Постанова № 6804, 13.06.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77 ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Київ "13" червня 2006 р. 11 год. 45 хв. Справа № 140/9а-06

Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П., при секретарі Коваль Н.В., розглянувши справу

За позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіон-3”, смт. Макарів

про стягнення 2975,90 грн.,

за участю представників:

позивача:Кубишкіна Н.Г., довір. № 03/27 від 27.02.2006р.,

відповідача:не з’явились,

обставини справи:

до господарського суду Київської області надійшла позовна заява № 03-192/418 від 19.05.2006 року Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіон-3” (далі –Відповідач) про стягнення 2975,90 грн., з яких 2943,70 грн. адміністративно-господарських санкцій за недотримання в 2005 році встановленого у відповідності зі ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” нормативу робочих місць на підприємстві відповідача та 32,20 грн. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Представник позивача, в судовому засіданні повідомив суд, що за результатами перевірки достовірності даних статистичної звітності за 2005 рік (Ф №10-П1) проведеної на підприємстві відповідача, складено акт по контролю за виконанням нормативу працевлаштування інвалідів, своєчасним та повним надходженням штрафних санкцій Державного бюджету від 23.05.2006 року № 103 відповідно до якого сума адміністративно-господарських санкцій за недотримання в 2005 році встановленого нормативу робочих місць на підприємстві відповідача складає 1963 грн. Крім того, позивач повідомив, що відповідачем, 24.05.2006 року, сплачено адміністративно-господарські санкції за недотримання в 2005 році нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інваліда і не зайнятих інвалідами в розмірі 1963 грн., що підтвердив належним чином засвідченою копією банківської виписки.

Оскільки відповідач сплатив адміністративно-господарські санкції в сумі 1963 грн. ухвалою від 13.06.2006 року провадження у справі в цій частині було закрито у зв’язку з врегулюванням спору.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника учасника судового процесу, судом встановлено:

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Як вбачається з акту по контролю за виконанням нормативу працевлаштування інвалідів, своєчасним та повним надходженням штрафних санкцій Державного бюджету від 23.05.2006 року № 103, складеного за результатами перевірки достовірності даних статистичної звітності за 2005 рік (Ф №10-П1) проведеної на підприємстві відповідача середньооблікова чисельность штатних працівників облікового складу за рік складає 12 чоловік. Таким чином, згідно з ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” відповідачу встановлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця.

Фактично відповідачем не працевлаштовано жодного інваліда, що підтверджено звітом відповідача за 2005 рік (Ф №10-П1) та актом по контролю за виконанням нормативу працевлаштування інвалідів, своєчасним та повним надходженням штрафних санкцій Державного бюджету від 23.05.2006 року № 103, чим порушено ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” .

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” за порушення встановленого нормативу робочих місць відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі середньої річної заробітної плати за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Враховуючи, що відповідачем не працевлаштовано 1 інваліда, згідно акту по контролю за виконанням нормативу працевлаштування інвалідів, своєчасним та повним надходженням штрафних санкцій Державного бюджету від 23.05.2006 року № 103, складеного за результатами перевірки достовірності даних статистичної звітності за 2005 рік (Ф №10-П1) проведеної на підприємстві відповідача, встановлено розмір адміністративно-господарських санкцій за недотримання в 2005 році нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інваліда і не зайнятих інвалідами в сумі 1963 грн.

Пунктом 14 Положення передбачено, що підприємства у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньо облікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Згідно ч. 4 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

На день розгляду справи, адміністративно-господарські санкції в сумі 1963 грн. сплачені відповідачем в повному обсязі, про що свідчить належним чином засвідчена копія банківської виписки, яка міститься в матеріалах справи.

Крім того, частиною 2 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні з позовом до суду замість суми адміністративно-господарських санкцій в розмірі 1963 грн. зазначено –2943,70 грн., у зв’язку з чим, розрахунок пені в розмірі 32,20 грн., зроблений позивачем, не відповідає фактичним обставинам справи. Таким чином, пеня повинна нараховуватись на суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 1963 грн., що за розрахунком суду, складає 21,45 грн.

За таких обставин, на підставі ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, з відповідача підлягає стягненню 21,45 грн. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій. Щодо решти позовних вимог в сумі 980,70 грн., помилково нарахованих позивачем до розміру суми адміністративно-господарських санкцій та в сумі 10,75 грн., помилково нарахованих позивачем до розміру пені, суд вважає що останні задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Беручи до уваги викладене вище, керуючись ст. ст. 158, 161, 163, 167 та п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіон-3” (08000, Київська область, смт. Макарів, вул. Фрунзе, 31, код 33016295) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 72, код 24074109) 21,45 грн. пені.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку: заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України –з дня складання в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження (ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суддя Є.П. Євграфова