Постанова № 68055556, 28.07.2017, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа №235/3285/17

Провадження №2-а/235/147/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2017 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хмельової С.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Луценко С.А.

секретаря судового засідання Соловйової М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 7 адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Красноармійського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 12 травня 2017 року він звернувся до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області з заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З метою підтвердження свого трудового стажу відповідачу було надано ряд документів, у тому числі оригінал трудової книжки, а також довідки ПАТ «Донецький металургійний завод» від 03.09.2013 року № 08/44-893, від 20.12.2016 року № 08/31-570, від 24.05.2017 року № 8«Про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відсутності записів в неї».

Згідно записів в трудовій книжці та наведених довідках належним чином підтверджено, що позивач працював повний робочий день з 03.05.1982 року по 30.11.1982 року підготовником складів до розливу плавок електроплавильного цеху ПАТ «ДМЗ», а з 24.02.1986 року по 19.11.1990 року розливальником сталі електросталеплавильного цеху ПАТ «ДМЗ». Вказані роботи згідно Списку № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників відносяться до особливо шкідливих та з важкими умовами, що надає йому право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Разом з тим, рішенням відповідача від 16 червня 2017 року у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було відмовлено у зв'язку з тим, що до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах не зараховано період роботи в ПАТ «Донецький металургійний завод» з 03.05.1982 р. по 30.11.1982 року, а також з 24.02.1986 року по 19.11.1990 року, так як вказане підприємство знаходиться на території, не підконтрольної органам державної влади та внаслідок дії групи невстановлених осіб втратило можливість користування і доступу до фінансової, бухгалтерської документації, облікових даних, статистичної звітності, інформації про робітників товариства, документів з обігу та нарахування заробітної плати, архівних даних, укладених договорів, печаток та штампів.

Тобто відомості, які містяться в трудовій книжці позивача та вищезазначених довідках ПАГ «ДМЗ» не були прийняті відповідачем до уваги, в зв'язку з чим позивачу не призначено пенсію за віком на пільгових умовах.

Вважає, що вказане рішення відповідача є незаконним за наступними підставами.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Трудова книжка, відповідно до ст. 48 КЗпП України та згідно з п.1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року № 637, є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року, передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників. У такій довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включено цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.

Відповідно до п. 20 Порядку 637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

При цьому даний порядок підтвердження трудового стажу є обов'язковим в разі відсутності в трудовій книжці відомостей про роботу, але в трудовій книжці позивача є необхідні записи за спірний період, які завірені печаткою підприємства, а також підтверджені довідками цього підприємства. Даний порядок не вимагає будь-який інших підтверджень.

Аналізуючи наведені положення законодавства, яке дає позивачу право на пільгову пенсію за віком згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», неможливість здійснення відповідачем перевірки спірного періоду, що стало підставою для відмови у призначенні такої пенсії, не спростовує наявність у нього необхідного страхового стажу.

При цьому позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам законодавства.

При цьому просить суд врахувати правову позицію Вищого адміністративного суду України, який при розгляді аналогічних справ за № К/800/40969/13 від 13 березня 2014 року та № К/800/27262/13 від 19 червня 2014 року зазначив, що відсутність у позивача уточнюючої довідки про характер роботи та характеристики виконуваної роботи за наявності належним чином оформленої трудової книжки та усіх додаткових документів не спростовує наявності у працівника пільгового стажу роботи, що дає право виходу на пенсію на пільгових умовах.

Згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:

- з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок; - з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок; - з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.;

З урахуванням вищевикладеного, на день подання заяви до відповідача, станом на 12.05.2017 року з урахуванням вищенаведеного пільгового періоду роботи в ПАТ «ДМЗ», позивач мав право на призначення пенсії на підставі положень п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .

На підставі викладеного, рішення Відповідача від 16 червня 2017 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підлягає скасуванню, оскільки відповідачем незаконно не зарахованого до страхового стажу періоди роботи у ПАТ «ДМЗ» з 03.05.1982 року по 30.11.1982 року підготовником складів до розливу плавок електроплавильного цеху ПАТ «ДМЗ», та з 24.02.1986 року по 19.11.1990 року розливальником сталі електросталеплавильного цеху.

Оскільки саме рішення відповідача від 16.06.2017 року породжує для позивача певні правові наслідки у вигляді відмови у призначені пільгової пенсії за віком, тому відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України, для повного захисту порушених прав, дане рішення підлягає скасуванню.

Крім того, у відповідності до ч.І ст.267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Право на отримання пенсії є об'єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (справа Європейського суду з прав людини Мюллер проти Австрії», 1975 рік) та пов'язане з правом мирно володіти своїм майном.

