Ухвала суду № 68034693, 01.08.2017, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/2820/17

№ провадження 1-кс/208/1160/17

УХВАЛА

Іменем України

01 серпня 2017 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: слідчого судді Ізотова В. М., при секретарі Пентраковській М.В., прокурора Сафронова Г.О., заявника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за клопотанням ОСОБА_1 про скасування арешту майна, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням, згідно якого він просить скасувати арешт, накладений за ухвалою суду від 06 липня 2017 року, на майно яке було вилучено 30.05.2017 року під час проведення санкціонованого обшуку на земельній ділянці, що розташована по вул. Портова, 1А у м. Кам'янське та яку орендує ОСОБА_2, а саме на:

- резервуар наземний (цистерна) невстановленого виробництва для зберігання зріджених вуглеводневих газів пропан-бутан;

- газорозподільна колонка № 0049, виробництво Україна;

- насосний агрегат невстановленого виробництва.

Своє клопотання обгрунтовує невідповідністю рівня втручання в права та свободи осіб, доказового значення арештованого майна об`єктивній стороні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, що внесене до ЄРДР за № 42017041160000032 від 13.05.2017 року та наразі знаходиться на стадії досудового розслідування.

Посилається на п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України 12.06.2009 N 7 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва» поняття "шкода здоров'ю потерпілому" (частина перша статті 271, частина перша статті 272, частина перша статті 273, частина перша статті 274, частина перша статті 275 КК охоплює випадки, пов'язані із заподіянням особі середньої тяжкості чи легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності.

Як поняття "загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків" (частина перша статті 272, частина перша статті 273, частина перша статті 274, частина перша статті 275 КК необхідно розуміти такі зміни у стані виробничих об'єктів, підприємств, унаслідок яких виникає реальна небезпека життю людей або реальна небезпека заподіяння (настання) шкоди вказаним у цих статтях благам.

Як "інші тяжкі наслідки" (частина друга статті 271, частина друга статті 272, частина друга статті 273, частина друга статті 274, частина друга статті 275 КК слід розуміти випадки заподіяння тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній людині, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом і більше особам, шкоди у великих розмірах підприємству, установі, організації чи громадянам, а так само тривалий простій підприємств, цехів або їх виробничих дільниць.

Зазначає, що будь-яких належних доказів або відомостей про наявність вище вказаних обставин які б могли підтвердити наявність об'єктивної сторони злочину, що стало в подальшому підставою для вилучення зазначеного майна, слідчим не наведено.

Заявник у судовому засіданні своє клопотання підтримав та суду пояснив, що вилучене майно належить йому, він має всі необхідні сертифікати та дозвільні документи, жодного разу зазначене майно за призначенням не використосувалось.

Прокурор не заперечував проти задоволення скарги, зазначив що за умови наявності дозвільної документації у заявника на вилучене майно, можливо його передати ОСОБА_1 на відповідальне зберігання.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно дост. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексуарешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другійстатті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Ст. 174 КПК Українипередбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з викладених норм процесуального права та позиції прокурора, слідчий суддя не вбачає підстав для подальшого тримання вилученого майна під арештом, оскільки, у випадку ухвалення обвинувального вироку у зазначеному кримінальному провадженні, воно не підлягатиме спеціальній конфіскації, перебування зазначеного майна на зберіганні у власника не перешкоджатиме можливим подальшим слідчім діям та продовження обмеження у реалізації права власності наразі не відповідає меті застосування такого заходу забезпечення криміналього провадження, як арешт майна, відповідно до ч. 1, 2 ст. 170 КПК України.

Крім того, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти Росії», де було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина, яка наразі, в цьому конкретному випадку, відсутня.

Керуючись ст. ст.170,174,175,369-372 КПК України, слідчий суддя -

ухвалив:

Клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна - задовольнити.

Арешт, накладений на майно, вилучене 30.05.2017 року в рамках кримінального провадження № 42017041160000032 під час проведення обшуку на земельній ділянці, що розташована по вул. Портова, 1А у м. Кам'янське, а саме:

- резервуар наземний (цистерна) невстановленого виробництва для зберігання зріджених вуглеводневих газів пропан-бутан;

- газорозподільна колонка № 0049, виробництво Україна;

- насосний агрегат невстановленого виробництва, - скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ізотов В. М.