Вирок № 68061224, 01.08.2017, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 387/553/17

Номер провадження по справі 1-кп/387/75/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2017 року смт. Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді Майстер І. П.

із секретарем судового засідання Діордієвою Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12017120140000240 від 28.04.2017 року, яке надійшло до суду 21 червня 2017 року від Добровеличківського відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4 , не працюючого, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, утриманців не має, раніше судимого 12.05.2014 вироком Світловодського міського суду Кіровоградської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі, 17.02.2015 року вироком Апеляційного суду Кіровоградської області за ч.2 ст.121 КК України до покарання у виді 7 років позбавлення волі, 30.01.2017 року звільненого умовно-достроково від відбування покарання, судимість в законному порядку не знята та не погашена,-

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_8, не працюючого, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_9, утриманців не має, раніше судимого 20.04.2016 року Маловисківським районним судом Кіровоградської області за ч.1 ст.289 КК України, засуджений до покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі, 24.04.2017 року звільненого умовно-достроково від відбування покарання, судимість в законному порядку не знята та не погашена, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Вареник І.П.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб за таких обставин:

ОСОБА_2 разом із своїм знайомим ОСОБА_1 28 квітня 2017 року близько 02 години 20 хвилин перебували в с. Олександрівка, Добровеличківського району, Кіровоградської області, в яких виник спільний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом автомобілем НОМЕР_1, який знаходився на території подвір'я ОСОБА_5 за адресою вул. Шкільна, 35, с. Олександрівка, Добровеличківського району Кіровоградської області та належить ОСОБА_5. Реалізовуючи свій злочинний умисел та діючи за попередньою змовою ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 28 квітня 2017 року близько 02 год. 30 хв. вільно пройшли на територію домоволодіння за зазначеною адресою, скориставшись тим, що сторонніх осіб та потерпілого на території подвір'я не було. ОСОБА_2 проник до салону автомобіля НОМЕР_2 на водійське сидіння, а ОСОБА_6 на переднє пасажирське сидіння. В подальшому ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, умисно усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_2 шляхом заведення двигуна розпочав рух зазначеного автомобіля заднім ходом виїжджаючи із території домоволодіння на вул.Шкільну, 35. Під час того як автомобіль виїжджав із території подвір'я вибіг потерпілий ОСОБА_5, який намагався припинити кримінальне правопорушення, однак автомобіль продовжив рух та зник у невідомому напрямку. Таким чином ОСОБА_6 та ОСОБА_2 реалізували спільний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем марки ВАЗ 2101, кузов синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, розпорядившись ним на власний розсуд.

Потерпілий ОСОБА_5 будучи вчасно, належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився. Від нього надійшла заява про розгляд кримінального провадження за його відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю. В порядку ст. 63 Конституції України, показання в судовому засіданні надавати відмовився. Водночас в судових дебатах повідомив, що злочин вчиняв він сам.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та надав показання, що 26 квітня 2017 року близько 12 годині 00 хвилин він та ОСОБА_1 перебували разом із братом ОСОБА_7 у останнього на роботі в селі П'ятихатки, Маловисківського району, Кіровоградської області де сиділи та відпочивали у вагончику, вживаючи спиртні напої. ОСОБА_1 хтось зателефонував та він спілкувався по телефону близько 15 хвилин на вулиці. В цей час він із своїм братом ОСОБА_7 вживали спиртні напої. ОСОБА_1 після розмови по телефону повернувся до них та попросив велосипед. Взявши велосипед близько 01 години ночі, ОСОБА_1 поїхав у невідомому напрямку та його не було близько години. Близько 02 години ночі 27 квітня 2017 року ОСОБА_1 приїхав до кафе на синіх жигулях, однак про обставини появи автомобіля останній не повідомляв. Інших осіб у автомобілі під час того як ОСОБА_1 приїхав на синіх жигулях до кафе, не було. Він запропонував ОСОБА_1 заправити автомобіль та поїхати у с. Суботці, Знам'янського району, Кіровоградської області до його дівчини, на що ОСОБА_1 погодився. Заправивши автомобіль, вони поїхали у с.Суботці, Знам'янського району, Кіровоградської області до його дівчини ОСОБА_8, а автомобілем кермував ОСОБА_1. Близько 4 години 20 хвилин 27 квітня 2017 року, вони під'їхали до домоволодіння його дівчини ОСОБА_8, яка вийшла до них у халаті та тапках. Поспілкувавшись із дівчиною, вони автомобілем поїхали у сторону м. Черкас, яким продовжував керувати ОСОБА_1, а він сидів з боку. Не доїжджаючи до села Цибулево, Черкаської області у зв'язку із різким поворотом керма, автомобіль перекинувся. Вибравшись із перекинутого автомобіля, вони залишили його та пішли пішки де вони були виявлені працівниками поліції. Також обвинувачений додав, що за кермо синіх жигулів він не сідав, інших осіб у автомобілі не перебувало. Крім того у неприязних відносинах із потерпілим не перебуває. ОСОБА_2 підтвердив, що дійсно потерпілий ОСОБА_5 був вчителем історії Олександрівської ЗОШ, коли він навчався у 8 класі, а тому потерпілий його знає. Також підтвердив, що у ОСОБА_1 у автомобілі була наявна синя кепка із надписом "Київстар", а також те що він вміє керувати автомобілем.

Суд зазначає, що вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості . Потерпілий ОСОБА_5, якийпрацює вчителем історії Олександрівської ОСОБА_9 ступенів, під час допиту вказав, що близько 2 години 30 хвилин 28 квітня 2017 року він перебував за місцем фактичного проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_10 та спав у будинку. Прокинувся від шуму двигуна автомобіля. Спочатку подумав, що в його подвір'я заїхав п'яний водій, однак в подальшому зрозумів, що заведений його автомобіль у зв'язку із чим відразу вибіг на подвір'я, вмикнувши там світло. Вибігши на подвір'я побачив, що його автомобіль ВАЗ 2101 із ввімкненим світлом фар синього кольору виїжджав заднім ходом із подвір'я. Автомобіль виїжджаючи із його подвір'я вдарився об дерев'яний стовпчик, який знаходився на подвір'ї. Продовжуючи виїжджати із подвір'я кермувальник після зіткнення із стовпчиком відразу здав уперед щоб мати змогу продовжити виїзд із тариторії подвір'я. У цей момент потерпілий наблизився із лівої сторони (зі сторони водійського сидіння) до переднього капоту автомобіля та чітко побачив, що за кермом автомобіля сидів його учень ОСОБА_2, а на передньому пасажирському сидінні сидів ОСОБА_1, у якого на голові була синя кепка із надписом "Київстар". Добігти до автомобіля щоб запобігти його викраденню він не встиг, оскільки кермувальник автомобіля здавши вперед відразу виїхав заднім ходом із подвір'я та розвернувшись поїхав у напрямку смт. Новоархангельськ. Потерпілий в судовому засіданні додав, що з впевненістю по статурі та обличчю впізнає особу, яка у ніч викрадення перебувала на передньому боковому кріслі автомобіля у синій кепці із надписом "Київстар", вказуючи на ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_10, яка є матір'ю обвинуваченого ОСОБА_2 в порядку статті 63 Конституції України відмовилась надавати показання.

Свідок ОСОБА_7, який є двоюрідним братом обвинуваченого ОСОБА_2 надав показання, що ОСОБА_2 вийшовши із місць позбавлення волі проживав спільно із ним. Не пам'ятаючи точної дати повідомив, що до ОСОБА_2 приїхав друг ОСОБА_1, які випивали за місцем його роботи у кафе "В гостях у дяді ОСОБА_4" в с. П'ятихатки, Маловисківського району, Кіровоградської області. Приблизно о 23 годині він пішов спати. До того як він лягав спати ОСОБА_1 поспілкувавшись по телефону відлучився на 1 годину приблизно з 21 по 22 годину. Після цього ОСОБА_1 він дав 20 літрів бензину. Зазначив, що будь-якого автомобіля на території кафе він не бачив. Будь-яких розмов ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про автомобіль він не чув.

