Рішення № 68038541, 27.07.2017, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 липня 2017 р. Справа № 902/645/17

Господарський суд Вінницької області в складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Павловій Т.С. розглянувши матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт Тростянець Вінницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "БАРСЬКИЙ ПТАХОКОМБІНАТ", с.Заможне Барського району Вінницької області

про стягнення 282158,31 грн згідно договору поставки

за участю представника позивача ОСОБА_2 (довіреність б/н від 17.05.2017);

представник відповідача не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "БАРСЬКИЙ ПТАХОКОМБІНАТ" заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки №24/03/2017 від 24.03.2017, а саме: 260195,00 грн основного боргу; 14549,53 грн пені; 5724,29 грн суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів та 1689,49 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 29.06.2017 порушено провадження у даній справі, судове засідання призначено на 27.07.2017.

На визначену судом дату (27.07.2017) відповідач не з'явився.

Про час та місце розгляду спору останній повідомлений належним чином, що стверджується підписом представника останнього від 19.07.2017 на рекомендованому повідомленні №2101800879432 про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 29.06.2017).

З урахуванням викладеного суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи.

За таких обставин, неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті.

В зв'язку з неподання відповідачем відзиву на позовну заяві і витребуваних господарським судом документів, справу, відповідно до положень ст.75 ГПК України, розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві.

Розглянувши матеріали господарської справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

24.03.2017 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "БАРСЬКИЙ ПТАХОКОМБІНАТ" (покупець) було укладено договір поставки №24/03/2017.

Відповідно до умов п.1.1. договору постачальник зобов'язується поставити товар - м'ясо, м'ясопродукти для виробничих потреб, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов договору.

Згідно п. 5.5. договору покупець зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар, за вирахуванням сум, які передбачені даним договором, які наступають після спливу 7 (семи) банківських днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п.6.2. договору у випадку несвоєчасних розрахунків за даним договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

На виконання умов договору постачальник 25.03.2017 поставив товар, обумовлений сторонами в п.1.1. договору на суму 260195,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи обопільно підписаною сторонами накладною №22 від 25.03.2017 та товарно-транспортною накладною №22 від 25.03.2017.

Відповідно до умов договору поставки строк оплати грошових коштів за поставлений товар настав 05.04.2017, однак станом на 23.06.2017 жодних розрахунків на виконання умов договору відповідач не провів, що підтверджується довідкою АТ "Райффайзен Банк Аваль" №Д1-В173/62 від 25.07.2017.

З огляду на що, 24.04.2017 позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою сплатити заборгованість за товар у сумі 260195,00 грн, на яку відповідач жодної відповіді не надав та оплату наявної заборгованості не здійснив.

Таким чином, станом на час подачі позову до суду основний борг відповідача перед позивачем за договором поставки становить 260195 грн, що стало підставою для звернення останнього з даним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського кодексу України (ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як випливає з наявних матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору поставки.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В судовому засіданні позивачем доведено суду, що на день розгляду справи у відповідача перед ним існує заборгованість у сумі 260195,00 грн, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основної заборгованості.

Також судом розглянуті вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 14549,53 грн - пені, нарахованої за період з 06.04.2017 по 23.06.2017; 5724,29 грн - суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, за період з 06.04.2017 по 31.05.2017 та 1689,49 грн - 3% річних за період з 06.04.2017 по 23.06.2017.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 6.2. договору у випадку несвоєчасних розрахунків за даним договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинному законодавству.

Здійснивши перерахунок позовних вимог в цій частині за допомогою калькулятора штрафів програми "ЛІГА.ЗАКОН" суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в межах вимог, заявлених до стягнення, а саме: 14549,53 грн - пені; 5724,29 грн - суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, та 1689,49 грн - 3% річних.

Враховуючи, що станом на час ухвалення рішення в даній справі відповідачем не надано будь-яких доказів в спростування позовних вимог, у тому числі сплати (повністю чи частково) визначеної заборгованості, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати на сплату судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БАРСЬКИЙ ПТАХОКОМБІНАТ" (23007, Вінницька область, Барський район, с.Заможне, вул.Кармелюка, 65-А; код ЄДРПОУ 34918546) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (24343, АДРЕСА_1; ІНП НОМЕР_1) 260195,00 грн основного боргу; 14549,53 грн пені; 5724,29 грн суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів; 1689,49 грн 3% річних та 4232,37 грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

4. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 01 серпня 2017 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу - ТОВ "БАРСЬКИЙ ПТАХОКОМБІНАТ" (23007, Вінницька область, Барський район, с.Заможне, вул.Кармелюка, 65-А).