Рішення № 68039590, 28.07.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2017 р.Справа № 922/1839/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши справу

за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків про стягнення грошових коштів в розмірі 68000,00 грн. за участю представників сторін:

Представник позивача - Галік В.В., дов. від 24.11.2016р.;

Представник відповідача - ОСОБА_3, дов. від 26.02.2016р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківське обласне Територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків, про стягнення штрафу у розмірі 34000,00 грн. та пені у розмірі 34000,00 грн., за вчинення порушення, передбаченого п. 4, ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 02.06.2017р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляду у судовому засіданні на 20.06.2017р. об 11:15 год.

Ухвалою господарського суду від 20.06.2017р. розгляд справи відкладався на 24.07.2017р. о 12:00 год.

У судових засіданнях 24.07.2017р., 27.07.2017р. оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 27.07.2017р. представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні. Через канцелярію суду надав додаткові докази по справі (вх. № 24201), які судом долучаються до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.07.2017р. проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позов (вх. № 24064), який судом долучено до матеріалів справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи те, що норми ст. 65 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши представників сторін, судом встановлено наступне:

За результатами розгляду справи № 2/01-230-13 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - відділення) прийнято рішення від 28.11.2013р. № 280-к (надалі - рішення).

Пунктом 1 резолютивної частини рішення визнано, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та Фізична особа-підприємець ОСОБА_6, погодивши під час проведення конкурсних торгів на закупівлю масла (з коров'ячого молока), які відбулись в грудні 2011 року, свої пропозиції конкурсних торгів, з метою забезпечення перемоги ФОП ОСОБА_6, вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.

За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, згідно з пунктом 2 резолютивної частини рішення, на ФОП ОСОБА_1 накладений штраф у розмірі 34000,00 грн.

Копія рішення із супровідним листом направлена відділенням направлена на адресу відповідача 28.11.2013р. № 02-26/2-5249 для виконання.

На дату прийняття рішення, відповідач був зареєстрований, як ФОП ОСОБА_1, проте, станом на момент подання відділенням до господарського суду позовної заяви про стягнення штрафу та пені з ФОП ОСОБА_1, відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відбулась державна реєстрація змін відомостей про фізичну особу-підприємця від 03.12.2015р., а саме змінено прізвище ФОП ОСОБА_1 на ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1).

Як зазначає позивач, ФОП ОСОБА_1 не зверталась до Антимонопольного комітету України про перевірку чи перегляд рішення № 280-к та господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання недійсним рішення № 280-к, таким чином рішення № 280-к є дійсним.

Натомість, листом (вх. від 31.01.2014 № 513) ФОП ОСОБА_1 звернулась до відділення, з проханням розстрочити сплату штрафу, згідно з рішенням у сумі 34000,00 грн. рівними частинами на дванадцять місяців, у зв'язку з важким фінансовим становищем.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 12-1 та 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", частиною шостою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", пунктом 33 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994р. № 5, адміністративна колегія відділення постановила розстрочити сплату штрафу у розмірі 34 000,00 гривень, рівними частинами до 05.01.2015р., а саме:

до 04.03.2014р. у розмірі 3100,00 грн.;

до 04.04.2014р. у розмірі 3100,00 грн.;

до 05.05.2014р. у розмірі 3100,00 грн.;

до 04.06.2014р. у розмірі 3100,00 грн.;

до 04.07.2014р. у розмірі 3100,00 грн.;

до 04.08.2014р. у розмірі 3100,00 грн.;

до 04.09.2014р. у розмірі 3100,00 грн.;

до 06.10.2014р. у розмірі 3100,00 грн.;

до 04.11.2014р. у розмірі 3100,00 грн.;

до 04.12.2014р. у розмірі 3100,00 грн.;

до 05.01.2015р. у розмірі 3100,00 грн.

Звертаючись до господарського суду з даним позовом, позивач зазначив, що на день подання позовної заяви відділення не отримало від ФОП ОСОБА_1 документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного рішенням та пені за прострочення сплати штрафу.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Статтею 6 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Приписами статті 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлені повноваження державного уповноваженого Комітету, до яких, зокрема, належить: звернення до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Комітет, територіальні відділення Комітету у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені

Відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції " рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.

Згідно з частиною третьою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до розпорядження адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.02.2014р. № 26-рп/к, постановлено розстрочити відповідачу сплату штрафу у розмірі 34000,00 гривень, рівними частинами до 05.01.2015р.

Проте, сума штрафу відповідачем сплачена не була, що також не було спростовано представником відповідача у судових засіданнях.

Відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Нарахування пені зупиняється, зокрема, на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.

Згідно з частиною п'ятою статті 56 Закону за період з 04.03.2014р. по 25.05.2017р. включно, відповідачу нарахована пеня в розмірі 522609,00 грн.

Натомість, частиною п'ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зазначено, що розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Отже, розмір пені становить 34000,00 грн., який правомірно пред'явлений позивачем до стягнення.

Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачає, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Пунктом 21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" роз'яснено, що, вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення Комітету, або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення Комітету, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак, господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні ст. 39 Закону), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків. встановлених ч. 2 ст. 47 та ч. 1 ст. 60 Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обгрунтованості рішення органу Комітету.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що відповідачем не оскаржено рішення Харківського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України, в межах встановленого строку, відповідно до Закону, зазначене рішення відділення, на момент подання позову, про стягнення штрафу та пені є чинним та обов'язковим до виконання.

Заперечення відповідача щодо нетримання ним копії рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.11.2013р. № 280-к, спростовується наданим позивачем до матеріалів справи описом вкладення про направлення на адресу ФОП ОСОБА_1 , разом з позовною заявою також копії відповідного рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Також матеріали справи свідчать про обізнаність ФОП ОСОБА_1 про прийняття Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України рішення від 28.11.2013р. № 280-к.

Згідно з частиною другою статті 43 ГПК України та статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Подані докази не можуть бути відхилені судом з тих мотивів, що вони не передбачені процесуальним законом.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає позовні вимоги про стягнення з відповідача 34000,00 грн. штрафу та пені у розмірі 34000,00 грн. обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами, такі, що не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові ВСУ від 08.07.2015р. у справі № 916/30/13.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України та покладає судові витрати у даній справі на відповідача, з вини якого виник даний спір, який доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61072, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) штраф у розмірі 34000,00 грн. та пеню у розмірі 34000,00 грн. (на загальну суму 68000,00 грн.), із зарахуванням зазначеної суми до Державного бюджету України на рахунок 31116106700003 управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова, код УДКСУ 37999654, код бюджетної класифікації - 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", символ звітності 106.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61072, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх, код ЄДРПОУ 22630473) - 1600,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31.07.2017 р.

Суддя Р.М. Аюпова

справа № 922/1839/17