Ухвала суду № 68045011, 10.11.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/18829/16-ц

Провадження № 2/760/6463/16

УХВАЛА

/про залишення позовної заяви без руху/

10 листопада 2016 року місто Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Лазаренко В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання дій державного нотаріуса незаконними та часткове скасування свідоцтв про право на спадщину за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася в суд з позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання дій державного нотаріуса незаконними та часткове скасування свідоцтв про право на спадщину за законом.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що вона та ОСОБА_2, ОСОБА_3 є спадкоємцями першої черги щодо спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

20.09.2016 державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Фроловою А.О. видано на ім'я позивача свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частину квартири АДРЕСА_3

Крім того, 20.09.2016 державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Фроловою А.О. видано на ім'я позивача свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частину земельної ділянки площею 0,0560 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4

Зазначила, що держаним нотаріусом було порушено вимоги порядку вчинення нотаріальних дій, а саме щодо особистої подачі спадкоємцем заяви про прийняття спадщини у письмовій формі, а також той факт, що не допускається приймати заяви про прийняття спадщини, складені від імені спадкоємця її представником, що діє на підставі довіреності.

Посилаючись на ці обставини, позивач просить застосувати до правовідносин сторін положення наступних норм права, зокрема, ч. 2 ст. 1269, п. 2 ч. 3 ст. 1224 ЦК України.

Розглянувши позовну заяву, додані до неї матеріали, суддя дійшла висновку про наявність підстав для залишення даної заяви без руху, виходячи з наступного.

В силу вимог ч. 2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, при здійсненні правосуддя у цивільних справах суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

За змістом положень ч. 1 ст. 118 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Статтею 119 ЦПК України визначені вимоги щодо форми і змісту позовної заяви, зокрема, частиною першою статті встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі.

Відповідно до частини другої вказаної норми процесуального закону передбачено, що позовна заява повинна містити, в тому числі, ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування .

Згідно ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Частина перша ст. 120 ЦПК України встановлює обов'язок позивача додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Разом з цим, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України з огляду на наступне.

Зміст позовних вимог, тобто, предмет позову, становить певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, становлять підставу позову.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Як вбачається зпозовної заяви, позивачем пред'явлені вимоги до Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо:

- визнання незаконними дії державного нотаріуса Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Фролової А.О. щодо посвідчення свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, в частині належності за ОСОБА_2 1/3 частки земельної ділянки площею 0,056 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5

- визнання незаконними дії державного нотаріуса Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Фролової А.О. щодо посвідчення свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 в частині належності за ОСОБА_2 1/3 частки квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1;

- визнання незаконними дії державного нотаріуса Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Фролової А.О. щодо посвідчення свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 в частині належності за ОСОБА_3 1/3 частки земельної ділянки площею 0,056 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5

- визнання незаконними дії державного нотаріуса Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Фролової А.О. щодо посвідчення свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 в частині належності за ОСОБА_3 1/3 частки квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1;

- скасування свідоцтва про право на спадщину за законом в частині належності за ОСОБА_2 1/3 частки земельної ділянки площею 0, 056 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 посвідченого державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Фроловою А.О. від 20.09.2016, зареєстровано в реєстрі за № 4-711;

- скасування свідоцтва про право на спадщину за законом в частині належності за ОСОБА_3 1/3 частки земельної ділянки площею 0,056 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 посвідченого державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Фроловою А.О. від 20.09.2016 р., зареєстрованого в реєстрі за № 4-711;

- скасування свідоцтва про право на спадщину за законом в частині належності за ОСОБА_2 1/3 частки квартири, що знаходиться в м, Києві, АДРЕСА_2, посвідченого державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Фроловою А.О. від 20.09.2016, зареєстрованого в реєстрі за № 4-702;

- скасування свідоцтва про право на спадщину за законом в частині належності за ОСОБА_3 1/3 частки квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1, посвідченого державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Фроловою А.О. від 20.09.2016, зареєстрованого в реєстрі за № 4-702.

Отже, позивачем пред'явлено позов щодо оскарження нотаріальних дій з підстав недотримання державним нотаріусом вимог чинного законодавства при їх вчиненні, і крім того, позивачем одночасно порушується питання про захист їїмайновихправ відповідно до положень цивільного законодавства.

