Ухвала суду № 68042606, 11.02.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 11.02.2017 Справа № 554/1077/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 554\1077\17

№ 1кс\554\1384\2017

11.02.2017 м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Січиокно Т.О.

при секретарі : Ромаховій В.В.

за участю прокурора : Толмачева Я.О.

слідчого Демидова І.М.

підозрюваного : ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУ НП в Полтавській області підполковника поліції поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12016170000000011 від 14.01.2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 67-а, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, б. 22, кв. 88, раніше несудимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.307 КК України,-

в с т а н о в и в:

до суду надійшло вищевказане клопотання, яке мотивоване тим, що ОСОБА_1 в даний час підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.307КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту та незаконному збуті психотропної речовини.

У звязку з цим, ініціатор клопотання, із урахуванням ризиків, визначених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, тяжкості вчиненого та особи підозрюваного просить слідчого суддю застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.

У судовому засіданні слідчий, прокурор підтримали клопотання з підстав, викладених у ньому.

Підозрюваний заперечив проти задоволення клопотання з підстав відсутності доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України та просив застосувати до нього більш мякий запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання.

Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання за відсутності обґрунтованої підозри, так як на сьогоднішній час немає висновку експертизи, яка б підтвердила збут його підзахисним наркотичної, психотропної речовини.

Заслухавши пояснення прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку:

так, в даний час СУ ГУ НП в Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12016170000000011 від 14.01.2016 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Із клопотання слідує, що 09 лютого 2017 року, близько 17 години 10 хвилин, ОСОБА_1 неподалік від автомобільної станції, яка розташована за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Воскресенська, 9, під час проведення працівниками поліції оперативної закупівлі, повязаної із виявленням факту незаконного збуту психотропної речовини, незаконно збув за 1200 гривень громадянинові під вигаданими біографічними даними ОСОБА_4, три прозорих полімерних пакети з пазовими застібками з порошкоподібною речовиною, які містять амфетамін, який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено. Вказану психотропну речовину ОСОБА_1 раніше у невстановлених слідством часу та місці незаконно придбав, перевіз в місце свого фактичного проживання за вказаною вище адресою, де розфасував за допомогою електронних ваг по пакетиках та незаконно зберігав з метою збуту.

Після цього, в той же день 09 лютого 2017 року о 17 год. 36 хв., після передачі ОСОБА_4 грошових коштів сумою 1200 гривень ОСОБА_1, останній напроти магазину «Зустріч» за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 170-а був затриманий працівниками правоохоронних органів.

Згідно даних протоколу підозрюваний ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України затриманий 09.02.2017 року об 17 годині 36 хвилин.

10.02.2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

Відображення принципів вирішення питання про застосування відносно особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.

Згідно зазначених норм та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, так і особу підозрюваного, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

В обґрунтування клопотання, як на підставу застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1ст.177 КПК України, тобто запобігання спробі переховуватися від органів досудового слідства та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; продовжити вчиняти кримінальне правопорушення.

Проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування застосування саме такого запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 вважаю, що ризики, визначені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України знайшли своє підтвердження.

Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не працевлаштований, регулярного заробітку не має. У кримінальному провадженні наявні особи, які мають статус свідків, що виходячи з обставин справи, не виключає впливу на них зі сторони підозрюваного.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Так встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 має місце реєстрації, однак за даною адресою не проживає. На даний час проживає у орендованому житлі, строк проживання якого не визначено, що свідчить на неефективність застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. При цьому ОСОБА_1 регулярного заробітку не має, отримав винагороду внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Дані обставини в їх сукупності дають підстави вважати на наявність ризиків, визначених п. 1,5 ч. 2 ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати обєктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин». І такі факти мають бути досить переконливими, щоб суддя на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину вірогідною.

Аналізуючи надані прокурором матеріали приходжу до висновку про наявність даних, які на даній стадії кримінального провадження дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.307 КК України, а саме: даними протоколу затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України під час чого був проведений його обшук, в ході якого вилучено мобільний телефон з карткою оператора ПрАТ «Lifecell», що має номер НОМЕР_1, якими користується ОСОБА_1

- протоколами помітки грошових коштів, огляду покупця, добровільної видачі складених 09.02.2017 за участю понятих ОСОБА_6, ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_4;

- показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що 09.02.2017 він знаходячись у м. Миргороді Полтавської області під час проведення оперативної закупки придбав психотропну речовину у ОСОБА_1, яку в той же день видав правоохоронним органам у присутності понятих, про що складено відповідний протокол;

- протоколами розсекречених результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме з мереж мобільних операторів ПрАТ «МТС Україна», що має номер НОМЕР_2 та ПрАТ «Lifecell», що має номер НОМЕР_1, якими користується ОСОБА_1

Одночасно при прийнятті рішення слід прийняти до уваги вік підозрюваного, його стан здоровя, майновий стан, наявність на утриманні малолітньої дитини, ІНФОРМАЦІЯ_6, наявність соціальних звязків з дружиною, однак, поза увагою не може залишатися наявність повідомлення про підозру, обставини даної справи, наявність ризиків, визначених п. п. 1, 3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, тяжкість вчиненого.

Таким чином, враховуючи конкретні обставиниданого кримінальногоправопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність встановлених ризиків, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно якої рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, приходжу до висновку про неможливість застосувати інші більш мякі запобіжні заходи, окрім того на застосуванні якого наполягає прокурор.

Так, достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні, так як немає підстав вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними у даному кримінальному провадженні, а тому вважаю, що прокурор довів обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_1 на свободу.

Приймаючи дане рішення підлягає прийняттю до уваги положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практика Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

З урахуванням викладеного, вважаю, що подане клопотання підлягає до задоволення із застосуванням відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Відповідно до частини 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням та в межах норм Кримінального-процесуального закону, а також практики Європейського суду з прав людини, розмір застави слід визначити відповідно до того ступеня довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої її застосовано, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оцінивши тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 та характеризуючі дані про його особу, матеріальний стан, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 112000 грн. (1600 грн. х 70 = 112000 грн.), що належним чином забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків у випадку внесення застави.

В разі внесення застави вважаю за необхідне покласти на підозрюваного обовязки, визначені ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176 178, 182, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУ НП в Полтавській області підполковника поліції поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12016170000000011 від 14.01.2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Термін дії ухвали закінчуєтьсяо 17 годині 36 хвилин 10 квітня 2017 року (включно).

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 заставу у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 112000 грн. (сто дванадцять тисяч) грн., які необхідно перерахувати на депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСАУ в Полтавській області, р/р 37314008015950 в ДКСУ м.Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172.

Розяснити підозрюваному ОСОБА_1 про те, що застава може бути внесена на протязі всього часу дії ухвали.

Підозрюваний ОСОБА_1 підлягає звільненню з під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця увязнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

В разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_1 покласти такі обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за телефонним або письмовим викликом;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи.

3) не виїжджати за межі м.Миргород Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУ НП в Полтавській області підполковника поліції поліції ОСОБА_3

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику негайно.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області протягом пяти днів з дня їїоголошення.

Слідчий суддя: Т.О.Січиокно