Постанова № 68053497, 22.06.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 червня 2017 року № 826/14725/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванті Груп»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління

ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванті Груп» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.08.2016р. № 0041491201 та від 31.08.2016р. № 0041501201.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2016 року відкрито провадження у справі.

У зв'язку з припиненням повноважень судді щодо здійснення правосуддя, в провадженні якого перебувала адміністративна справа, справу було повторно розподілено між суддями.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Григоровича П.О.

Враховуючи зазначене, ухвалою суду від 21.04.2017 справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не прибув, заперечень на позов не надав. Про дату час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи. З заявами/клопотаннями до суду не звертався.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2016 року відповідачем на підставі акта перевірки №7246/26-51-12-01-09 від 11.08.2016, прийнято наступні оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:

- 0041491201, яким позивача за затримку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 50000,7 грн на 10 календарних днів зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% - 5 000,07 грн;

- 0041501201, яким позивача за затримку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 0,65 грн на 52 календарні дні зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% - 0,13 грн.

Не погоджуючись з правомірністю та обґрунтованістю вказаних ППР, позивач посилається, в тому числі, на те, що ним самостійно було нараховано та сплачено штрафну санкцію за затримку сплати грошового зобов'язання з ПДВ, внаслідок чого повторне нарахування штрафних санкцій є неправомірним.

За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У відповідності до п. п. 20.1.4, п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно абз.1 п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 75.1.1. ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно п.76.2 ст.76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно п. 2.5.1. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 № 165 (далі - Методичні рекомендації), акт про результати камеральної перевірки складається у вигляді відповідного зразка, який наведено у додатку №2 і складається у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

Аналіз вищенаведених правових положень дозволяє дійти до висновків, що камеральна перевірка повинна бути проведена виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків; камеральна перевірка даних, заявлених у податковій звітності, повинна бути проведена протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання такої звітності.

Як вбачається зі змісту та форми акта від 11.08.2016 № 7246/26-51-12-01-09, в даному випадку контролюючим органом проведена камеральна перевірка.

Згідно складеного акту, фіскальний орган проводив перевірку не податкової звітності ТОВ «Аванті Груп», а перевірку своєчасності сплати товариством податку на додану вартість, що відповідно до пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України є предметом документальної, а не камеральної перевірки.

В той же час, відповідно до Методичних рекомендацій (додатку №2 форма акту) камеральні перевірки можуть бути проведені лише з приводу перевірки даних, задекларованих у податковій звітності та з використанням податкової декларації (розрахунку) та бази даних Міністерства доходів і зборів.

На відміну від камеральної перевірки, документальна невиїзна перевірка потребує наявності наказу про призначення документальної перевірки та обов'язкового доведення до відома платника податків про дату та місце її проведення. Проте, позивач не отримав від відповідача копії наказу про проведення документальної невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку перевірки та місце її, що є підтвердженням порушення відповідачем при проведенні перевірки вимог діючого законодавства, зокрема контролюючий орган діяв не у спосіб, передбачений Законом.

Таким чином, діючи не у спосіб, передбачений Законом, відповідач провів камеральну перевірку з питань, які є відмінними від питань, що входять до предмета камеральної перевірки, в результаті чого суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з порушенням встановленого законом порядку, на підставі акту перевірки, який складений з порушенням.

До того ж, приходячи до переконання про неправомірність спірних податкових повідомлень-рішень, суд приймає до уваги наступне.

ТОВ «Аванті Груп» 24.06.2014 року було здійснено оплату податку на додану вартість платіжним дорученням №2927 на суму 50 000,00 грн на помилковий рахунок №33116340700003 в УДКСУ у Дарницькому ГУ ДКСУ м. Києва МФО 820019, код ЄДРПОУ 38021179 з призначенням платежу: «податок на додану вартість за травень 2014р» з поточного рахунку підприємства №26006038587101 в AT «Укрсиббанк» м. Харків МФО 351005, що підтверджується копіями банківської виписки, платіжного доручення та листи вих. №27-А/03-115 від 10.07.2014 року про зарахування здійсненої оплати.

10.07.2014 року позивачем було здійснено повторно оплату податку на додану вартість платіжним дорученням №3064 на суму з урахуванням штрафних санкцій (10%) в розмірі 55 156,85 грн на правильний поточний рахунок №31116029700003 в УДКСУ у Дарницькому ГУ ДКСУ м. Києва МФО 820019, код ЄДРПОУ 38021179 з призначенням платежу: «Податок на додану вартість за травень 2014р.», що підтверджується копією відповідної банківської виписки.

Отже, ТОВ «Аванті Груп» 10.07.2014 року сплачена задекларована сума податку на додану вартість в розмірі 55 156,85 грн. за травень 2014 року з урахуванням штрафних санкцій (10 %), як то передбачено ст.126 Податкового кодексу України.

За таких обставин суд приходить до висновку, що штраф у розмірі 10% в сумі 5 000,07 грн за затримку на 10 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 50 000,70 грн. та штраф у розмірі 20% в сумі 0,13 грн. - за затримку на 52 календарні дні сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 0,65 грн сплачено ТОВ «Аванті Груп» своєчасно та в повному обсязі 10.07.2014 року, внаслідок чого підстави для застосування до позивача штрафних санкцій відсутні.

Враховуючи зазначене в сукупності суд приходить до висновку про те, що податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, відповідно позовні вимоги є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 72, 94 та 158-163, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві від 31.08.2016р. №0041491201 та від 31.08.2016р. № 0041501201.

Стягнути судові витрати в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванті Груп» (код ЄДРПОУ 30440060) шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.О. Григорович