Разом з цим, відповідно п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (частина друга статті 50 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат»).

За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.

Також, згідно п. 14 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.01.1992 № 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при задоволенні скарги на нотаріальні дії суд має їх скасувати, зазначивши, які саме нотаріальні дії, коли і ким вчинені, скасовуються. Задовольняючи скаргу на відмову у вчиненні нотаріальної дії, суд в резолютивній частині рішення зазначає про скасування постанови (іншого відповідного акта) про це (з наведенням дати і органу, що її прийняв) і яку нотаріальну дію та хто повинен вчинити.

Таким чином, виходячи з положеньст.ст. 3, 4 ЦПК України, якими визначено, що судовому захисту підлягають порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси, та що такий захист здійснюється судом у спосіб, визначений законом, та з урахуванням вищеприведенихроз'яснень Пленуму, у разі оскарження позивачем вчиненої нотаріальної дій з підстав недотримання нотаріусом вимог чинного законодавства, належним способом захисту порушеного права є скасування відповідної нотаріальної дії, а не визнання її незаконною.

Разом з цим, у разі пред'явлення позивачем позовних вимог про захист її майнових прав відповідно до положень цивільного законодавства, у контексті обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, позивачу необхідно врахувати, що відповідно до положень ст. 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщинувизнаєтьсянедійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якійвоновидане, не мала права на спадкування, а також в іншихвипадках, встановлених законом. У такому випадку належним способом захисту порушеного права є визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним. При цьому позивачу необхідно враховувати, що у відповідності до вказаної норми права недійсним за рішенням суду визнається свідоцтво, яке видане особі, право на спадкування якої оспорюється, в той час як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить частково скасувати свідоцтво, яке видане їй та посвідчує її право на частину спадкового майна.

Таким чином, зміст позовних вимог сформульований позивачем неконкретно та непослідовно, що унеможливлює безпосередньо з'ясувати про захист яких саме прав позивача йдеться.

Враховуючи вищезазначене, позивачеві необхідно викласти позовні вимоги у відповідності з вимогами ЦПК України, зазначивши, що конкретно вимагає позивач та який спосіб захисту своїх прав вона обрала.

Крім цього, позивачеві необхідно навести обґрунтування своїх позовних вимог , виклавши обставини, на які вона посилається як на підставу позову, та зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, наявність підстав для звільнення від доказування.

Крім того, суддею встановлено, що позивачем не сплачено судовий збір у встановленому законодавством порядку та розмірі.

Так, згідно ч. 2 ст. 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтями 3 і 4 Закону «Про судовий збір» визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Положеннями ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.), а ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6 890,00 грн.).

Оплата судового збору повинна бути здійснена за наступними реквізитами: отримувач коштів УДКСУ у Солом'янському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812; банк отримувача ГУ ДКУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО) 82 00 19; рахунок отримувача 312 122 067 000 10; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;_____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за заявою ______ (ПІБ чи назва установи, організації заявника), Солом'янський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

З огляду на викладене, враховуючи, що позовна заява має 8 самостійних позовних вимоги, позивач повинна оплатити судовий збір в розмірі 4409, 60 грн. (551,20 грн. х 8 позовні вимоги).

Разом з цим, оплатив судовий збір лише частково в сумі 1 грн..

За таких обставин, позивачеві необхідно оплатити судовий збір в сумі 4408, 60 грн. на реквізити зазначені вище та надати суду оригінал квитанції про оплату судового збору.

Крім цього, суддею встановлено, що позивачем не додано до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Таким чином позивачеві необхідно надати суду копії позовної заяви та копії всіх документів, що додані до неї, виходячи з кількості відповідачів і третіх осіб, які зазначені у позовній заяві.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху і надати позивачу термін для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків шляхом подання позовної заяви в новій редакції, оплати судового збору та подання оригіналу платіжного документу, і роз`яснити позивачу, що у разі не виправлення недоліків в зазначений строк, позовна заява вважатиметься не поданою та буде їй повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В.Лазаренко