Постанова № 68053384, 27.07.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

27 липня 2017 року 13:00 справа №826/12323/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Омега Банк"доОфісу великих платників податків ДФСтретя особаГоловне управління Державної казначейської служби України у місті Києвіпрозобов'язання вчинити діїОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Омега Банк" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Омега Банк") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі по тексту - відповідач), в якому просить зобов'язати відповідача скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 3 167 489,85 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 372 679,65 грн. на накопичувальний рахунок позивача (код ЄДРПОУ 19356840) №32070105801026, відкритий у Національному банку України (код банку 300001).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/12323/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2016 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі по тексту - третя особа).

В судовому засіданні 30 січня 2017 року представники позивача позовні вимоги підтримали; представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив; представник третьої особи до суду не прибув, у зв'язку із чим, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №152 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" до категорії неплатоспроможних" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 березня 2015 року №52 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Омега Банк" у ПАТ "Омега Банк" запроваджена тимчасова адміністрація у відповідності з нормами законів "Про банки і банківську діяльність" та "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

03 липня 2015 року між ПАТ "Омега Банк" та відповідачем проведено звірення розрахунків за період з 01 січня 2015 року по 03 липня 2015 року з податку на прибуток та податку на додану вартість. Актом №3803-20 обидві сторони підтвердили позитивне сальдо розрахунків (переплату) з податку на прибуток підприємств у розмірі 3 167 489,85 грн., актом №3801-20 - позитивне сальдо розрахунків (переплату) з податку на додану вартість у розмірі 376 044,65 грн.

Згідно з постановою Правління Національного банку України від 06 липня 2015 року №437 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" та рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 06 липня 2015 року №127 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Омега Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Омега Банк".

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду №1101 від 30 червня 2016 року "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "Омега Банк" та делегування повноважень ліквідатора" строки процедури ліквідації та повноважень уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку продовжено до 05 липня 2017 року включно.

У зв'язку із наведеним 16 липня 2015 року Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Омега Банк" Караченцевим А.Ю. разом із супровідним листом від 16 липня 2015 року за вих. №1353 було подано відповідачу наступні документи:

заяву про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою №8-ОПП від 16 липня 2015 року;

інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів ПАТ "Омега Банк";

копію постанови Правління Національного банку України від 06 липня 2015 року №437 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Омега Банк";

копію рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 06 липня 2015 року №127 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Омега Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".

Окрім того, Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Омега Банк" звернулась до відповідача із заявами вих. від 01 жовтня 2015 року №1742 та №1743, у яких, на підставі статті 43 Податкового кодексу України, просила перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 3 167 489,85 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 372 679,65 грн.

Листом від 13 жовтня 2015 року №23107/10/28-10-20-3-20 відповідач з посиланням на статті 43 та 87 Податкового кодексу України відмовив у поверненні надміру сплачених грошових зобов'язань, мотивуючи тим, що суми надміру сплачених зобов'язань, зазначені товариством, не відповідають сумам, які обліковуються як переплата у картах особових рахунків з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість, та, що відповідно до даних інформаційно-облікової системи у ПАТ "Омега Банк" обліковується заборгованість.

22 грудня 2015 року Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Омега Банк" повторно звернулась до відповідача із аналогічною заявою (вих. №2117), у якій, на підставі статті 43 Податкового кодексу України, просила перерахувати кошти, як надміру сплачені грошові зобов'язання ПАТ "Омега Банк" за даними податкового органу, на погашення податкового боргу, що виник до дати прийняття рішення про ліквідацію банку (06 липня 2015 року), а також перерахувати на накопичувальний рахунок позивача суми надміру сплачених грошових зобов'язань, які залишилися після погашення податкового боргу ПАТ "Омега Банк".

Листом від 04 січня 2016 року №139/10/28-10-20-3-15 відповідач відмовив у задоволенні вказаної заяви, зазначивши, що в інтегрованих картках платника податків з податку на прибуток та з податку на додану вартість обліковується менша сума, ніж заявлена Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Омега Банк", а також те, що відповідно до даних інформаційно-облікової системи станом на 16 грудня 2015 року податковий борг ПАТ "Омега Банк" становить 70 611,73 грн., в тому числі по ЄСВ (код платежу 71010000) в сумі 69 776,18 грн. та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки Дарницького району (код платежу 18010100) в сумі 767,56 грн.

Аналогічна заява також була подана відповідачу Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Омега Банк" і 12 березня 2016 року, однак доказів реагування відповідача на неї матеріали справи не містять.

14 червня 2016 року Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Омега Банк" звернулася до відповідача із заявою (вих. №609 від 13 червня 2016 року) про видачу довідки про суми надміру сплачених грошових зобов'язань та суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу платників податків.

У листі від 13 липня 2016 року за №15540/10/28-10-07-2-14 відповідач зазначив, що відповідно даних інформаційно-облікової системи орану Державної фіскальної служби України датою внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи ПАТ "Омега Банк" є 13 липня 2015 року, а тому, враховуючи що дані щодо стану розрахунків з бюджетом станом на 06 липня 2015 року відрізняються від сум надміру сплачених грошових зобов'язань та суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу платників на дату звернення (14 червня 2016 року), видача довідки за минулий період станом на 06 липня 2015 року для здійснення заліку, що можливий лише в поточному періоді, чинним законодавством не передбачено.

Позивач, визначаючи підстави позову, вважає, що всупереч положенням статті 97 Податкового кодексу України та Порядку проведення заліку надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків платника податків у разі ліквідації, не пов'язаної з банкрутством, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2010 року №1674, після отримання відомостей про ліквідацію платника податків не розпочав процедуру повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, чим позбавив можливості ПАТ "Омега Банк" розпоряджатися коштами, які є його власністю та становлять значну частину ліквідаційної маси ПАТ "Омега Банк". Саме з цих підстав позивач просить суд задовольнити позов.

Відповідач у письмовому запереченні підтримав мотиви листів від 13 жовтня 2015 року №23107/10/28-10-20-3-20 та від 04 січня 2016 року №139/10/28-10-20-3-15, а також вказав на пропущення позивачем строку звернення до суду, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав не надходження на адресу Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві відповідного висновку про повернення коштів.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Відповідно до положень статті 11, частини першої статті 3, частини першої статті 6, пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто, адміністративний суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких просить сторона та виходячи з тих підстав позову (обставин (юридичних фактів) і норм права), що визначені позивачем у позові, у тому числі з урахуванням вимог статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України.

В даному випадку, як зазначено вище, вимоги позивача відносно зобов'язання відповідача скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення суми надміру сплачених грошових зобов'язань ґрунтуються на порушенні відповідачем положень пункту 97.6 статті 97 Податкового кодексу України у зв'язку із невчиненням дій по проведенню заліку та/або поверненню надміру сплачених грошових зобов'язань.

У той же час слід зазначити, що стаття 97 Податкового кодексу України має назву "Погашення грошових зобов'язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством".

Зокрема, пунктом 97.1 цієї статті визначено, що під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.

В силу пункту 97.2 статті 97 Податкового кодексу України у разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України.

Пунктом 97.6 статті 97 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо суми надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету перевищують суми грошових зобов'язань або податкового боргу перед таким бюджетом, суми перевищення використовуються для погашення грошових зобов'язань або податкового боргу перед іншими бюджетами, а за відсутності таких зобов'язань (боргу) перераховуються у розпорядження такого платника податків. Порядок проведення заліків, визначених у цьому пункті, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

На виконання пункту 97.6 статті 97 Податкового кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2010 року №1674 затверджено Порядок проведення заліку надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків платника податків у разі ліквідації, не пов'язаної з банкрутством (далі - Порядок №1674), який визначає підстави, механізм та організацію роботи із здійснення заліку надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків платника податків у разі ліквідації, не пов'язаної з банкрутством.

У відповідності до пункту 5 розділу I Порядку №1674 підставою для вжиття заходів щодо процедури заліку є: заява до органу державної податкової служби про зняття з обліку платника податків; копія розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами, про ліквідацію, не пов'язану з банкрутством; копія розпорядчого документа про утворення ліквідаційної комісії; внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, її відокремлених підрозділів або внесення запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення підприємницької діяльності; довідка про суми надміру сплачених грошових зобов'язань та суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу платників податків (додаток 1).

Таким чином, з аналізу положень статті 97 Податкового кодексу України та її назви, а також Порядку №1674 вбачається, що їх положення регулюють порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу, проведення заліку та/або повернення надміру сплачених грошових зобов'язань платників податків, які ліквідуються за самостійним рішенням власника або уповноваженого ним органу за процедурою, не пов'язаною з банкрутством, тобто неплатоспроможністю боржника, що, однак, не відповідає даному випадку, у зв'язку із перебуванням на момент виникнення спірних відносин ПАТ "Омега Банк" у стані ліквідації за ініціативою Національного банку України з підстав його неплатоспроможності. Відтак, на переконання суду, ці положення не поширюються на позивача в межах спірних відносин.

Враховуючи наведене, доводи позивача про порушення відповідачем положень пункту 97.6 статті 97 Податкового кодексу України та Порядку №1674, які покладені в основу позову, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи, що є самостійною підставою для висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Крім того суд зазначає, що умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені статтею 43 Податкового кодексу України, зокрема, згідно з пунктами 43.1, 43.2 вказаної статті (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

У відповідності до пунктів 43.3, 43.4 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

В силу вимог пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Згідно з пунктом 43.6 статті 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого спільним наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30 грудня 2013 року №882/1188 (далі по тексту - Порядок), що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Заява подається платником податку до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі.

Разом з тим, за змістом пунктів 9, 10 Порядку надані податковим органом висновки про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань реєструються територіальними органами Державного казначейства в Журналі обліку висновків, який ведеться в електронному вигляді. На підставі отриманих висновків органи Державного казначейства України здійснюють повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку, а саме згідно з Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787.

Відповідно до частини першої статті 25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішеннями, прийнятими державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що законодавчим обмеженням щодо повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань є наявність у платника податків податкового боргу, як це визначено пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України.

Згідно з наданою відповідачем довідкою про стан податкового боргу від 16 грудня 2015 року №2713/10/28-10-23-26, станом на 16 грудня 2015 року податковий борг ПАТ "Омега Банк" становить 70 611,73 грн., в тому числі: по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 69 776,18 грн.; по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по Дарницькому районі міста Києва у розмірі 767,56 грн. Наявність у позивача податкового боргу вбачається також із даних інформаційно-облікової системи "Податковий блок", витяги з якої залучені до матеріалів справи.

Враховуючи наведене, суд не вбачає обставин, які б слугували підставою для зобов'язання відповідача вчинити дії по поверненню позивачу надміру сплачених грошових зобов'язань та задоволення позовних вимог.

При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на порушення відповідачем положень пункту 1.3 статті 1 Податкового кодексу України, яким передбачено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", адже в рамках спірних правовідносин питання стягнення з банку саме податкового боргу та/або погашення податкових зобов'язань не предметом доказування.

Аналогічним чином Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не встановлено порядку повернення неплатоспроможному банку коштів в якості переплати за наявності у такого банку податкового боргу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведена правомірність та обґрунтованість своїх дій (бездіяльності) з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ "Омега Банк" не підлягає задоволенню.

В частині дотримання позивачем строку звернення, передбаченого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, та клопотання відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У своєму клопотанні відповідач вказав, що про можливе порушення свої прав ПАТ "Омега Банк" дізналося у жовтні 2015 року, коли отримало відмову у поверненні заявленої переплати від 13 жовтня 2015 року №23107/10/28-10-20-3-20.

Разом з тим, суд звертає увагу, що наведена відповідачем відмова у повернені надміру сплачених коштів прийнята за результатами розгляду заяви позивача про повернення коштів на підставі статті 43 Податкового кодексу України. У свою чергу адміністративний позов обґрунтований посиланням на норми статті 97 Податкового кодексу України. Таким чином, отримання відмови у поверненні коштів не може вважатися моментом, коли позивач дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права. При цьому Кодекс адміністративного судочинства України не пов'язує строк звернення до суду саме з моментом ймовірного порушення права.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на порушення ПАТ "Омега Банк" 1095-денного строку на звернення із заявою про повернення коштів, передбаченого статтею 43 Податкового кодексу України, оскільки вказаний строк не є встановлений строком звернення до суду з адміністративним позовом.

Як стверджує позивач, з чим погоджується суд, про порушення свого права ПАТ "Омега Банк" дізналося з моменту отримання листа Офісу від 13 липня 2016 року №15540/10/28-10-07-2-14 про відмову у видачі довідки у порядку статті 97 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд вважає, що позивач звернувся до суду в межах шестимісячного строку звернення, встановленого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому клопотання відповідача про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 11, 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Публічному акціонерному товариству "Омега Банк" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко