Постанова № 68053329, 24.07.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 липня 2017 року № 826/4701/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

до

третя особа

Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київського міського ради (Київської міської державної адміністрації)

Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»

про

скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва, з урахуванням змінених позовних вимог, з адміністративним позовом до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київського міського ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач 1), Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві (відповідач 2), третя особа – Публічне акціонерне товариство «Київенерго», про визнання протиправним та скасування рішення від 25.05.2015 індексний №21548153 про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна «ТП-5260 (гр. приміщень №19) літ. А» (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 643277380000) площею 77,5 кв.м, розташований за адресою: місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 18-А.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кобилянсього К.М. від 24.06.2016 відкрито провадження у справі.

У зв’язку з припиненням повноважень судді Кобилянського К.М. щодо здійснення правосуддя, в провадженні якого перебувала адміністративна справа та не була розглянута, справу було повторно розподілено між суддями та за результатом повторного автоматичного розподілу передано для розгляду судді Григоровичу П.О.

В судовому засіданні 21.06.2017 особами, що беруть участь у справі, подано клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

У зв’язку з викладеним, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №826/4701/17 у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» 05.05.2015 звернулось до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві із заявою №11256560 про реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна – нежитлове приміщення «Траснформаторна підстанція» №5260 (група приміщень №19), що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 18А (літера А) площею 77,5 кв.м.

За наслідками розгляду даної заяви та доданих документів державний реєстратор прийняв оскаржуване рішення від 25.05.2015 №21548153, яким вирішив провести державну реєстрацію права власності на ТП-5260 (гр. приміщень №19) літ. А, що розташований: місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 18-А за Публічним акціонерним товариством «Київенерго», податковий номер 00131305, відкрити розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме та реєстраційну справу на об’єкт нерухомого майна.

Вказуючи на неправомірність даного рішення від 25.05.2015 №21548153 позивач зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням законодавства, оскільки заявлений на реєстрацію об’єкт є частиною іншого об’єкта нерухомого майна, право власності на який вже зареєстровано за позивачем.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868 (далі - Порядок).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до пункту 8-1 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Відповідно до пункту 15 Порядку під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:

1) обов’язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);

2) повноважень заявника;

3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;

5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов’язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Згідно з пунктом 94 Порядку під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння адміністративного збору та/або перенесення відомостей із зазначених реєстрів до Державного реєстру прав. Державний реєстратор у разі відсутності відомостей у Державному реєстрі прав та Реєстрі прав власності на нерухоме майно використовує реєстраційні дані, які містяться на паперовому носії інформації (реєстрові книги та реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), - у разі їх наявності в органі державної реєстрації прав.

Відповідно до пункту 95 Порядку державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - під час проведення вперше державної реєстрації права власності на нерухоме майно у Державному реєстрі прав.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 29.09.2015 у справі 802/37191 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 52620797).

Судом встановлено, що Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позивачу видано свідоцтво про право власності від 15.02.2006 за №186-В на будівлю АТС-242,243 за адресою: місто Київ, вулиця Єреванська, 18-А і на ньому вчинені реєстраційні написи КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна».

У загальний обсяг зареєстрованого за відповідачем майна входить і будівля трансформаторної підстанції №5260 за адресою: місто Київ, вулиця Єреванська, 18-А.

Зазначені обставини встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 та рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.2015 у справі №5011-41/11385-2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», згідно з якими Публічному акціонерному товариству «Київенерго» відмовлено в задоволенні позову про визнання права власності на вбудовану будівлю трансформаторної підстанції №5260 за адресою: місто Київ, вулиця Єреванська, 18-А.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, оскаржуваним рішенням державного реєстратора від 25.05.2015 №21548153 за Публічним акціонерним товариством «Київенерго» зареєстровано право власності на «Траснформаторну підстанцію» №5260 (група приміщень №19), що є частиною будівлі АТС-242,243 за адресою: місто Київ, вулиця Єреванська, 18-А, право власності на яку вже зареєстроване раніше за Публічним акціонерним товариством «Укртелеком».

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що державним реєстратором не дотримано вимог чинного законодавства при перевірці поданих заявником документів, у зв’язку з чим рішення від 25.05.2015 індексний №21548153 про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна є протиправним.

При цьому, судом відхиляються як безпідставні посилання Головного територіального управління юстиції в місті Києві в обґрунтування правомірності прийнятого рішення на відсутність в Державному реєстрі відомостей про належність об’єкта нерухомості іншому власнику з огляду на те, що відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пунктів 15, 94, 95 Порядку державний реєстратор зобов’язаний був перевірити також дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року.

Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та визнання протиправним і скасування рішення від 25.05.2015 індексний №21548153.

В той же час, суд звертає увагу, що рішення від 25.05.2015 індексний №21548153 про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна приймалося Реєстраційною службою Головного управління юстиції в місті Києві.

Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київського міського ради (Київської міської державної адміністрації) не є правонаступником Реєстраційної служби Головного управління юстиції в місті Києві, а тому ним не порушувалися охоронювані законом права та інтереси позивача.

Позовних вимог про визнання протиправними рішень, дій, бездіяльності Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київського міського ради (Київської міської державної адміністрації) чи про зобов’язання Департаменту вчинити певні дії позивачем не заявлялося.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Головного управління юстиції в місті Києві від 25.05.2015 індексний №21548153 про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна «ТП-5260 (гр. приміщень №19) літ. А» (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 643277380000) площею 77,5 кв.м, розташований за адресою: місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 18-А.

3. Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» здійснені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень), за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.О. Григорович