Рішення № 68040990, 26.07.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/14883/16-ц Головуючий у 1-й інст. Перекупка І. Г.

Категорія 5 Доповідач Шевчук А. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Гансецької І.А., Коломієць О.С.,

з участю секретаря судового засідання Добровольської Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області та Головного управління державної казначейської служби України у Житомирській області про відшкодування шкоди

за апеляційними скаргами Головного управління Національної поліції в Житомирській області та Головного управління державної казначейської служби України у Житомирській області

на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15 травня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області (надалі - Житомирський відділ поліції) про визнання за ним права власності на 1448 шт. наборів сухих пайків (а.с.1-5), а згодом подав уточнену позовну заяву до Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області та Головного управління державної казначейської служби України в Житомирській області про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області 101360 грн. у рахунок відшкодування шкоди, яка завдана Житомирським відділом поліції (а.с. 48-54). Свої вимоги обґрунтовував тим, що для здійснення підприємницької діяльності орендував приміщення їдальні по вул. Черняховського, 101 у м. Житомирі у 2014-2016 роках. У зазначеному приміщенні знаходилися речі, продукти харчування та інші предмети, які є його власністю. Невідомі особи за участі представників Головного управління Національної поліції в Житомирській області, не маючи правових підстав на проникнення до приміщення, 14 грудня 2015 року вибили вхідні двері у їдальні та винесли усе належне йому майно. Згодом довідався, що частина майна та документів знаходяться в органах слідства, які були ними вилучені, як речові докази, зокрема пледи, ковдра, системний блок, складові та комплектуючі деталі до наметів, намети, металеві труби, набори сухих пайків та інше майно, а також грошові кошти в сумі 6323 грн. Внаслідок зазначених дій поліції жодних первинних документів, які б підтверджували придбання ним майна не збереглося. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 18 січня 2017 року його клопотання у межах кримінального провадження за фактом крадіжки №120150600200006463 було задоволено та зобовязано СВ Житомирського ВП Головного управління Національної поліції в Житомирській області повернути йому 1448 наборів сухих пайків, які були вилучені з приміщення їдальні. Наразі жодних дій, спрямованих на повернення йому майна, Головне управління Національної поліції в Житомирській області не вчинило, що, на його думку, свідчить про відсутність майна. Приблизна вартість одного набору сухого пайка складає від 70 грн. до 100 грн., а отже загальна вартість неповернутого майна становить 1448 х 70 грн. = 101360 грн.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 19 квітня 2017 року замінено відповідача Житомирський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області на Головне управління Національної поліції в Житомирській області (а.с.75).

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 15 травня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області на користь ОСОБА_1 101360 грн. в рахунок відшкодування шкоди, яка завдана Житомирським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідачі подали апеляційні скарги. Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Головне управління державної казначейської служби України у Житомирській області в апеляційній скарзі посилається на те, що позивачем не доведено право власності на майно, вилучене органами поліції. Вважає, що судом не встановлено долю речових доказів, про відшкодування вартості яких просить позивач, оскільки службове розслідування по факту зникнення речей не проводилося та особа, відповідальна за збереження речових доказів, до участі в справі не була залучена. Відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями Головного управління державної казначейської служби України у Житомирській області та шкодою, а Головне управління державної казначейської служби України у Житомирській області відповідає лише за виконання своїх зобовязань та не відповідає за зобовязаннями інших юридичних осіб, створених державою.

Головне управління Національної поліції в Житомирській області у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що судом неправильно визначено розмір шкоди, оскільки вартість наборів сухих пайків взята приблизна з інтернет-сайту. У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували відсутність майна в натурі або його втрату. Разом із тим, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки позивач є особою, що здійснює підприємницьку діяльність. За таких обставин справу належить розглядати в порядку господарського судочинства.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позов та стягуючи на користь позивача вартість наборів сухих пайків, суд першої інстанції виходив із доведеності тих обставин, що вилучені правоохоронними органами набори сухих пайків є приватною власністю позивача, який їх придбав за грошові кошти у встановленому законом порядку і зберігав в орендованому ним приміщенні, та вилучені набори не повернуті позивачу через їх відсутність.

Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник позивача пояснила, що позивач не просить визнати за ним право власності на 1448 наборів сухих пайків, а просить відшкодувати збитки у сумі 101360 грн., заподіяні йому як фізичній особі, що завдані правоохоронними органами внаслідок вилучення та неповернення вищевказаних наборів сухих пайків, які він придбав не для підприємницької діяльності, але зберігав у приміщенні, яке орендував для ведення бізнесу.

Із матеріалів справи вбачається, що з 10 лютого 2014 року до 09 лютого 2016 року для здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1 орендував приміщення їдальні, що перебуває на балансі Житомирського торговельно-економічного коледжу Київського національного торговельно-економічного університету, яке знаходиться за адресою: м. Житомир вул. Черняховського,101 (а.с.15-22).

Постановою СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області про часткове закриття матеріалів досудового розслідування від 08 грудня 2016 року матеріали досудового розслідування, в частині викрадення наборів сухих пайків закрито у звязку з відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 КК України. Із постанови також вбачається, що 14 грудня 2015 року під час огляду місця події приміщення їдальні Житомирського торгівельно-економічного коледжу, за адресою: м. Житомир, вул. Черняховського,101, що орендує ФОП ОСОБА_1, працівниками поліції виявлено та вилучено продовольчі набори сухих пайків. Також встановлено, що вказані набори сухих пайків виготовлені (перелічені дати виготовлення) у військовій частині А1329, що розташована в м. Козятин Вінницької області (а.с.55-57 зворот).

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як встановлено статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичні особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно з частиною 6 статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній чи юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативну-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Загальними підставами для виникнення права на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями відповідно до ч.2 ст.1176 ЦК України визначаються випадки, зокрема, закриття кримінальної справи органами попереднього (досудового) слідства.

Отже, позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно-правова відповідальність, може наставати за одночасної наявності таких умов: а) факту протиправності поведінки відповідача б) наявності шкоди, завданої позивачу; в) причиннонаслідкового звязку між ними; г) вини заподіювача шкоди, якщо інше не обумовлене законом. Зазначені підстави визначаються загальними.

Під шкодою, що має бути відшкодована, розуміють знешкодження або зменшення блага позивача в результаті порушення його матеріального права. За відсутності шкоди не виникає і зобовязань з її відшкодування. Позивач має довести існування шкоди та її розмір.

За змістом ст.ст.10,11,60,212 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач стверджує, що придбав за гроші 1448 наборів сухих пайків на законних підставах та як фізична особа є власником цих наборів. Однак, у підтвердження таких обставин ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів. Поряд із цим, послався на ухвалу слідчого судді від 18 січня 2017 року, якою начебто зобовязано правоохоронні органи повернути йому дане майно, яка не виконана через відсутність такого.

Проте, ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 18 січня 2017 року зобовязано СВ Житомирського ВП Головного управління Національної поліції в Житомирській області повернути 1448 наборів сухих пайків, які були вилучені з приміщення Житомирського торгівельно-економічного коледжу за адресою: м. Житомир, вул. Черняховського,101, особі, у якої вони були вилучені (а.с.63). Тобто, в ухвалі не йдеться про повернення пайків саме позивачу та зазначається з якого приміщення вони були вилучені і підлягають поверненню особі, у якої були вилучені без ознак її ідентифікації.

У судовому засіданні представники відповідачів пояснили, що пайки знаходяться у військовій частині, а не повернуті через те, що в ухвалі не конкретизована особа, якій їх слід повернути.

За таких обставин позивач не довів, що є власником спірного майна та, що воно не повернуто через його відсутність, а суд першої інстанції помилково вважав дані обставини встановленими.

Окрім цього, не доведена належними та допустимими доказами й вартість даного майна. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна (абзац другий ч.1 ст.1192 ЦК України). Інформація з інтернет-сайту про приблизну вартість одного набору, яка коливається від 70 грн. до 100 грн.(а.с.23-24), не може вважати належним та допустимим доказом, якщо відомо, яка військова частина виготовила пайки та у які періоди, тобто виробник та періоди виготовлення продукції відомі.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач не довів, що внаслідок дій правоохоронних органів йому спричинена шкода на суму 101360 грн., оскільки не довів, що є власником вилученого майна та воно йому не повернуто через його відсутність. Не доведено й причинно-наслідкового звязку. За таких обставин цивільно-правова відповідальність не наступає. Висновки суду першої інстанції про наявність шкоди, завданої позивачу, не ґрунтуються на доказах, що є у матеріалах справи, а зроблені на припущеннях, що неприпустимо.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з доводами апеляційної скарги Головного управління Національної поліції в Житомирській області про те, що даний спір належить розглядати в порядку господарського судочинства. Виходячи з пояснень в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представника позивача про те, що ОСОБА_1 набував спірне майно не для господарської діяльності і його у такій діяльності не використовував та звернувся до суду за захистом як фізична особа, а не як фізична особа-підприємець, та враховуючи характер правовідносин, що виникли між сторонами, апеляційний суд приходить до висновку, що має місце спір про право цивільне, який належить розглядати в порядку цивільного судочинства. Та обставина, що майно вилучено правоохоронними органами з приміщення, яке орендував позивач як субєкт підприємницької діяльності не вливає та не змінює, враховуючи вищевказані обставини, вид судочинства.

Оскільки має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, то апеляційний суд відповідно до положень ст.309 ЦПК України скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення, яким відмовляє позивачу в задоволенні позову про відшкодування шкоди за безпідставністю.

Судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України, понесені відповідачами на оплату судового збору за подання апеляційних скарг, покладаються на позивача, оскільки рішення ухвалюється не на його користь.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,309,313-314,316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Житомирській області та Головного управління державної казначейської служби України у Житомирській області задовольнити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15 травня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Головного управління Національної поліції в Житомирській області та Головного управління державної казначейської служби України у Житомирській області про відшкодування шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Житомирській області та Головного управління державної казначейської служби України у Житомирській області по 1114 грн. 96 коп. судового збору кожному.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча

Судді: