Ухвала суду № 68049818, 01.08.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/11769/17

Провадження по справі № 1-кс/3413/17

У Х В А Л А

01 серпня 2017 року м. Одеса

Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси Морозова І.В. за участю: секретаря Бурмістр І.І., прокурора Крещенка В.В., слідчого Мамощук О.М., представника ТОВ «Оптімус-М» - адвоката Гульчак О.В., розглянувши клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 32016160000000134,-

У С Т А Н О В И В :

Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 13.07.2017 року у кримінальному провадженні № 32016160000000134 від 28.09.2016 року за ознаками ст. 212 ч. 3 КК України було накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Оптімус-М» (ЄДРПОУ 38955654) № 26002053226844, № 26002053225931, відкритих у Миколаївському РУ ПАТ КБ «Приватбанк», м. Миколаїв (МФО 326610) в частині видатку грошових коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять.

Представник ТОВ «Оптімус-М» - адвокат Гульчак О.В. звернулася до суду з клопотанням про скасування арешту з майна, обґрунтовуючи вимоги тим, що при прийнятті рішення слідчим суддею не враховано, що ТОВ «Оптімус-М» не здійснює діяльність з перевалки зернових вантажів на території Одеської області, тоді як кримінальне провадження зареєстровано за фактом ухилення від сплати податків саме підприємств, що займаються таким видом діяльності.

В судовому засіданні заявник Гульчак О.В. підтримала вимоги, викладені у клопотанні.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, вказавши, що воно є безпідставним, а клопотання слідчого про накладення арешту було належним чином обгрунтоване.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя прийшла до наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Частиною 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В ході розгляду клопотання встановлено, що у кримінальному провадженні № 32016160000000134 від 28.09.2016 року жодній особі не вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину.

Викладені у клопотанні слідчого про накладення арешту на майно твердження, що банківські рахунки ТОВ «Оптімус-М» могли використовуватись в незаконній діяльності, пов'язаній з «конвертацією» безготівкових коштів у готівку в судовому засіданні не були підтверджені, що позбавляє можливості слідчому судді зробити висновок про обґрунтованість та об'єктивність доводів та заперечень прокурора.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що у кримінальному провадженні проводяться слідчі дії та збираються докази обставин, що обґрунтовують подальший арешт майна, але протоколи зазначених слідчих дій слідчому судді надані не були.

Слідчим суддею береться до уваги, що для перевірки органом досудового розслідування інформації про використання банківських рахунків в незаконній діяльності потрібен певний час, однак, стороною обвинувачення не використано інших можливостей для встановлення обставин можливого вчинення злочину.

На думку слідчого судді, заявником доведено, що арешт на майно накладено передчасно, оскільки існують інші способи перевірки руху коштів на рахунках, зокрема, тимчасовий доступ до банківської інформації.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи.

Накладення арешту на банківські рахунки, при відсутності підтверджень про зайняття злочинною діяльністю, перешкоджає веденню господарської діяльності зазначеним підприємством. Таким чином, арешт майна підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И Л А :

Задовольнити клопотання представника ТОВ «Оптімус-М» - адвоката Гульчак О.В.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 13.07.2017 року у кримінальному провадженні № 32016160000000134 від 28.09.2016 року на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Оптімус-М» (ЄДРПОУ 38955654) № 26002053226844, № 26002053225931, відкритих у Миколаївському РУ ПАТ КБ «Приватбанк», м. Миколаїв (МФО 326610) в частині видатку грошових коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять.

Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя І.В. Морозова