Ухвала суду № 68044306, 28.07.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9021/17

1-кс/755/4198/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" липня 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Курило А.В., за участю секретаря Коцюрби Л.О., слідчого Петреченка А.О., розглянувши клопотання слідчого Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві Петреченка А.О. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017101040000083 від 21.04.2017 року про арешт майна,

в с т а н о в и в:

28.07.2017 року слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві звернувся до Дніпровського районного суд м. Києва з клопотанням про арешт майна.

Клопотання погоджено з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 - Миколаєнком О.А.

На підставі матеріалів, 21.04.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017101040000083 внесено дані про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Клопотанням обґрунтоване тим, що згідно ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду Курило А.В. № 1-кс/755/4083/17 від 21 липня 2017 року в період часу з 08 години 00 хвилин до 10 години 40 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 було проведено обшук будинку який належить ОСОБА_3, яким фактично користується сім'я ОСОБА_3, під час якого було виявлено: картки банку «Приват банк» НОМЕР_1, НОМЕР_2.

24.07.2017 року вказані вилучені речі визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженні.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Дослідивши надане клопотання на відповідність КПК України кримінальне провадження, заслухавши думку слідчий, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При цьому, ч. 10 ст. 170 КПК України, зазначає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів

Речовими доказами згідно ч.1 ст.98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання слідчого про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбачену ч.2 ст. 307 КК України та про необхідність накладення арешту на майно на підставі ч.2 ст.170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, -

у х в а л и в:

Клопотання слідчого клопотання слідчого Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві Петреченка А.О. про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт майно, а саме: картки банку «Приват банк» НОМЕР_1, НОМЕР_2, що мають значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, що тимчасово вилученні 24.07.2017 під час проведення санкціонованого обшуку.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним у той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя