Ухвала суду № 68045379, 14.07.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/4663/17-к

1-кс-10218/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2017 року м. Київ

Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши клопотання детектива Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пікуля Святослава Тарасовича про арешт майна,

в с т а н о в и в:

12 липня 2017 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання детектива Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пікуля С.Т. про арешт майна.

Клопотання обґрунтовується тим, що НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000002249 від 02 вересня 2016 року.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у грудні 2010 року Київської міською радою протиправно виділено три земельні ділянки за адресою м. Київ вул. Толбухіна, 43а та 43б особам, які жителями міста Києва не були.

Так, 28 грудня 2010 року Київська міська рада прийняла два рішення стосовно цих ділянок.

Рішенням від 28.12.2010 № 551/5363 0,1 га ділянки перевели до земель запасу житлової та громадської забудови, їй присвоїли нову адресу і безкоштовно передали громадянці ОСОБА_2, яка проживає в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування особистого житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2 у Шевченківському районі міста Києва.

Рішенням від 28.12.2010 № 551/5367 ще 0,1 га ділянки теж перевели до земель запасу, а 0,06 га до "земель запасу сільськогосподарського призначення" і так само безкоштовно передали громадянці ОСОБА_3 - 0,1 га "для будівництва та обслуговування житлового будинку" та 0,06 га "для індивідуального садівництва" по АДРЕСА_3.

За показами допитаних у ході досудового розслідування свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ніяких заяв про безоплатне надання земельних ділянок, чи інших документів, пов'язаних із безоплатною приватизацією землі, вони не писали і не підписували, у м. Києві жодного разу не були.

Орієнтовна ринкова вартість усіх трьох земельних ділянок у грудні 2010 року становить 3 470 тис. грн.

22.04.2011 ОСОБА_3 подарувала земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,1 га та продала земельну ділянку для індивідуального садівництва площею 0,06 га ОСОБА_4, жителю АДРЕСА_1. Того ж дня ОСОБА_2 подарувала земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,1 га ОСОБА_4.

23.10.2013 Київська міська рада прийняла рішення № 407/9895 «Про зміну цільового призначення земельних ділянок громадянина ОСОБА_4», яким змінено цільове призначення трьох вищезазначених земельних ділянок на використання для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями».

В подальшому земельні ділянки були внесені до статутного фонду ТОВ «Міральянс» (код ЄДПРОУ 38995577), засновником якого був ОСОБА_4, а директором ОСОБА_5 - особа, яка за довіреністю вчиняла усі необхідні дії для зміни цільового призначення земельних ділянок. У листопаді 2015 році ОСОБА_4 продав 99,9% статутного капіталу ТОВ «Міральянс» ТОВ "ФУНДАМЕНТ ДЕВЕЛОПМЕНТ", а 0,1% статутного капіталу ТОВ «Міральянс» - ОСОБА_6, після чого на земельних ділянках розпочалося будівництво багатоповерхового будинку.

За таких обставин існує обґрунтована підозра про вчинення тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження.

Отже, невстановлені на цей час особи за попередньою змовою з посадовими особами Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації, від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_2, без відома та присутності останніх приватизували земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1; НОМЕР_2; НОМЕР_3 за адресами: АДРЕСА_2.

31 травня 2017 року постановою детектива земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_1; НОМЕР_2; НОМЕР_3, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні детектив підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з зазначених у ньому підстав.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частинами 2, 3 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 Кодексу.

Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів клопотання вбачається, що вказані земельні ділянки, відповідають критеріям ст. 98 КПК України, оскільки можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Відповідно до ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Згідно ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення;

3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Вбачається, що вказані земельні ділянки підпадають під ознаки п. 1, 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України, оскільки одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна, крім того були предметом злочину.

З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 131, 132, 167, 170-173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пікуля Святослава Тарасовича про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме:

- на земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_1; НОМЕР_2; НОМЕР_3, які належать ТОВ «Міральянс» (код ЄДПРОУ 38995577), що полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та користування такими земельними ділянками.

Арешт на майно накласти на строк проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000002249 від 02 вересня 2016 року.

Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: