Ухвала суду № 68054118, 27.07.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Румянцевої О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіаль" про стягнення податкового боргу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіаль" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року, -

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) звернулася до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіаль" (далі - ТзОВ "Сіаль") про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 72 372 грн 49 коп.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 12 квітня 2017 року № 816/10/03-18-10-07 позивач просив стягнути податковий борг з рахунків ТзОВ "Сіаль" у банках, обслуговуючих платника податків, в дохід місцевого бюджету Руднянської сільської ради в розмірі 72 372 грн 49 коп. (а.с. 58-59).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року позовні вимоги було задоволено. Стягнуто з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіаль" в дохід місцевого бюджету Руднянської сільської ради податковий борг в сумі 72 372, 49 грн.

Із цим судовим рішенням не погодилося ТзОВ "Сіаль" та оскаржило в апеляційному порядку. Вважає, що постанова суду прийнята з порушенням вимог чинного законодавства та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати її та прийняти нове рішення про відмову в позові.Так відповідач, зауважив, що договір оренди земельної ділянки, що був укладений між ТзОВ «Сіаль» та Рожищенською районною державною адміністрацією 03 травня 2012 року, не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вказана у ньому грошова оцінка орендованої земельної ділянки визначена довільно, що суперечить вимогам ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та ч. 1 п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України. Нормативно грошова оцінка орендованої ділянки перед укладенням договору не проводилася. Тому цей договір підлягає визнанню недійсним. Однак суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до набрання чинності судовим рішенням у справі про оскарження вищевказаного договору.

Представники сторін у судове засідання повторно не з»явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, де вказав, що судове рішення є законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги - безпідставними.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Судом встановлено, що 10 липня 1997 року ТзОВ "Сіаль" перебуває на податковому обліку в Луцькій ОДПІ з 18 липня 1997 року за № 00991.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків визначається календарною датою.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 ПК України).

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно з статтею 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 ПК України).

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пунктами 287.1, 287.3 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як вбачається із довідки про наявність боргу по платежах до бюджету станом на 07 лютого 2017 року (а.с. 6), за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 72 372 грн 49 коп. (63 697 грн 61 коп. за основним платежем, 8 674 грн 88 коп. за штрафними санкціями).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю в розмірі 72 372 грн 49 коп. у ТзОВ "Сіаль" виникло через несплату у повному розмірі відповідачем самостійно обчисленої суми податку в податкових деклараціях за 2015 рік (а.с. 9-11), 2016 рік (а.с. 12-14).

Крім того, контролюючим органом на підставі податкових повідомлень-рішень від 19 грудня 2016 року № 001051313, № 001050313 (а.с. 15, 16) визначено грошове зобов'язання з орендної плати за штрафними санкціями за затримку погашення основного грошового зобов'язання.

Позивачем надано суду докази невиконання ТзОВ "Сіаль" обов'язку щодо сплати сум податкових зобов'язань, зазначених самостійно у податкових деклараціях та визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях - зворотний бік облікової картки платника податків (а.с. 28-29), довідку про наявність боргу по платежах до бюджету (а.с. 6), розрахунок сум податкового боргу (а.с. 7-8). Відповідачем вказані обставини не спростовано.

Отже, суми грошового зобов'язання, стягнення яких з ТзОВ "Сіаль" є предметом судового розгляду, вважаються узгодженими.

У разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).

Луцька ОДПІ надіслала відповідачу податкову вимогу від 13 січня 2016 року № 29-25 (а.с. 18), однак податковий борг погашено не було і його загальна сума становила 72 372 грн 49 коп.

Відповідно до пунктів 95.1-95.4 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача заявлені правомірно і суд правильно задовольнив позов.

При цьому доводи апелянта щодо відсутності підстав для стягнення податкового боргу через незаконність укладеного договору оренду земельної ділянки в частині визначення орендної плати без проведення належдної грошової оцінки землі є безпідставними, адже відповідач користувався земельною ділянкою протягом вказаного періоду, подав самостійно декларації, визначивши розмір податкового зобов»язання. Отже таке є узгодженим.

Факт оскарження у судовому порядку дійсності договору оренди земельно ділянки також не впливає на обов»язок підприємства сплачувати самостійно визначене податкове зобов»язання за період коли цей договір був чинним і земельна ділянка фактично знаходилася в у користуванні відповідача.

При цьому податкові повідомлення-рішення про нарахування штрафних 89фінансових санкцій у встановленому порядку не оскаржив і визначені ними грошові зобов»язання підприємства також є узгодженими згідно вимог ПК України.

Факт узгодження податкового зобов'язання, несплата його у встановлений законом строк та набрання таким зобов'язанням якості податкового боргу виключає підстави для оцінки судом правомірності визначення податковим органом податкового зобов'язання у справі, де предметом позову є стягнення такого податкового боргу.

Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що узгодження податкового зобов'язання, несплата його у встановлений законом строк та набрання таким зобов'язанням якості податкового боргу є підставою для його стягнення та виключає дослідження судом правомірності його нарахування податковим органом.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіаль" залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року у справі № 803/360/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено 01 серпня 2017 року.