Саме це створює підстави для особливого контролю з боку відповідних органів державної влади, у цьому випадку суду, за виконанням рішень, які стосуються неправомірної невиплати пенсії у встановленому законом порядку. Тому відповідача - суб'єкта владних повноважень, слід зобов'язати подати суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк.

Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 16.06.2017 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до гі. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов'язати Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до пільгового стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи у ПАТ «Донецькій металургійний завод» з 03.05.1982 року по 30.11.1982 року підготовником складів до розливу плавок електроплавильного цеху, та з 24.02.1986 року по 19.11.1990 року розливальником сталі електросталеплавильного цеху, та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 12 травня 2017 року. Стягнути судові витрати у сумі 640 гривень 00 копійок. Зобов'язати відповідача подати у 10-ти денний строк з часу набрання рішення суду законної сили звіт про його виконання.

Позивач до судового засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, адміністративний позов просить задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, в задоволенні позову просив відмовити. В запереченнях зазначив, що ОСОБА_3 претендує на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п. а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловікам - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20,6 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого данною нормою права, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

На день прийняття рішення Управлінням від 16.06.2017 про відмову в призначенні пенсії загальний стаж роботи позивача склав 35 років 5 міс. 21 днів, пільговий стаж за списком № 1 - відсутній.

Згідно даних рішення Управління від 16.06.2017 спірний період роботи у ПАТ «Донецький металургійний завод» з 03.05.1982 по 30.11.1982 підготовником складів до розливу плавок електроплавильного цеху та з 24.02.1986 по 19.11.1990 розливальником сталі електроплавильного цеху зараховані до загального стажу згідно записів трудової книжки, не враховані до пільгового з підставі відсутності додаткових підтверджуючих документів про пільговий характер виконуваної роботи підприємством за весь час роботи (виконання роботи в умовах, передбачених Списками, не менше 80% робочого часу).

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного, об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Довідка з підприємства №7 та 8 від 24.05.2017р. ПАТ «ДМЗ» не підтверджує характер виконуваної роботи на пільгових умовах. Конкретні записи у трудовій книжці позивача відсутні.

Відповідно до наданих документів та на підставі ст.. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» провести перевірку достовірності наданих документів ОСОБА_3 не представляється можливим за відсутності таких даних на ПАТ «ДМЗ».

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією так і Законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

ОСОБА_3 є внутрішньо переміщеною особою згідно довідки від 14.11.2016р. № 0000030612 (а.с.10).

Згідно записів в трудовій книжці ОСОБА_3 працював з 03.05.1982 року по 30.11.1982 року підготовником складів до розливу плавок електроплавильного цеху ПАТ «ДМЗ», з 24.02.1986 року по 19.11.1990 року розливальником сталі електросталеплавильного цеху ПАТ «ДМЗ» (а.с.11-18).

Згідно довідки від 3.09.2013р. про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої АТ «Донецький металургійний завод», ОСОБА_3 працював повний робочий день в металургійному сталеплавильному виробництві:

З 03 травня 1982 року по 30 листопада 1982 року підготовником складів до розливу плавок електроплавильного цеху, що передбачено Списком №1, розділ ІІІ, підрозділ 2, пункт «А», згідно Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. № 1173.

Підстави: технологія підготовки сталерозливних составів, штатний розклад, особова карта форми Т-2, накази по заводу.

З 24 лютого 1986 року по 19 листопада 1990 року розливальником сталі електросталеплавильного цеху, що передбачено Списком № 1, розділ ІІІ, підрозділ 2, пункт «а» згідно Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.56р. № 1173,стр.9

Підстави: технологія розливки сталі, технологія безперервної розливки сталі, штатний розклад, особова карта форми Т-2, накази по заводу. Ці відомості також підтверджуються довідками від 20.12.2016 року, 24.05.2017р. (а.с.19, 21, 23).

Рішенням Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 16.06.2017 року відмовлено ОСОБА_3 в призначенні пенсії за віком відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», так як на момент звернення заявник не має необхідного пільгового стажу - 7 років. Підставою відмови стало те, що неможливо провести перевірку достовірності документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи, який виданий ПАТ «ДМЗ» та підстав його видачі. ПАТ «ДМЗ» згідно з листом № 2 від 08.06.2017р. внаслідок дій групи невстановлених осіб втратило можливість користування і доступу до фінансової, бухгалтерської документації, облікових даних, статистичної звітності, інформації про робітників товариства, документів з обліку та нарахування заробітної плати, архівних даних, укладених договорів, печаток та штампів (а.с.26-27).

Крім того, підставою не врахування довідок, стало те, що вони видані підприємством, яке розташоване у м. Донецьк.

