Ухвала суду № 68045216, 07.07.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/3394/17

Справа №760/5128/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва,

у складі суду: головуючого судді - Оксюти Т.Г.,

при секретарі - Горупа В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Харчовик», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державної служби інтелектуальної власності України, Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод», Міністерство економічного розвитку і торгівлі України про визнання недійсними свідоцтв України на знак для товарів та послуг, -

В С Т А Н О В И В:

Представниками відповідача 2 було подано заяву про виключення з числа відповідачів Державної служби інтелектуальної власності України та передачу даної справи на розгляд до Печерського районного суду міста Києва за підсудністю.

Представники позивача заперечували проти задоволення даної заяви.

Представник відповідача 1,3 при вирішенні даного питання покладався на розсуд суду.

Вислухавши думку сторін, дослідивши заяву, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Встановлено, що в судовому засіданні було задоволено клопотання представників позивачів, проти чого не заперечували і інші учасники процесу, та було залучено до справи у якості співвідповідача Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

Відповідно, позивач скористався своїм правом щодо залучення співвідповідача передбаченим ст. 33 ЦПК України. Слід зазначити, що заміна відповідача або залучення співвідповідача є виключним правом позивача, а тому у суду немає передбачених законом підстав для виключення будь кого з відповідачів у справі.

Що стосується вимог клопотання в частині передачі справи за підсудністю, то слід зазначити наступне.

Дане питання врегульоване ст. 116 ЦПК України відповідно до положень якої суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо:

1) до початку розгляду справи по суті задоволено клопотання відповідача, зареєстроване місце проживання або перебування якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання (перебування);

2) після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності;

3) після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;

4) ліквідовано суд, який розглядав справу.

З аналізу вищевказаної норми вбачається, що застосувати жоден з пунктів вказаного вичерпного переліку підстав не виявляється можливим, оскільки п.п. 1,3,4 неможливо застосувати за своєю суттю, а що стосується п.2, то встановлено, що провадження у даній справі було відкрито з дотриманням правил підсудності.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявленого клопотання, оскільки законних та допустимих підстав для його задоволення судом не виявлено.

Керуючись ст.ст. 20 - 24, 210, 293 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представників відповідача 2 про виключення з числа відповідачів Державної служби інтелектуальної власності України та передачу даної справи на розгляд до Печерського районного суду міста Києва за підсудністю - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає на підставі ст. 293 ЦПК України.

Суддя