
Справа № 308/666/17
У Х В А Л А
Іменем України
01 серпня 2017 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :
головуючої : Готра Т.Ю.,
суддів : Фазикош Г.В, Бисаги Т.Ю.
при секретарі : Шукаль О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 22 травня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за довогором позики,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_2 оскаржив в апеляційному порядку ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 22 травня 2017 року, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову в справі позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за довогором позики відмовлено.
У скарзі просить скасувати зазначену ухвалу, як незаконну та необґрунтовану, і постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.
Особи, що беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка згідно ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з ч.1 п.п.1,2 ст.152 ЦПК України позов може бути забезпечений шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.
У п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за довогором позики, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 суму боргу у розмірі 11550 доларів США; стягнути з ОСОБА_3 3 % річних від простроченої суми, що складає 1026,2 доларів США; стягнути з ОСОБА_3 сплачений судовий збір у сумі 3437,39 грн..
У заяві про забезпечення позову позивач просив вжити заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно за реєстраційним номером майна 5903866, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відповідача ОСОБА_3, що знаходиться у його приватній спільній сумісній власності та грошові кошти в межах суми позову, посилаючись на те, що відповідач може розпорядитися належною йому квартирою і відчужити її на користь інших осіб, що ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.
Відмовляючи у вжитті заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та грошові кошти ОСОБА_3, суд першої інстанції помилково дійшов такого висновку, оскільки вказані заходи забезпечення позову передбачені законом, і їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції у відповідності до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали з цього питання, яке судом першої інстанції було вирішено з порушенням норм процесуального права, якою заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити частково шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача ОСОБА_3 та грошові кошти в межах суми позову.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 22 травня 2017 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на нерухоме майно відповідача ОСОБА_3 та грошові кошти в межах суми позову.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Головуюча
Судді
Судове рішення № 68056497, Апеляційний суд Закарпатської області було прийнято 01.08.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 308/666/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: