Ухвала суду № 68050075, 02.08.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/12523/17

Провадження по справі № 1-кс/522/14528/17

УХВАЛА

02 серпня 2017 року ОСОБА_1

Слідчий суддя місцевого Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_2, за участю секретаря Багрій А.В., прокурора Кожухар К.І., захисника адвоката ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5, погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого директором Одеської дослідної станції Національного наукового центру «Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини», проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за наступних обставин.

Згідно контракту від 31.03.2014 укладеного між Національним науковим центром «Інститутом експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» в особі директора ОСОБА_7 і ОСОБА_4, ОСОБА_4 призначений на посаду директора Одеської дослідної станції Національного наукового центру «Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» на строк з 31.03.2014 по 31.03.2019.

Згідно п. 2.1 розділу ІІ контракту «Обовязки сторін» повноваження директора:

-«… директор забезпечує керівництво станцією, організовує виробничу-господарську соціально побутову діяльність, забезпечує виконання фундаментальних і прикладних досліджень, передбачених статутом Станції і цим контрактом; директор станції являється головою науково-технічної спілки і можу бути керівником науково-дослідної роботи, яка ведеться в його підрозділі…».

Відповідно до розділу ІІІ контракту «Права директора»:

-діє без доручення від імені станції, представляє в усіх установах і організаціях, розпоряджається у відповідності з Законом майном і засобами станції, укладає договори, відкриває в банках поточні, розрахункові та інші рахунки станції…»;

-«…видає накази по станції, приймає і звільняє співробітників, приймає заходи зацікавленості і накладає стягнення на працівників станції…».

Згідно статуту Одеської дослідної станції Національного наукового центру «Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» затвердженого 17.08.2016 в.о. президента Національної академії аграрних наук України ОСОБА_8, Одеська дослідна станція Національного наукового центру «Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» ЄДРПОУ 20990045 знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Свободи,2.Станція є державною науковою установою, є юридичною особою. Має відокремлене майно, самостійний баланс, реєстраційні рахунки у відділеннях Державної казначейської служби України, може від свого імені набувати права і обовязки, бути позивачем і відповідачем у судах.

Згідно статті 4. Статуту «майно станції»:

- «… майно станції складають всі матеріальні та нематеріальні активи (обєкти майнового комплексу), які обліковуються на самостійному балансі Станції і закріплені за нею Академією, а також придбані науковою установою за рахунок бюджетних коштів та коштів від фінансово-господарської діяльності, або набуті іншим шляхом, не забороненим законодавством….»;

- «.. джерелами формування майна станції є державне майно, передане їй академією…»;

- «…державне майно, яке закріплено за станцією академією як органом управління державним майном, належить їй на праві господарського відання. Здійснюючи це право, станція може використовувати це майно для участі в цивільних відносинах, у тому числі для провадження фінансово-господарської діяльності, відповідно до статутних цілей та в межах своєї цивільної правоздатності…»;

-«… відчуження нерухомого майна станції здійснюється лише з дозволу ОСОБА_9 в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України…»;

- «…станція може з дозволу ОСОБА_9, та в установленому нею порядку здавати в оренду закріплене за станцією державне майно, яке відносить до основних фондів і не використовується з науковою та виробничою метою, на вигідних для неї умовах, керуючись чинним законодавством про оренду майна…».

Відповідно до статті 6 статуту «управління станцією й самоврядування трудового колективу» директор:

-«… здійснює свою діяльність управління станцією. Він несе персональну відповідальність за діяльність станції, в тому числі за організацію науково-дослідних робіт, підготовку наукових кадрів, складання і виконання кошторисів, збереження закріпленого за нею державного майна і забезпечення пожежної безпеки її обєктів, створення належних соціально-економічних умов трудовому колективу…»;

-«…організовує і здійснює керівництво науково-дослідною і господарською діяльністю станції…»;

-«… діє без окремої довіреності від імені станції, представляє її в установах, організаціях та підприємствах…»;

-«…розпоряджається майном та коштами згідно із законодавством, статутом академії, статутом Національного наукового центру та цим статутом…»;

-«…укладає договори, в тому числі міжнародні, необхідні для виконання покладених на станцію завдань, видає довіреності…».

Так, 28.04.2017 у ОСОБА_4 виник злочинний намір, спрямований на отримання неправомірної вигоди у сумі 500 доларів США від ОСОБА_10 за вчинення дій спрямованих на укладення договору оренди приміщення Одеської дослідної станції Національного наукового центру «Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» та укладання договору оренди нежитлового приміщення площею 16,7 кв.м., яке знаходиться на балансі у станції.

Приступивши до реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_4, в той же день, знаходячись в своєму службовому кабінеті, який розташований в приміщені Одеської дослідної станції Національного наукового центру «Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» за адресою: м. Одеса, проспект Свободи,2, повідомив ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_10 необхідно передати йому неправомірну вигоду в розмірі 500 доларів США за отримання дозволу у президента Національної академії аграрних наук України на передачу приміщення в оренду та укладення договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності. При цьому, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_10, що 200 доларів США йому необхідно передати перед опублікуванням оголошення в газеті про можливість передачі в оренду приміщення, а іншу частину неправомірної вигоди в розмірі 300 доларів США при укладанні та підписані ОСОБА_4 договору оренди. В іншому випадку, приміщення в оренду передане не буде.

Крім цього, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_10, що він повинен зробити звіт про незалежну експерту грошову оцінку приміщення, яке буде передаватися в оренду, рецензію оцінки та розмістити в газеті оголошення про те, що Одеська дослідна станція Національного наукового центру «Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» має намір передати в оренду нежитлове приміщення частину приміщення адмінбудівлі (інвентарний номер 103200001) площею 16,7 кв.м., розміщене за адресою: м. Одеса, проспект Свободи,2.

ОСОБА_10, усвідомлюючи, що без передачі ОСОБА_4 неправомірної вигоди у визначеній сумі, йому не отримати приміщення в оренду, яке необхідно йому для здійснення своєї підприємницької діяльності, він вимушено погодився із незаконною вимогою ОСОБА_4

Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого на отримання неправомірно вигоди, ОСОБА_4 будучи службовою особою, 11 травня 2017 року, знаходячись в своєму службовому кабінеті розташованого в адміністративній будівлі Одеської дослідної станції Національного наукового центру «Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» за адресою: м. Одеса, проспект Свободи,2, отримав від ОСОБА_10 першу частину неправомірної вигоди в розмірі 200 доларів США купюрами по 100 доларів США у кількості 2 штуки, за розміщення оголошення в газеті про намір передати в оренду нежитлове приміщення частину приміщення адмінбудівлі (інвентарний номер 103200001) площею 16,7 кв.м., розміщене за адресою: м. Одеса, проспект Свободи,2.

Так, 22.06.2017 на підставі листа з Одеської дослідної станції Національного наукового центру «Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» за підписом ОСОБА_4 в газеті Овідіопольської районної ради Одеської області «Наддністрянська правда» випуск №25 (5543) розміщено оголошення про те, що

- «… Одеська дослідна станція Національного наукового центру «Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» має намір передати в оренду нежитлове приміщення частину приміщення адмінбудівлі (інвентарний номер 103200001) площею 16,7 кв.м., розміщене за адресою: м. Одеса, проспект Свободи,2. Максимально можливий строк оренди 2 роки 11 місяців. Останній день прийняття заяв на оренду 10-й робочий день після розміщення оголошення. Передбачаються такі допустимі напрями використання приміщення: розміщення зоомагазину. За отримання додаткової інформації прохання звертатися за тел./факс (0482)39-80-79…».

Продовжуючи і далі реалізацію свого злочинного наміру, 23.06.2017 знаходячись в своєму службовому кабінеті, ОСОБА_4 продиктував ОСОБА_10 текст заяви, яку ОСОБА_10 написав та передав ОСОБА_4, а саме: заява про надання дозволу для участі у конкурсі на оренду приміщення під зоомагазин.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, ОСОБА_4 31.07.2017 приблизно о 16 год. 25 хв., знаходячись в своєму службовому кабінеті розташованого в адмінбудівлі Одеської дослідної станції Національного наукового центру «Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» за адресою: м. Одеса, проспект Свободи,2, отримав від ОСОБА_10 другу частину раніше затребуваної ним неправомірної вигоди в сумі 500 доларів США 300 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США у кількості 3 штуки, за укладання і підписання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, предметом якого є: нежитлове приміщення площею 16,7 кв.м. розміщене за адресою: м. Одеса, проспект Свободи,2, в адмінбудівлі (інвентарний номер 103200001), що обліковується на балансі Одеської дослідної станції Національного наукового центру «Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини».

Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися в одержанні службовою особою,неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, ОСОБА_4, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

Слідчий звернувся до суду із клопотанням про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання наступним.

31.07.2017 у порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 затриманий за підозрою у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

01.08.2017 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

01.08.2017 ОСОБА_4 в ході допиту у якості підозрюваного свою вину не визнав та відмовився від надання показів.

Скоєння ОСОБА_4 зазначеного кримінального правопорушення повністю підтверджується комплексом зібраних у кримінальному провадженні доказів, а саме: протоколами допиту свідка ОСОБА_10, який підтверджує факти отримання ОСОБА_4 неправомірної вигоди в загальній сумі 500 доларів США; протоколом обшуку від 31.07.2017; протоколом освідування особи від 31.07.2017, в ході якого було виявлено частину отриманої ОСОБА_4 неправомірної вигоди у розмірі 300 доларів США від ОСОБА_10; договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 31.07.2017 укладеного між Одеською дослідною станцією Національного наукового центру «Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» в особі директора ОСОБА_4 і ФОП ОСОБА_10 та іншими матеріалами провадження.

Підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який карається позбавленням волі на строк від пяти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Крім того, слід відзначити суспільний резонанс вказаного злочину і посилення заходів щодо боротьби з корупцією в органах державної влади, про що неодноразово зазначено керівництвом держави, а також, врахувати, що відповідно до ст. 75 КК України за злочин, який передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, призначається покарання тільки у вигляді позбавлення волі.

Крім того, інкримінований ОСОБА_4 злочин відповідно до примітки ст. 45 КК України є корупційним злочином, відповідальність за вчинення якого, відповідно до ч. 3 ст. 368 КК України передбачено виключно позбавлення волі, при призначенні покарання до особи не можуть бути застосовані положення ст. 69, 75 КК України. Також, зазначений злочин має підвищену суспільну небезпеку, тому на думку органів досудового розслідування це є виключним випадком, коли суд має право визначити розмір застави вище ніж зазначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

У відповідності з вимогами п. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлена ??наявність ризиків, передбачених в п.1, п.2, п.3, п.4 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 ставиться: запобігання спроб переховуватися від органів досудового розслідування і суді; запобігання спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме: журнали реєстрації вхідної кореспонденції станції, де відображено, що звертався ОСОБА_10 із заявою та реєструвалися лист адресовані на адресу Національної академії аграрних наук України з метою отримання дозволу на передачу приміщення в оренду та інші документи щодо передачі приміщення в оренду; запобігання спробам незаконно впливати на свідків у кримінальному проваджені, а також запобігання спробам перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, не може запобігти вказаним ризикам.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими.

Захисник та підозрюваний вважають клопотання слідчого необґрунтованим, а тому просили суд відмовити у його задоволенні. На думку сторони захисту прокурор не обґрунтував належним чином наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та не довів під час судового розгляду обґрунтованість підозри.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, який карається лише позбавленням волі на строк від пяти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Підозра ОСОБА_4 ґрунтується на наступних доказах: протокол допиту свідка ОСОБА_10; протокол освідування особи від 31.07.2017; договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 31.07.2017 укладеного між Одеською дослідною станцією Національного наукового центру «Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» в особі директора ОСОБА_4 і ФОП ОСОБА_10 та інші матеріали провадження.

На цей час у кримінальному провадженні виконуються першочергові слідчі та процесуальні дії.

Зазначені обставини та можливість призначення підозрюваному у разі визнання його винним покарання лише у вигляді позбавлення волі, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом знищення речей, які мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні та впливу на свідків.

Проте, в судовому засіданні прокурор не довів обставини, передбачені пунктом 3 частини першої ст.194 КПК України, тобто недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні.

Як встановлено в судовому засіданні, підозрюваний працевлаштований, має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, користується повагою в колективі, має стійкі соціальні звязки.

Тому з урахуванням викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обовязків та запобігання вказаним ризикам, стосовно ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 188-190 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 ли Володимировича.

Застосувати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Покласти на підозрюваного обовязки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) не відлучатися з місця проживання за адресою: м.Одеса, Проспект свободи,2, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора або суду про зміну свого місця проживання або місця роботи;

3) прибувати на слідчі дії за викликом слідчого, прокурора або суду.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 29 вересня 2017 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом пяти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя:

02.08.2017