Постанова № 68052934, 27.07.2017, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2017 р. Справа № 818/778/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Волкової Ю.М. ,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Пишного Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/778/17

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3.) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Сумській області), в якій з урахуванням збільшених позовних вимог просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.02.2017 № 0000781300, № 0000801300, № 0000791300, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.04.2017 № ф-00007611300/0 та рішення від 25.04.2017 № 0000800130/0.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що підставами для прийняття оскаржуваних рішень і вимоги стали висновки акту перевірки, яким встановлено порушення п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України в частині правильності визначення складу витрат, їх документального підтвердження, а саме завищення витрат всього на суму 136700,12 грн.

Позивач зазначає, що для визначення загальної суми документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю для перевірки було надано банківські виписки, фіскальні чеки, податкові, видаткові накладні, акти приймання-здачі робіт, розрахунково-платіжні відомості та інші первинні документи.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, а сама господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Позивач стверджує, що надані до перевірки первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, у зв'язку з чим саме на їх підставі необхідно встановлювати загальну суму документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю.

Однак, під час перевірки, податковим органом, з метою визначення загальної суми витрат фізичної особи - підприємця, пов'язаних з господарською діяльністю було застосовано непрямі методи, застосування яких в таких випадках нормами Податкового кодексу України не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, на думку, позивача, висновок про завищення витрат всього на суму 136700,12 грн. не ґрунтується на нормах податкового законодавства України та є незаконним.

За таких обставин, нарахування всіх грошових зобов'язань, розмір яких безпосередньо пов'язаний з самостійним невірним визначенням податковим органом складу витрат безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, є незаконним.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, зазначивши, що фізична особа - підприємець, який перебуває на загальній системі оподаткування, відображає у складі доходу виручку у грошовій та негрошовій формі (п. 177.2 Податкового кодексу України), при цьому до складу витрат така самозайнята особа має право включати лише ті, котрі безпосередньо пов'язані з отриманням зазначеного доходу, та можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (пп.177.4.1 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України).

Проведеною перевіркою встановлено, що основу асортименту товару, який реалізує ФОП ОСОБА_3 складають мінеральні води, отримані від постачальника - ТОВ „Корпорація „Українські мінеральні води" (далі по тексту - ТОВ „Корпорація „УМВ") та інші товари, зокрема - мінеральні та фруктові води ТМ „Себек", напої „Пепсі-кола", „Фанта" та „Спрайт", соки ТМ „Росинка" та ТМ „Садочок". В незначній кількості реалізуються приправи (лавровий лист, перець чорний мелений, перець духмяний), бакалійні товари (родзинки, крохмаль, сода) торгової марки „Нектар", чіпси ТМ "Лейз".

В ході проведення планової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_3 надано відомості щодо фактичної вартості товарів на складах станом на 01.01.2015 та 01.01.2016, відповідно до яких вартість товарів обліковується за роздрібними цінами (цінами продажу).

До перевірки ФОП ОСОБА_3 надано первинні документи (завірено підписом та печаткою платника податків), що підтверджують залишки товарно-матеріальних цінностей на складах за роздрібними цінами (з націнкою) у розрізі найменувань товарів, їх, кількості та вартості.

Беручи до уваги те, що податкові накладні, контрольні стрічки на продаж товару не містять опису реалізованої номенклатури товару (стор. 18 Акту), перевіряючими під час здійснення контрольно-перевірочних заходів було досліджено оборот товарних запасів платника податків, згідно якого встановлено період придбання мінеральних вод, визначено ціну їх придбання (з урахуванням її коливання на кожну придбану партію та період постачання) та встановлено період їх реалізації.

Вартість реалізованої продукції було визначено по кожному номенклатурному ряду товару з прив'язкою до першої партії придбання, придбаної ФОП у 2015 рік (та з урахуванням складських запасів станом на 01.01.2015 року).

ФОП ОСОБА_3 в Декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік задекларована вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані у сумі 3 411 870,97 грн. без ПДВ (кол.5 розділу 1 „Доходи від провадження підприємницької діяльності" додатку Ф4 до декларації).

В ході проведення перевірки підтверджено витрати по реалізованим товарам, придбаних у Корпорації "УМВ" за цінами придбання у сумі 2 812 055 грн. (без ПДВ) Витрати по реалізованим іншим товарам (мінеральні та фруктові води ТМ „Себек", напої „Пепсі-кола", „Фанта" та „Спрайт", соки ТМ „Росинка" та ТМ „Садочок", приправи (лавровий лист, перець чорний мелений, перець духмяний), бакалійні товари (родзинки, крохмаль, сода) торгової марки „Нектар", чіпси ТМ „Лейз" за наданими до перевірки первинними документами підтверджено в сумі 463 115,77 грн. відповідно до цін фактичного придбання.

Враховуючи, що ФОП ОСОБА_3 в Декларації про майновий стан і доходи задекларована вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані, у сумі 3 411 870,97 грн., а фактично проведеною перевіркою підтверджено витрат лише на суму 3 275 170,77 грн. (2812055 грн. по товарам, закупленим у Корпорації "УМВ" + 463115,77 грн. по іншим товарам ), перевіркою встановлено завищення вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані на суму 136700.2 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 25.11.2016 по 08.12.2016 посадовими особами відповідача проведено перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання норм законодавства щодо наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, військового збору, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 22.12.2016 № 286/18-11-17-01-23/НОМЕР_1 (а.с. 16-60).

Вказаним актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме заниження податку на доходи фізичних осіб-підприємців від провадження господарської діяльності за перевіряємий період всього в сумі 20505, 03 грн., яке сталося внаслідок завищення складу витрат, всього на суму 136700,12 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Сумській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 21.02.2017 № 0000781300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, який сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 30757,55 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 20505, 03 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 10252,52 грн. (а.с. 8);

- податкове повідомлення-рішення від 21.02.2017 № 0000791300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору у сумі 2563, 12 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 2050, 50 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 512,62 грн. (а.с. 9);

- податкове повідомлення-рішення від 21.02.2017 № 0000801300, яким застосовано штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у сумі 510,00 грн. (а.с. 10);

- вимогу від 25.04.2017 № ф-00007611300/0 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 47434,99 грн. (а.с. 71);

- рішення від 25.04.2017 № 0000800130/0 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 9 487,00 грн. (а.с. 72).

Задовольняючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що підставою прийняття оскаржуваних рішень є висновок податкового органу про завищення позивачем валових витрат на суму 136700,2 грн.

Обґрунтовуючи зазначені доводи податковий орган посилається на відсутність в податкових накладних та у контрольних стрічках на продаж товарів опису реалізованого товару.

Проте, суд вважає, помилковими зазначені висновки податкового органу, виходячи з наступного.

Судом згідно змісту акту перевірки встановлено, що позивач в період 2015 року придбав у ТОВ «Корпорації «Українські мінеральні води»» мінеральні води- «Поляна квасова», «Лужанська», «Свалява», «Куяльник», «Куяльник 1», «Тонус- Кислород», «Куяльник сімейна» (а.с. 32).

Так, Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 №395, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 12.04.2013 № 607/23139 (надалі по тексту -Порядок).

Так, п1.4 Порядку встановлено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 1.7 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.

Проте, суд зазначає, що визначаючи позивачу завищення валових витрат на суму 136700,2 грн. податковий орган в акті не відобразив посилання на первинні документи, а саме податкові накладні, видаткові накладні, зазначений висновок зроблено виключно на підставі декларації про дохід за 2015 рік та залишків тмц станом на 01.01.2015 та 31.12.2015 року.

Також, відповідачем в акті перевірки не зазначено з посиланням на первинні документи в який період було придбано зазначені тмц, по якій ціні та відповідно в якому періоді та по якій ціні було реалізовано.

Крім того, визначаючи середню націнку на товари у розмірі 20,27 % податковий орган керується Інструкцією «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу та Інструкції про його застосування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291.

Проте, суд вважає помилковими застосування зазначеного наказу, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч.2 зазначеного наказу встановлено, що План рахунків та Інструкція запроваджуються підприємствами та організаціями у 2000 році з дати, визначеної розпорядчим документом керівника підприємства, організації.

Отже, зазначений наказ розповсюджується виключно на підприємства та організації та не розповсюджується на фізичних осіб підприємців, а тому доводи податкового органу щодо визначення середньої націнки на товари у розмірі 20,27 % на підставі зазначеного наказу є помилковими.

Крім того, представником позивача надано до суду наказ від 03.01.2015 №15/1 про зміну відпускної ціни при продажі товару зі складу, відповідного до якого продаж товару зі складу здійснювати з націнкою не більше ніж 10 відсотків від ціни виробника (а.с. 202).

Зазначений наказ, спростовує висновки відповідача про визначення середньої націнки на товари у розмірі 20,27 %.

Відповідно до ст. 177 Податкового кодексу України (чинна на час виникнення спірних правовідносин) визначено оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування

Так, п.177.1 ст. 177 Податкового кодексу України зазначено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що витратами є сума будь-яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 177.2. ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

За змістом п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством; суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, суд наголошує, що відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження позиції про завищення позивачем валових витрат на суму 136700, 20 грн.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області про скасування рішень підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 21.02.2017 № 0000781300.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 21.02.2017 № 0000801300.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 21.02.2017 № 0000791300.

Скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) від 25.04.2017 № ф-00007611300/0.

Скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 25.04.2017 № 0000800130/0.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складений та підписаний 01.08.2017.

Суддя О.А. Прилипчук