Постанова № 68044405, 01.08.2017, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/134/17

Справа №754/15341/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 серпня 2017 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Шевчук О.П., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому просить суд:

-визнати незаконною та безпідставною відмову Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби у призначені та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 і скасувати пункт 50 Протоколу № 43 від 03.06.2016 року;

-зобов'язати Міністерство Оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 у розмірі, встановленому вказаною постановою КМУ згідно поданих до МО України позивачем документів.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що він з 1977 року по 1994 рік проходив військову службу на офіцерських посадах та в період часу з 26.07.1982 року по 25.03.1983 року проходив військову службу в Демократичній Республіці Афганістан.

Під час проходження служби при виконанні бойового завдання позивач отримав легке та важке поранення.

Вказані поранення пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час перебування в державі, де велись бойові дії, що підтверджується витягом із протоколу засідання військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України № 3465 від 22.09.2015 року.

Позивач звернувся до Київського міського військового комісаріату з заявою про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2 - ої групи інвалідності, отриманої внаслідок виконання обов'язків військової служби на підставі ч. 2 статті 16 Закону України від 20.12.1991 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Листом від 29.06.2016 за № 1303/1519 Київський міський військовий комісаріат , посилаючись на лист Департаменту Фінансів Міністерства оборони України відмовив ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги.

У поданих до суду письмових запереченнях представник Міністерства оборони України просив відмовити в задоволенні позовних вимог .

Дослідивши докази, надані суду сторонами в справі суд визнає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах колишнього Радянського Союзу в період з 25.07.1982 року по 27.07.1983 року брав участь в бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан, що підтверджується довідкою Деснянського районного у м. Києві військового комісаріату від 08.12.2016 р. та копією військового квитка.

З Свідоцтва про хворобу госпітальної лікарсько - льотної комісії № 364/13 від 18.11.1986 року та Витягу з протоколу засідання Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій травм, каліцтва № 3465 від 22.09.2015 року вбачається, що ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання отримав закриту черепно - мозкову травму що в подальшому призвело до стійких залишкових явищ у вигляді післятравматичної та дисциркуляторної енцефалопатії тощо.

Протоколом засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 22.09.2015 № 3465 по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв підтверджено, що зазначені хвороби пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії .

Згідно довідки МСЕК Серії АВ № 0447143 від 10.02.2016 року позивачу біло встановлено 2 групу інвалідності, що настала внаслідок поранення, контузії та пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

З метою вирішення питання про виплату одноразової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби в країнах де велись бойові дії, ОСОБА_1 звернувся до Київського міського військового комісаріату з відповідною заявою та надав копії необхідних документів.

Листом № 1303/1513 від 29.06.2016 року Київський міський військовий комісаріат повідомив ОСОБА_1 про те, що за результатами розгляду документів Комісія МО України відмовила останньому у виплаті одноразової грошової допомоги .

Підставами відмови у виплаті грошової допомоги посилається на те, що позивач звільнений у 1994 році із лав Збройних сил Російської Федерації, а законодавство України не передбачає здійснення виплат військовослужбовцям інших країн.

Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

У відповідності до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІІ).

Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20.12.1991 № 2011- XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"(далі - Закон № 2011- XII).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до п. б ч.1 ст. 162 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 300 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

З метою виконання Закону № 2011-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв 25.12.2013р. Постанову № 975 " Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві "

Відповідно до п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

З аналізу норм законодавства вбачається, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, незалежно від часу настання інвалідності.

Таким чином, з моменту встановлення позивачу IІ групи інвалідності 09.02.2016 р. останній має право на отримання одноразової грошової допомоги у відповідності до ч. 2 ст.16 Закону № 2011-ХІІ.

Висновки Департаменту Фінансів Міністерства оборони України про те, що законодавство України не передбачає виплату військовослужбовцям інших країн, суд вважає необгрунтованим, оскільки позивач отримав травму, що призвела до ушкодження здоров'я, під час проходження військової служби в складі Збройних сил Радянського союзу, відповідно паспорту, виданого у 1995 році є громадянином України, інвалідність встановлена позивачу в 2016 році та зв'язок захворювань з участю в бойвих діях підтверджений у 2015 році органами Держави Україна.

Клопотання представника відповідача про залучення до справи Київського міського військового комісаріату суд також не бере до уваги, оскільки згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 Київський міський військовий комісаріат не уповноважений на прийняття рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги, визначення її розміру чи виплати.

Рішення про призначення одноразової грошової допомоги, її розмір приймає Міністерство оборони України, після чого перераховує на рахунки Київського міський військового комісаріату відповідну суму коштів, яка є цільовою і призначена для виплати конкретній особі. Тільки після вищевказаного у Київського міського військового комісаріату виникає право та обов'язок перерахунку одноразової грошової допомоги позивачу, тобто дії Київського міського військового комісаріату є похідними від дій Міністерства оборони України. Без вчинення відповідних дій Міністерством оборони України, вчинити відповідні дії не може і Київський міський військовий комісаріат. Крім того, Київським міським військовим комісаріатом були вчинені всі дії, передбачені вказаним Порядком та направлений пакет документів, необхідних Міністерству оборони України.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірність свого рішення.

Аналізуючи викладене, суд визнає вимоги ОСОБА_1 в частині визнання дій відповідача протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії обгрунтованими та доведеними, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про проведення виплати грошової допомоги з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних зазначена вимога задоволенню не підлягає з наступних підстав.

В обґрунтування зазначених вимог позивач посилається на норми ЦК України, а саме з ст. 625 ЦК, відповідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовідносини, що виникли між сторонами в справі не є зобов'язальним и грошовими, одноразова виплата, що є предметом справи за своєю суттю є компенсацією за втрату чи пошкодження здоров'я, а тому норми ст. 625 ЦК України до даних правовідносин застосовуватися не можуть.

На підставі викладеного , керуючись статтями 11, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 в призначені на нарахуванні одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності другої групи в наслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби відповідно до закону України " Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 " Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві ".

Визнати протиправним та скасувати пунк 50 Протоколу № 43 від 03 червня 2016 року засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців, та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, затвердженого Міністерством оборони України 11.06.2016 року щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1.

Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із настанням інвалідності другої групи в наслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби відповідно до закону України " Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей " у розмірі та в строки, встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 " Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Деснянський районний суд м. Києва в 10-денний строк з дня отримання її копії.

Суддя

.