Проте, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПАТ «Донецький металургійний завод» змінив юридичну адресу. Місцезнаходження юридичної особи: Донецька область, м. Покровськ, вул.. Торгівельна, 106А (а.с.43-46).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Трудова книжка, відповідно до ст. 48 КЗпП України та згідно з п.1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року № 637, є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Пунктом 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року, передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників. У такій довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включено цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.

При цьому даний порядок підтвердження трудового стажу є обов'язковим в разі відсутності в трудовій книжці відомостей про роботу, але в трудовій книжці позивача є необхідні записи за спірний період, які завірені печаткою підприємства та підтверджені довідками. Даний порядок не вимагає будь-який інших підтверджень.

За нормами статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до пільгового стажу зараховується робота працівників, які безпосередньо зайняті повний робочий день на відповідних роботах, за умови підтвердження первинними документами роботи саме такої роботи повний робочий день, при цьому такими документами можуть бути: журнали виходів на роботу, табелі використання робочого часу, деякі накази чи розпорядження по підприємству. Кожен з цих документів дає лише часткове підтвердження зайнятості на роботах із шкідливими умовами праці, але сукупні дані цих документів можуть бути доказом повної зайнятості працівника.

Підтвердженням (доказом), що позивач, у вищезазначені періоди, працював за професіями підготовник складів до розливу плавок електроплавильного цеху ПАТ «ДМЗ», розливальником сталі електросталеплавильного цеху, є запис в його трудовій книжці, що відповідає вимогам законодавства і не потребує інших способів доведення цього факту.

Аналізуючи наведені положення законодавства, яке дає право позивачу на пенсію на пільгових умовах незалежно від віку суд зазначає, що неможливість відповідачу здійснити перевірку спірного періоду, що стало підставою для відмови позивачу у призначенні такої пенсії, не спростовує наявність у позивача пільгового стажу, що дає йому право на пенсію на пільгових умовах.

При цьому позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію на пільгових умовах, а також спірний період підтверджений довідкою, яка перебуває в матеріалах справи.

Суд враховує правову позицію Вищого адміністративного суду України, який при розгляді аналогічних справ за № К/800/40969/13 від 13 березня 2014 року та № К/800/27262/13 від 19 червня 2014 року зазначив, що відсутність у позивача уточнюючої довідки про характер роботи та характеристики виконуваної роботи за наявності належним чином оформленої трудової книжки та усіх додаткових документів не спростовує наявності у працівника пільгового стажу роботи, що дає право виходу на пенсію на пільгових умовах.

Частина 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Суд не має сумнівів в достовірності змісту цих довідок. Як вбачається зі змісту довідок та записів в трудовій книжці - періоди роботи, номера наказів за якими позивач приймався на роботу, професія (посада), за якою позивач працював у спірні періоди, не мають розбіжностей. Відповідачем не спростовані відомості, які зазначені в довідці.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

При вирішенні заяви позивача про призначення пенсії відповідач повинен був керуватися принципом верховенства права (ст. 8 КАС України), відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

На підставі викладеного, рішення пенсійного органу від 16 червня 2017 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_3 за віком згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є протиправним та підлягає скасуванню, та зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу спірний період роботи.

Оскільки суд не може підміняти компетенцію органів пенсійного фонду, до розгляду яких відносяться питання призначення, нарахування пенсії, а позивач просить суд зобов'язати відповідача призначити йому пенсію саме з 12.05.2017 року, то суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути заяву ОСОБА_3 від 12.05.2017 року відповідно до законодавства та за результатами розгляду прийняти рішення з урахуванням зарахованого періоду роботи.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір, який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Відповідно до частини першої статті 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. У резолютивній частині постанови суду зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій. Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати Красноармійське об'єднане управляння пенсійного фонду України Донецької області в місячний строк, з дня набрання чинності даною постановою, надати до суду звіт про виконання постанови.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про пенсійне забезпечення», Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, керуючись ст.ст.11, 17, 18,94, 158-163, 185, 186 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 16.06.2017 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до пільгового стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи у ПАТ «Донецькій металургійний завод» з 03.05.1982 року по 30.11.1982 року підготовником складів до розливу плавок електроплавильного цеху, та з 24.02.1986 року по 19.11.1990 року розливальником сталі електросталеплавильного цеху.

Зобов'язати Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути заяву ОСОБА_3 від 12 травня 2017 року відповідно до законодавства та за результатами розгляду прийняти рішення щодо призначення пенсії з урахуванням зарахованого стажу.

Стягнути з Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37869345) на користь ОСОБА_3, за рахунок бюджетних асигнувань понесені ним судові витрати у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Зобов'язати Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області подати у 10-ти денний строк з часу набрання рішення суду законної сили звіт про його виконання.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

На постанову суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її проголошення з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі.

28 липня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови виготовлено протягом п'яти днів.

Суддя