Ухвала суду № 68034761, 01.08.2017, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

01.08.2017 Єдиний унікальний номер 205/4829/17

Єдиний унікальний № 205/4829/17

Провадження № 2-з/205/85/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2017 року

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Остапенко Н.Г., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним, ?

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2017 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним.

Ухвалою від 28 липня 2017 року відкрито провадження у цивільній справі за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним.

28 липня 2017 р. від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, а також заборони вчинення реєстраційних дій щодо обєкта нерухомого майна, що розташоване в АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна 824060212101), оскільки невжиття заходів забезпечення, на її думку, може утруднити виконання рішення суду.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до статті 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 152 ЦПК України, накладення арешту на майно є одним із способів забезпечення позову. Згідно частини 3 статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, перелік заходів забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом, встановлено ч. 1 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з частиною першою статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до позовної заяви відповідачем по справі зазначений ОСОБА_4.

Однак, згідно з інформаційною довідкою № 93369805 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкту нерухомого майна станом на 01 серпня 2017 року власником квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків: 32018119977, на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 730 від 28 липня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, який не є стороною по справі та до якого позивачем не заявлені позовні вимоги. Також з вищезазначеної довідки вбачається, що на квартиру АДРЕСА_3 накладено обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно на підставі договору іпотеки, серія та номер: 733, виданого 28 липня 2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_6

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підставщодо задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги на таку ухвалу суду протягом 5-ти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.Г. Остапенко