Ухвала суду № 68056599, 01.08.2017, Запорізький районний суд Запорізької області

Провадження № 2/317/986/2017

Справа № 317/2219/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2017 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Сакоян Д.І., розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту перебування в сімейних відносинах без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю і його поділ, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького районного суду Запорізької області разом із позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту перебування в сімейних відносинах без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю і його поділ надійшла заява про забезпечення позову ОСОБА_1.

Заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на: земельну ділянку кадастровий номер 2322181600:08:001:2226 площею 0,0722 га, розташовану за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Сонячне, вул. Зелена Діброва, 16; житловий будинок, розташований за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Сонячне, вул. Зелена Діброва, 16-а; автомобіль Bentley Mulsane, 2012 року випуску, державний номер AE111CI; автомобіль Bentley Continental, 2013 року випуску, державний номер AE111EC, що належать ОСОБА_2. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що з червня 2012 року по грудень 2016 року він перебував з ОСОБА_2 у фактичних шлюбних відносинах та проживав однією сімєю. За весь час проживання відповідач ніде не працювала та жодних доходів не мала. Означене майно було придбано за грошові кошти, які він отримав внаслідок комерційної діяльності як фізичної особи-підприємця. Після розірвання стосунків у грудні 2016 року позивачка залишилась проживати у вищезазначеному будинку, автомобілі також залишились у користуванні відповідача. У червні 2017 року він випадково дізнався, що їх спільний будинок відповідач вирішила продати, розмістивши про це оголошення на сайті агентства нерухомості «Маяк». В добровільному порядку відповідач відмовилась вирішувати питання поділу спільного майна. Вважає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог неможливе, оскільки до моменту винесення рішення у справі ОСОБА_2 може здійснити відчуження майна третім особам.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суддя приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Забезпечення позову є процесуальною дією суду, право на вчинення якої надано суду статтями 151-152 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову.

Частиною 3 ст. 151 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Частиною 2 ст. 151 ЦПК України регламентовано, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно п. 4 Постанови № 9 від 22.12.2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд при розгляді заяви повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 01.08.2017 р.

01.08.2017 р. суддею зроблено запит щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

Разом з позовом ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову провадження у справі ще не відкрито, відомостей щодо зареєстрованого місця проживання відповідача до суду не надійшло, що вказує на передчасність подання заяви про забезпечення позову та неможливість вирішення питання про забезпечення позову до відкриття провадження у справі.

Крім того, суддя враховує, що у заяві позивач не наводить жодних доводів щодо необхідності накладення арешту на автомобілі та земельну ділянку, не посилається на наявність у відповідача намірів їх відчужити.

Щодо необхідності накладення арешту на житловий будинок суддя виходить з наступного. Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту на даний будинок, ОСОБА_1 надає Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта № 90592616 від 26.06.2017р. щодо належності житлового будинку ОСОБА_2, а також роздруковану сторінку оголошення про продаж будинку.

Співставивши їх сукупності, суддею встановлено, що ОСОБА_2 належить житловий будинок загальною площею 370,9 кв.м, розташований у с. Сонячне Запорізького району Запорізької області, однак в оголошенні йдеться про продаж житлового будинку площею 500 кв.м., розташованого у Дніпровському районі. Отже, підстав вважати, що це один і той самий житловий будинок, у судді немає.

З урахуванням викладеного, суддя вважає, що заява про забезпечення позову належним чином не обґрунтована, подана передчасно, посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення може зробити неможливим виконання рішення суду, не підтверджені жодними доказами, є лише припущеннями заявника. За наведених обставин у задоволенні заяви слід відмовити.

Крім того, суддя зауважує, що вимоги заяви про забезпечення позову не є співмірними з позовними вимогами, оскільки у заяві ОСОБА_1 просить накласти арешт на усе зазначене у заяві про забезпечення позову майно, однак у позові ставить питання щодо виділення йому у власність лише ? частини цього майна.

Керуючись ст. ст.151-153,209-210 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити у повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена протягом пяти днів з дня її отримання до апеляційного суду Запорізької області через Запорізький районний суд Запорізької області.

Суддя Д.І. Сакоян