ОСОБА_11 Миколаївна надала показання, що точної дати не пам'ятає, до неї о 4 годині ранку приїхав ОСОБА_2 із ОСОБА_1 на синіх жигулях до її домоволодіння у с.Суботці, Знам'янського району, Кіровоградської області. Коли приїхав автомобіль то за кермом перебував ОСОБА_1. ОСОБА_2 приїхавши запропонував із їхньою спільною дитиною жити разом, на що вона відмовилась. Також близько 5-6 години ранку ОСОБА_12 із ОСОБА_1 поїхали від неї на автомобілі і за кермом перебував ОСОБА_1.

Крім показань потерпілих та свідків, обвинувачення обґрунтовується наступними письмовими доказами та висновками судових експертиз, які були досліджені в судовому засіданні.

Витягом із кримінального провадження №12017120140000240 підтверджено, що на підставі заяви потерпілого ОСОБА_5 від 28.04.2017, зареєстровано кримінальне провадження за ч.2ст.289 КК України.

Відповідно до заяви ОСОБА_5, останній надав згоду працівникам поліції на огляд його домоволодіння за адресою вул. Шкільна, 35, с. Олександрівка, Добровеличківського району, Кіровоградської області.

Протоколом огляду місця події від 28.04.2017, яким в присутності понятих слідчим зафіксовано огляд домоволодіння, що належить ОСОБА_5, яке розташоване по вулиці Шкільна, 35, с. Олександрівка, Добровеличківського району, Кіровоградської області. Згідно протоколу огляду, предметом огляду був одноповерховий будинок огороджений дерев'яним парканом. Вхід до даного домоволодіння здійснюється через дерев'яні ворота, які на момент огляду відчинені. На дерев'яній опорі паркану з правої сторони при вході наявні механічні пошкодження та нашарування фарби синього кольору. При вході на дану територію з правого боку розташований житловий будинок, а з лівого наявні насадження фруктових дерев. По середині від будинку та насаджених дерев на земляній поверхні подвір'я наявні два витоптані паралельні сліди, схожі на тривалу дію коліс транспорту. Під час огляду речей та предметів злочину виявлено не було (а.с. 149-152).

Протоколом огляду місця події від 28.04.2017, яким в присутності понятих слідчим зафіксовано огляд ділянки дороги м.Знам'янка-с.Цибулеве де знаходився у перевернутому стані автомобіль ВАЗ 2101 синього кольору д.н 315-65-МА з відчиненими дверцятами. З місця події із автомобіля вилучено: скляну пляшку об'ємом 0,5 літра з-під горілки, чохол з сидіння водія із чохлом підголівника, чохол переднього пасажирського сидіння з чохлом підголівника, резиновий шльопанець чорного кольору, кепка синього кольору, змив із керма автомобіля та контрольний змив, змив РБК із зовнішньої сторони водійських дверей та контрольний змив, антиперспирант Rexona, п'ять карток приватбанку, сім-карта 8938003992425377270F, поліс №АЕ 5310315, водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_5, свідоцтво про реєстрацію ТЗ РКС №159947, автомобіль НОМЕР_4, чохол важиля перемикання передач (а.с.188-189).

Протоколом огляду предметів від 23.05.2017, в присутності понятих, зафіксовано факт вилучення та упакування речових доказів за місцем події ДТП та місцем виявлення автомобіля НОМЕР_5 синього кольору (а.с.153-154).

Протоколом пред'явлення речей для впізнання від 16.03.2016 з фототаблицями, яким в присутності понятих слідчим зафіксовано, що потерпілий ОСОБА_5 серед пред'явлених йому для впізнання головних уборів (кепок), впізнав другу (зліва направо), а саме головний убір (кепку) синього кольору із надписом "Київстар"(а.с.171-173).

Протоколом огляду предметів від 23.05.2017, в присутності понятих та за участі обвинуваченого ОСОБА_1 зафіксовано, що під час огляду в кепці синього кольору із надписом "Київстар" та в шльопанцях ОСОБА_1 був одягнений під час незаконного заволодіння транспортним засобом, та які втратив під час ДТП, в яке він потрапив на автомобілі ВАЗ 2101 синього кольору, яким керував ОСОБА_2 (а.с.155).

Висновком судово-товарознавчої експертизи підтверджено, що ринкова вартість колісного транспортного засобу ВАЗ 2101 д.н. НОМЕР_6 станом на 28.04.2017 складає 12087 грн. 90 коп.; вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу ВАЗ 2101 д.н. НОМЕР_6 станом на 16.05.2017 складає 45356 грн.90 коп.; вартість матеріального збитку завданого власникові колісного транспортного засобу ВАЗ 2101 д.н. НОМЕР_6 пошкодженого внаслідок протиправних дій третіх осіб станом на 28.04.2017 складає 12087 грн 90 копійок (а.с. 157-165).

Згідно заяв обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 13.05.2017, останні відмовилися від проведення слідчого експерименту за їх участі (а.с.169-170).

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази суд не приймає до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_7, який є двоюрідним братом ОСОБА_2, в частині їх версії розвитку подій, при яких надали показання суду, що в час викрадення автомобіля НОМЕР_5 обвинувачений перебував разом із його братом ОСОБА_7 та вживали спиртні напої у час коли ОСОБА_1 поїхав на вилосипеді у невідомому напрямку та був відсутній приблизно 1 годину. Водночас показання обвинуваченого ОСОБА_13 та свідка ОСОБА_7 суперечать між собою та не відповідають дійсним обставинам. ОСОБА_2 зазначав, що ОСОБА_1 був відсутній приблизно у проміжок часу близько 01 години ночі по 2 годину ночі. В свою чергу ОСОБА_7 чітко повідомив суду, що дані події відбувались у вказану ніч до 23 години ночі, тобто до часу коли ліг спати і близько з 21 години по 22 годину ОСОБА_1 відлучався на одну годину, після чого він надав їм 20 літрів бензину та в подальшому ліг спати. Зазначені показання свідка ОСОБА_7 щодо алібі обвинуваченого ОСОБА_2 спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_5 та самого обвинуваченого ОСОБА_2, які надали показання про приблизний проміжок часу викрадення автомобіля з 01 години по 02 годину 30 хвилин ночі. Отже суд приходить до висновку, що алібі ОСОБА_2 у проміжок часу з 01 години по 02 годину 30 хвилин свідок ОСОБА_7 не підтвердив. Крім того суд не приймає до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_2 щодо того, що він не був присутній під час викрадення автомобіля у потерпілого ОСОБА_5, оскільки ці показання спростовані показаннями в деталях самого потерпілого ОСОБА_5, який вибігши на подвір'я свого домоволодіння впізнав особу, яка перебувала за кермом, а саме свого учня ІНФОРМАЦІЯ_11, а також побачив на передньому боковому сидінні невідому особу у синій кепці із надписом "Київстар". Обвинувачений ОСОБА_2 також підтвердив те, що синя кепка із написом "Київстар" у ОСОБА_1 була в наявності. У судовому засіданні як потерпілий так і обвинувачений ОСОБА_2 не заперечували тих обставин, що ОСОБА_2 був учнем, а потерпілий у обвинуваченого був вчителем історії у 8 класі, а тому знали один одного. Крім того обвинувачений ОСОБА_2 та потерпілий у судовому засіданні не підтвердили між ними будь-яких особистих неприязних відносин. Суд зазначає, що показання потерпілого в деталях підтверджуються дослідженими письмовими доказами, в тому числі протоколом ОМП від 28.04.2017, яким підтверджено, що викрадачі автомобіля не змогли відразу виїхати із подвір'я так як в'їхали у стовп де залишилось нашарування синьої краски від автомобіля, що відображено у зазначеному протоколі слідчої дії. Крім того у перекинутому автомобілі виявлено та вилучено синю кепку із надписом "Київстар", яка із показань потерпілого була на голові ОСОБА_1А, який сидів під час викрадення автомобіля на передньому боковому кріслі. Обвинувачений ОСОБА_2 у своїх показаннях вказував, що інших осіб в автомобілі крім них не було. Суд зазначає, що з показань обвинуваченого ОСОБА_2, останній взагалі вказував про те, що він не перебував за кермом і не приймав участі у викрадені автомобіля, водночас підтвердив свою подальшу участь у поїздках на викраденому автомобілі із ОСОБА_1 до його бувшої дівчини ОСОБА_8 та їхню подальшу поїздку в сторону м. Черкас аж до самого перекидання автомобіля. Суд також зазначає, що показання свідка ОСОБА_8 про факт керування ОСОБА_1 викраденим автомобілем під час приїзду до неї в село Суботці, Знам'янського району, Кіровоградської області не спростовує факту кермування автомобілем ОСОБА_2 під час його викрадення у потерпілого ОСОБА_5, з огляду на те, що ОСОБА_2 підтвердив в судовому засіданні, що вміє керувати автомобілем. Також суд вважає, що тільки ОСОБА_2 було відомо як жителю ІНФОРМАЦІЯ_12 про власника та місце знаходження на території домоволодіння викраденого автомобіля потерпілого ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_1 приїхав до ОСОБА_2 погостювати з іншої місцевості. Отже суд приходить до висновку, що надані показання обвинуваченим ОСОБА_2 є способом ухилення від відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Крім того з огляду на зазначене, суд вважає, що факт участі у викрадені автомобіля ОСОБА_1 також доведена, що підтверджується показаннями обвинуваченого ОСОБА_2, показаннями потерпілого ОСОБА_5, показаннями свідка ОСОБА_8, протоколами огляду місця події від 28.04.2017, протоколом пред'явлення речей для впізнання від 16.03.2016 з фототаблицями, а також визнанням вини самим обвинуваченим ОСОБА_1.

Судом також встановлено, що злочинні дії щодо незаконного заволодіння транспортним засобом з огляду на обставини подій кримінального правопорушення, було вчинено ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_1, тобто групою осіб. Зокрема обвинувачені усвідомлювали, що діють спільно для досягнення єдиного злочинного результату. Суд встановив, що мають місце узгоджені, послідовні та спільні дії до вчинення злочину, які об'єктивно доведені спільним прибуттям обвинувачених у нічну пору доби до місця проживання потерпілого ОСОБА_5 де знаходився транспортний засіб, був відомий ОСОБА_2 власник транспортного засобу та власник домоволодіння куди вони зайшли, оскільки ОСОБА_2 був жителем ІНФОРМАЦІЯ_13, а потерпілий був його вчителем історії. Також передбачали можливості проникнення в автомобіль та подальше заведення автомобіля без ключа запалення. Також суд вважає узгодженими, послідовними та спільними діями обвинувачених під час вчинення злочину та після вчинення злочину, які об'єктивно в судовому засіданні доведені, а саме: спільне проникнення в автомобіль потерпілого, заведення автомобіля без ключа запалення, спільне залишення місця викрадення, спільне використання автомобіля в подальшому у власних цілях. Зазначене свідчить про безпосередню домовленість на виконання певних дій та об'єднаність цих дій єдиним умислом, якого було досягнуто.

Враховуючи викладене, а також стрімкість подій, зазначені обставини не викликають жодних сумнівів у достовірності показань потерпілого ОСОБА_5 щодо обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи. Посилання обвинуваченого ОСОБА_2 на своє алібі є безпідставними та не доведеними у судовому засіданні. Отже ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 діяли спільно та узгоджено, при цьому кожен із них виконував частину обсягу дій для реалізації спільного умислу на незаконне заволодіння транспортним засобом.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази та належна їх оцінка, а також враховуючи, що судимість у обвинувачених за вчинення корисливих злочинів не погашена, зазначене дає підстави суду зробити висновок про те, щоОСОБА_2 та ОСОБА_1 вчинили незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб. Наявність складу злочину та вина обвинувачених в судовому засіданні доведені повністю. Дії обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.289 КК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

При обранні обвинуваченомуОСОБА_1 виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до класифікації тяжких злочинів, заподіяв потерпілому значної матеріальної шкоди у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу, яким заволодів, по місцю проживання характеризується посередньо, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, молодий вік, не одружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Відповідно до відомостей досудової доповіді, наданої органом пробації, у ОСОБА_1 наявний високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень ризику небезпеки для суспільства та окремих осіб. Суд також враховує і ту обставину, що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності вироком Кіровського районного суду м.Кіровограда за ч.2 ст.121 КК України та згідно ухвали Апеляційного суду в Кіровоградській області від 17.02.2015 року засуджений до 7 років позбавлення волі. ОСОБА_1 звільнений умовно достроково з місць позбавлення волі відповідно до ухвали суду від 30 січня 2017 року та невідбутий термін покарання складає 2 роки 7 місяців 11 днів позбавлення волі, однак до повного відбуття покарання вчинив новий злочин. Отже відповідно до ч.ч. 1,4 ст. 71 КК України, до покарання за цим вироком, йому необхідно приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кіровського районного суду м.Кіровограда від 05 серпня 2014 року.

Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд вважає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З огляду на зазначене, а також позицію прокурора та потерпілого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства, а тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі.

При обранні обвинуваченому ОСОБА_2 виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, особу ОСОБА_2, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до класифікації тяжких, заподіяв потерпілому значної матеріальної шкоди у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу, яким заволодів, по місцю проживання характеризується посередньо, молодий вік, не одружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Відповідно до відомостей досудової доповіді наданої органом пробації, у ОСОБА_2 наявний високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та високий рівень ризику небезпеки для суспільства для окремих осіб. Суд також враховує і ту обставину, що ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів та судимість не погашена. Суд встановив, що ОСОБА_2 звільнений умовно достроково з місць позбавлення волі відповідно до ухвали суду від 24 квітня 2017 року та невідбутий термін покарання складає 2 роки 6 місяців 26 днів позбавлення волі, однак до повного відбуття покарання вчинив новий злочин. Отже відповідно до ч.ч. 1,4 ст. 71 КК України, до покарання за цим вироком, йому необхідно приєднати невідбуту частину покарання за вироком Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2016 року.

Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З огляду на зазначене, а також враховуючи позицію прокурора та потерпілого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства, а тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 необхідно призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі.

Оскільки у кримінальному провадженні відсутні докази щодо наявності в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_1 корисливих мотивів, суд у відповідності до ч.2 ст.59 КК України не застосовує до обвинувачених додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26.11.2015 № 838-VIII, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Вказані положення ч. 5 ст. 72 КК України втратили чинність 21.06.2017 на підставі Закону України від 18.05.2017 № 2046-VIII.

Між тим, у відповідності до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, призначаючи обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, суд при обрахуванні строку покарання застосовує положення ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26.11.2015 № 838-VIII та зараховує час їх перебування в умовах попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Процесуальні витрати у розмірі 2971 гривня 20 копійок необхідно покласти на обвинувачених солідарно.

Доля речових доказів має бути вирішена в порядку передбаченому ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 17, 100, 124, 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, ст. 62, ст. 63 Конституції України, ст. 5, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (зі змінами та доповненнями внесеними Протоколом № 11 від 11.05.1994 року, Протоколом № 14 від 13.05.2004 року), суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 ( п'ять) років, без конфіскації майна.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання у виді 5 років позбавлення волі, частково приєднати невідбуту частину покарання 2 роки 7 місяців 11 днів за вироком Кіровського районного суду м.Кіровограда від 05 серпня 2014 року та ухвалою Апеляційного суду в Кіровоградській області від 17.02.2015 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 5 (п'яти) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити до вступу вироку в законну силу.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 28 квітня 2017 року. Зарахувати ОСОБА_1 попереднє ув'язнення з 28.04.2017 по дату набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України від 26.11.2015 № 838-VIII).

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 ( п'ять) років 6 (шість) місяців, без конфіскації майна.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, частково приєднати невідбуту частину покарання 2 роки 6 місяців 26 днів за вироком Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 28 серпня 2015 року та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою залишити до вступу вироку в законну силу.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 28 квітня 2017 року.

Зарахувати ОСОБА_2 попереднє ув'язнення з 28.04.2017 по дату набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України від 26.11.2015 № 838-VIII).

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати в сумі 2971 ( дві тисячі дев'ятсот сімдесят одна) гривня 20 копійок.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження та може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_14