Вирок № 68037036, 31.05.2010, Зачепилівський районний суд Харківської області

справа № 2013/1-43/2010

провадження № 2013/1-43/2010

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2010 року Зачепилівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - голови суду, судді Бойка Г.В.,

при секретарі - Оданець С.В.,

за участю прокурора - Гладкіх О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні сел. Зачепилівка кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, раніше судимого, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканцяІНФОРМАЦІЯ_4,

у здійсненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 маючи непогашену судимість за вироками Дніпропетровського обласного суду від 24.03.1998 року за ст.ст. 101 ч.1, 141 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі і Красноградського районного суду Харківської області від 01.11.2002 року за ст.ст. 185 ч.2, 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнившись 30.04.2005 року з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став і в ніч з 22 на 23 березня 2010 року, точний час в ході слідства не встановлений, перебуваючи в своєму будинку в с. Леб'яже, Зачепилівського району Харківської області, будучи у стані алкогольного сп'яніння, наніс удари Кулаками в область обличчя і тулуба ОСОБА_2, яка перебувала у нього в гостях, заподіявши їй тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин обличчя і тім'яної області ліворуч, садна правого колінного суглоба, синиця наружної поверхні правого стегна, закритої травми грудної клітини ( переломів правих 7-9 ребер, розрив і часткове коллабірування правої легені з розвитком гемопневмотораксу без погрожуючих життю явищ), які згідно висновку судово-медичної експертизи № 100/81 ОКБ/10 від 19 квітня 2010 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров'я.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.1.22 КК України - умисне заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених в статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 повністю визнав свою вину, щиро розкаявшись в скоєному.

Враховуючи, що підсудний не оспорює фактичні обставини вчинення злочину як вони викладені вище, підтвердивши їх в судовому засіданні, суд з урахуванням думки учасників процесу вважає за недоцільне подальше дослідження доказів одержаних в ході досудового слідства, обмежившись допитом підсудного та потерпілої.

В судовому потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що дійсно в ніч з 22 на 23 березня 2010 року, вона перебувала в гостях у підсудного, і будучи у стані алкогольного сп'яніння, в наслідок сварки ОСОБА_1 наніс їй удари кулаками в область обличчя і

тулуба від яких вона впала і втратила свідомість. Однак незважаючи на це попросила суд обрати міру покарання відносно підсудного не пов'язану з позбавленням волі.

Суд вважає, що дії ОСОБА_1С, були правильно кваліфіковані органами досудового

слідства за ст. 122 ч. 1 КК України - умисне заподіяння середньої тяжкості тілесного

ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою

наслідків, передбачених в статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад

здоров'я.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу підсудного - маючого непогашену судимість, за місцем проживання характеризується посередньо, пом'якшуючі обставини - щире каяття, обтяжуючі обставини - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, а також думку потерпілої, і приходить до висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_1 можливе без його ізоляції від суспільства, застосувавши до нього ст.ст. 75, 76 ч.4 КК України - звільнення від відбуття покарання з випробуванням, зобов'язавши його періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

Прокурором Зачепилівського району в Харківської області на користь держави в особі «Обласної клінічної лікарні - центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на стадії досудового слідства було заявлено цивільний позов по кримінальній справі, який він підтримав і в судовому засіданні в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 витрати в сумі 541 грн. 91 коп., які були витрачені на лікування потерпілої ОСОБА_2.

Зазначені збитки виникли внаслідок злочину, сума збитків визнана підсудним в судовому засіданні і підтверджена матеріалами як досудового так і судового слідства, тому суд вважає, що заявлений позов є обґрунтований і підлягає задоволенню.

Речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, ст. 122 ч.І КК України суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 КК України і призначити йому покарання за ст. 122 ч.1 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі, застосувавши ст.ст. 75, 76 ч.4 КК України - звільнити від відбуття покарання з випробуванням строком на З роки, зобов'язавши періодично являтися в органи кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

Запобіжний захід до набуття чинності вироком - залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі «Обласної клінічної лікарні -центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» р\р 31413544700001 ГУДКУ в Харківській області МФО 851011, код 23911595, КБК 24060300, грошову суму витрачену на лікування потерпілої в розмірі 541,91 грн. (п'ятсот сорок одна гри. 91 коп.).

Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб з моменту його проголошення в апеляційний суд Харківської області через Зачепилівській районний суд.

Головуючий Бойко Г.В.