Ухвала суду № 68054209, 27.07.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2017 рокуЛьвів№ 876/5166/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Румянцевої О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові визнання пртиправними дій, визнання протиправним та скасування припису за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові на ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 03 квітня 2017 року про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові Львівської міської ради про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 28.03.2017 року.

Також ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 28.03.2017 року та просила заборонити Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові вчиняти дії щодо скасування Декларації про початок виконання будівельних робіт від « 28» листопада 2016 року, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові « 29» листопада 2016 року.

В обґрунтування клопотання зазначила, що виконання вимог протиправних приписів відповідача щодо негайного зупинення проведення будівельних робіт на об»єкті є неможливим, оскільки може призвести до незворотних наслідків та заподіяння значних майнових збитків та втрат позивачеві та третім особам.

Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 03 квітня 2017 року клопотання було задоволено. Зупинено дію припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт б/н від 28.03.2017 року до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили. Заборонено Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові вчиняти дії щодо скасування Декларації про початок виконання будівельних робіт від « 28» листопада 2016 року, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові « 29» листопада 2016 року за номером №ЛВ082163341532 до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.

Із таким судовим рішенням не погодилася Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові та подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інтонації норм процесуального права, просила скасувати ухвалу та відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову. Апелянт зауважив, що позивач здійснювала будівництво з порушенням норм законодавства, ДАБН, а також містобудівних умов та обмежень. Тому проведення будівельних робіт є очевидно незаконним. Предметом спору виступає припис Інспекції, натомість суд забезпечує позов неспівмірним до предмету шляхом - забороною скасовувати декларацію, заборонивши таким чином здійснювати свою законну діяльність та обмеживши у вжитті законних заходів реагування.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та дав пояснення, аналогічні викладеним у ній доводам.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволенню підлягає за таких підстав.

Відповідно до вимог ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 6 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов'язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду. Під час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує інтереси як позивача, так і відповідача. Заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу та не впливати на права, свободи та інтереси інших осіб.

Приймаючи рішення про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком заподіяння шкоди майновим правам, свободам та інтересам позивача.

Однак, припис про зупинення будівельних робіт, дію якого було зупинено, було винесено відповідачем саме з метою недопущення порушення будівельних норм та запобігання настання більш несприятливих наслідків.

При цьому, проаналізувавши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що твердження позивача про очевидну протиправність рішення та припису неможливо підтвердити в межах розгляду поданого клопотання.

Щодо наявності інших підстав для задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, то в матеріалах справи відсутні будь-які докази очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

При цьому суд першої інстанції не мотивував, як саме виконання припису про зупинення будівельних робіт до вирішення спору може заподіяти шкоду правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Також слід зазначити, що скасування Декларації про початок виконання будівельних робіт від « 28» листопада 2016 року, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові « 29» листопада 2016 року за номером №ЛВ082163341532 не є предметом позову у справі, у якій подано клопотання про забезпечення позову.

А тому заборона відповідачу скасовувати таку є неспівмірним заходом до предмету спору.

Враховуючи викладене, ухвала про забезпечення позову є незаконною, а тому її слід скасувати і у задоволенні клопотання відмовити.

Керуючись статтями 117, 118, 199, 204-206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові задовольнити, ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 03 квітня 2017 року про забезпечення позову у справі № 465/1878/17 - скасувати.

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Большакова судді І. В. Глушко Н. М. Судова-Хомюк

Повний текст виготовлено 01 серпня 2017 року.