Постанова № 68053366, 14.06.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 червня 2017 року № 826/4776/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс»доОфісу великих платників податків ДФСпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішенняВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Юкрейніан Кемікал Продактс» (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (надалі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.01.2017 № 0000094103.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на те, що відповідачем неправомірно проведено камеральний контрольний захід. Також позивач посилається на не дотримання відповідачем ст. 58 Конституції України в частині застосування норм Податкового кодексу України, які набрали чинності лише з 01.01.2016.

Представник відповідача проти позову заперечував, про що надав відповідні письмові заперечення, які наявні в матеріалах справи. Посилається на те, що позивачем порушено терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН - порушення граничних термінів реєстрації від 1 до 15 днів (10%) за податковою накладною №52 від 26.10.2015 на суму ПДВ в розмірі 4179936,29 грн, внаслідок чого застосування до позивача міри відповідальності у формі штрафу в сумі 417 993,63 грн є цілком правомірним.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

06 січня 2017 відповідачем на підставі акта перевірки №2147/28-10-41-03/32785994 від 20.12.2016, винесено наступне спірне податкове повідомлення-рішення, а саме:

- 0000094103, яким до позивача за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, згідно ст.ст., 201, 1201 Податкового кодексу України на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 4 179 936 грн 29 коп. застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 417 993,63 грн.

Не погоджуючись з правомірністю податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом 201.10 статті 201 ПКУ, визначено, що при здійсненні операцій із постачання товарів/послуг Платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Починаючи з 01.02.2015 року, реєстрації в ЄРПН підлягають усі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (в тому числі податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільненні від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН в інші терміни, ніж визначено пунктом 201.1 статті 201 ПКУ є порушенням порядку їх реєстрації.

При цьому, Податковий кодекс України не забороняє платнику податків реєстрацію податкових накладних в інші терміни, аніж визначено п.201.1 Податкового кодексу України, однак з нарахуванням штрафних санкцій.

Згідно із ст. 120.1 ПК України порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, встановлених ст. 201 ПК України, тягнуть за собою накладення штрафу відповідно до вимог ст.192 та 201 ПК України.

Як вбачається з акта перевірки та не заперечувалось позивачем, ПАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» порушено терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН - порушення граничних термінів реєстрації від 1 до 15 днів (10%) за податковою накладною №52 від 26.10.2015 на суму ПДВ в розмірі 4 179 936,29 грн.

В даному випадку суд при вирішенні спору по суті заявлених позовних вимог відхиляє доводи позивача про те, що підприємством насправді було порушено термін реєстрації ПН на 2 дні, а не на 3 дні, як вказує контролюючий орган, адже дана обставина не впливає на кваліфікацію правопорушення та суму штрафу.

Разом з тим, приходячи до переконання про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення, навіть за умови порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкової накладної, суд приймає до уваги наступне.

Згідно з пунктом 35 підрозділу 2 ПК України, при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених до 1 жовтня 2015 року, не застосовуються штрафні санкції, визначені пунктом 120№.1 статті 120№ ПКУ.

З 1 жовтня 2015 штрафи за порушення платниками податку термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, визначені пунктом 120№.1 статті 120№ ПКУ, застосовуються у таких розмірах:

- 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 1 до 15 календарних днів.

До 01.01.2016 року ст. 120 Податкового Кодексу України також включала в себе п. 1201.3, який був виключений згідно Закону України від 24.12.2015 року №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».

Відповідно до п. 1201.3 Податкового Кодексу України (в редакції від 20.09.2015 р.) порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким органом є Міністерство фінансів України, яке до 01.01.2016 року не затвердило вказаний порядок, що відповідачем не заперечується.

Оскільки Законом України №909-VIII виключено необхідність застосування контролюючими органами Порядку застосування штрафних санкцій, як наслідок з 01.01.2016 року останні мають повноваження застосовувати та нараховувати штрафні санкції, передбачені п. 1201.1 Податкового Кодексу України без застосування Порядку.

Частина 1 ст. 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1/99-рп частину першу ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Оскільки порушення мали місце у 2015 році, таким чином застосування ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві норм законодавства, які вступили в дію з 01.01.2016 року є неправомірним, внаслідок чого податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню

Разом з тим, при вирішенні спору по суті заявлених позовних вимог суд приймає до уваги доводи позивача в частині того, що відповідачем неправомірно проведено контрольний захід, враховуючи наступне.

Підпунктом 75.1.1 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до п. 200.10. ст. 200 ПК України контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у декларації даних протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Відповідачем проведено камеральну перевірку 20.12.2016 року, якою перевірено податкові накладні, заявлені у деклараціях за період з 01 жовтня 2015 року по 30 листопада 2016 року, тобто з істотним порушенням строку, встановленого п. 200.10. ст. 200 ПК України.

Враховуючи те, що позивачем не заявлено позовних вимог про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, встановлена судом обставина протиправності проведення контрольного заходу з грубим порушенням строків, визначених п.200.10 ПК України, розцінюється судом як додатковий доказ протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, адже відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 09.02.2016 №21-586а15, незаконна перевірка не спричиняє будь-яких правових наслідків.

В порушення положень ст. 7, Глави 6, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги, в даному випадку, підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників ДФС від 06.01.2017 №0000094103.

3. Стягнути судові витрати в сумі 6269 (шість тисяч шістсот двадцять дев'ять) грн 89 коп. на користь Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» (код ЄДРПОУ 32785994) шляхом їх безспірного списання з рахунків Офісу великих платників податків ДФС за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович