Постанова № 68054460, 25.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" липня 2017 р. м. Київ К/800/19208/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Шведа Е.Ю.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Донця О.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за

касаційною скаргою ОСОБА_2

на постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2016 року

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року

у справі № 645/1822/16-а

за позовом ОСОБА_2

до управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова

про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова (далі - УПФУ), в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років в розмірі 90 відсотків місячної (чинної) заробітної плати відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла станом на час призначення пенсії) на підставі довідки прокуратури Луганської області № 18-248 від 01 квітня 2016 року про заробітну плату; скасувати вказане рішення відповідача; зобов'язати УПФУ здійснити перерахунок та виплатити призначену йому пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, що діяла на час призначення пенсії) з розрахунку 90% місячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки прокуратури Луганської області № 18-248 від 01 квітня 2016 року про заробітну плату, починаючи з січня 2016 року, без обмеження її максимального розміру.

Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії УПФУ щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років в розмірі 90 відсотків місячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки прокуратури Луганської області № 18-248 від 01 квітня 2016 року. Скасовано рішення УПФУ № 202 від 05 квітня 2016 року щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку пенсії за вислугу років. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 17 січня 2002 року) у розмірі 90 відсотків місячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки прокуратури Луганської області № 18-248 від 01 квітня 2016 року, починаючи з 01 квітня 2016 року без обмеження її максимального розміру та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог щодо зобов'язання УПФУ здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії без обмеження її максимального розміру. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів в частині відмови у задоволенні позову скасувати, прийняти в цій частині нове рішення - про задоволення позову. Касаційна скарга мотивована неправомірністю обмеження пенсії позивача максимальним розміром.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому п. 1 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України.

Згідно з ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Судами встановлено, позивач ОСОБА_2 з 03 липня 2002 року отримує пенсію за вислугу років, призначену згідно з ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в розмірі 90% від заробітку.

У зв'язку з підвищенням працівникам прокуратури заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 із змінами та доповненнями в редакції від 09 грудня 2015 року № 1013, позивач 04 квітня 2016 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної йому пенсії на підставі виданої 01 квітня 2016 року прокуратурою Луганської області довідки. У заяві просив здійснити перерахунок пенсії із розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, без обмеження її максимального розміру з грудня 2015 року.

Рішенням УПФУ від 05 квітня 2016 року № 202 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, у зв'язку з втратою чинності Закону № 1789-ХІІ та відповідності до розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 02 березня 2015 року № 213 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», згідно з яким з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру» не призначаються, раніше призначені пенсії перерахунку не підлягають, в зв'язку з відсутністю порядку перерахунку пенсій стосовно цієї категорії осіб.

Вважаючи вказану відмову протиправною, ОСОБА_2 звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наявності у позивача права на перерахунок його пенсії із розрахунку 90 % від його середнього заробітку на підставі довідки про заробітну плату від 01 квітня 2016 року № 18-248, починаючи з квітня 2016 року.

Суд касаційної інстанції не погоджується зі вказаними висновками судів з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відповідно до ч. 18 ст. 50-1 вказаного Закону призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ, зокрема ч. 18 викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

15 липня 2015 року набув чинності Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII.

Відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закон України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ, крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу першого частини 2 статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини 5 статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Таким чином, на час звернення позивача до УПФУ із заявою про перерахунок пенсії ч.ч. 13 та 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.

Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, зазначені зміни законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України.

Поряд з цим, на час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було.

З 15 грудня 2015 року та на час виникнення спірних правовідносин діючим законодавством України не було визначено механізму перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання протиправними дій, рішення відповідача щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку його пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, що діяла на час призначення пенсії) з розрахунку 90% місячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки прокуратури Луганської області № 18-248 від 01 квітня 2016 року, оскільки у відповідача відсутні законні правові підстави для здійснення такого перерахунку, бо положення вказаної статті втратили чинність.

Судами обставини справи встановлено повно, але неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За таких обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, з ухваленням нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2016 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року скасувати, прийнявши нове рішення у справі.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: