено ризик знищення речей, які мають істотне значення для кримінального провадження, так як органом досудового розслідування встановлено не всі місця, де ОСОБА_1 може переховувати наркотичні засоби.

Однак, слідчий суддя дійшов до висновку, що слідчим належним чином не доведено ризик незаконного впливу підозрюваної на свідків у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

З огляду на викладене, оцінивши обставини, викладені в ст.178 КПК України, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення, те, що остання, залишаючись на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити нове кримінальне правопорушення, знищити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин справи, відсутність підстав вважати, що інші менш суворі заходи можуть забезпечити виконання обовязків, покладених на підозрювану, так як ОСОБА_1 обовязки, покладені на неї ухвалою слідчого судді від 27.04.2017, а саме цілодобово не залишати житло, постійно порушує, не зявляється в судові засідання, слідчий суддя вважає, що запобігання, передбаченим ст.177 КПК України ризикам, можливо лише шляхом застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту взяття підозрюваної ОСОБА_1 під варту згідно протоколу затримання особи від 31.07.2017.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків передбачених цим кодексом. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Відповідно до ч. 4 с. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 згідно ст.12 КК України, належить до тяжкого злочину та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд вважає за необхідне застосувати до нього розмір застави 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному розяснюються його обовязки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обовязки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обовязків, що передбачено ч.3 ст.182 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176-178, ч.ч. 1-4 ст. 183, ст.ст. 184, 186,193-194,196,197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на шістдесят днів з моменту її затримання, з утриманням її в ІТТ № 3 ГУНП в Луганській області та СІЗО №27 м. Харків.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту взяття підозрюваної ОСОБА_1 під варту з 31.07.2017.

Встановити строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою - до 28.09.2017 включно.

Встановити ОСОБА_1, підозрюваній у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 33680 грн., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, а саме: р/р 37317017002672, одержувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, код ЄДРПОУ 26297948, банк одержувача Держказначейська служба України в м. Київ, МФО 820172 Призначення платежу: застава, ухвала суду № 420/1187/17, платник застави ОСОБА_1А.), або забезпечити їх внесення заставодавцем, та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Новопсковського районного суду Луганської області.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця увязнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1, підозрювану у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, з під варти у звязку з внесенням застави. Після внесення застави підозрювана ОСОБА_1 буде вважатися такою, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 обовязки:

1) Прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

2) Не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду з с.Закотне Новопсковського району Луганської області.

В разі внесення застави, строк дії покладених на ОСОБА_1 обовязків не може перевищувати двох місяців з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У випадку невиконання підозрюваною ОСОБА_1 покладених обов'язків, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя О.С. Стеценко