Ухвала суду № 68044583, 27.07.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43539/17-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Смик С.І., при секретарі Ярошенко В.Ю., за участі прокурора Стороженка С.В., захисників - адвокатів Кириленка Р.О. та Мамалиги Р.А., підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, приватного підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадження слідчого судді Печерського району м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Державної фіскальної служби України Генеральної прокуратури України Стороженко С.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12015100000000974, зареєстрованому в ЄРДР 05.11.2015року, за підозрою ОСОБА_6 в учиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, ОСОБА_4 в учиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

25.07.2017 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України та 27.07.2017 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч.5 ст. 191 КК України, а саме у тому, що обіймаючи посаду Голови правління ПАТ «Юніон Стандарт Банк» і члена кредитного комітету Банку, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинив розтрату коштів ПАТ «Юніон Стандарт Банк» у сумі 518409 100грн., що є особливо великим розміром.

Також прокурор зазначає, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років, а аналіз матеріалів кримінального провадження та фактичних обставин справи свідчить про те, що він може буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може здійснювати незаконний вплив на свідків - колишніх працівників Банку та з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню шляхом здійснення незаконного впливу на свідків, інших учасників злочину, переховування, знищення або зміни документів, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду виникла необхідність в обранні йому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, пов'язаними із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити.

Захисники підозрюваного - адвокати Кириленко Р.О. та Мамалига Р.А., кожний окремо в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, пославшись на його необґрунтованість, надали письмові заперечення та зазначили, що підозра не обґрунтована та безпідставна, розмір майнової шкоди не доведений та відсутні жодні обставини, викладені у клопотанні, які б свідчили про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Разом з тим, враховуючи данні про особу ОСОБА_4, який має позитивні характеристики, його сімейний стан, наявність утриманців та стан здоров'я дітей, просили обрати останньому запобіжних захід у вигляді особистого зобов'язання.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю підтримав думку своїх захисників, зазначивши, що не має наміру ухилятися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати досудовому розслідуванню будь-яким чином, а навпаки хоче допомагати слідству.

Заслухавши думку прокурора, захисників та підозрюваного, вивчивши в нарадчий кімнаті клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12015100000000974, зареєстрованому в ЄРДР 05.11.2015року, за підозрою ОСОБА_6 в учиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, ОСОБА_4 в учиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

25.07.2017 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

27.07.2017 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч.5 ст. 191 КК України.

Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про ймовірну причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи, на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Органом досудового розслідування шляхом внесення відповідного клопотання ініційовано питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, доводи клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтверджені належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.

Незважаючи на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має вищу освіту та високі моральні якості, працює, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та дружину, яка не працює та доглядає хвору дитину, міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання.

При цьому, заслуговують на увагу дії підозрюваного ОСОБА_4, які свідчать про відсутність наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а саме систематичне прибуття його на допит та інші слідчі дії на кожну вимогу слідчого. Переконливим є також той факт та окремо заслуговує на увагу дії підозрюваного ОСОБА_4, який 25.07.2017 року отримав повідомлення про підозру та 27.07.2017 року отримавши зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину та клопотання про обрання найсуворішого запобіжного заходу, з'явився до суду у призначений час для розгляду клопотання.

З огляду на викладене вище, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування не доведено та слідчим суддею не встановлено об'єктивних даних, які б свідчили про те, що забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного можливо лише в умовах тримання ОСОБА_4 під вартою.

Враховуючи характер висунутої підозри, позитивні дані про особу підозрюваного ОСОБА_4, його вік та стан здоров'я, а також відсутність даних про наявність з його сторони спроб ухилитися від органу досудового розслідування та перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_4, про який йдеться в клопотанні слідчого, а відтак відмовляє в задоволенні клопотання.

Оцінивши в сукупності всі вказані вище обставини, виходячи з доведеності обґрунтованості підозри та наявності існування можливих інших ризиків, які наведені у клопотанні органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає доцільним на підставі п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити заставу в розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 505 200 грн., з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного та яка буде співмірною з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного ОСОБА_4 та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 42, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 376 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Державної фіскальної служби України Генеральної прокуратури Стороженка Сергія Володимировича - залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 505 200 грн., зобов'язавши ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в м. Києві:

р/р 373 180 051 120 89;

МФО (код банку) 820172;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі, але не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м. Києва) без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3) утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін обов'язків, покладених слідчим суддею, визначити в межах строку досудового розслідування до 24.09.2017 року включно.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі невнесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, не з'явиться за викликом слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленого законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Смик С.І.