Рішення № 68031914, 24.07.2017, Городоцький районний суд Львівської області

441/1534/16-ц 2/441/112/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.07.2017 року Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Українець П.Ф.,

з участю секретаря Боднар Ю.М.

представника Піки М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

02.11.2016р. ПАТ КБ «Приватбанк» (далі Банк) звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 20 645 грн. 62 коп. заборгованості за кредитним договором № б/н від 15.05.2012р.

Вимоги мотивував тим, що ОСОБА_2 отримала у Банку кредит в сумі 1 100 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, із сплатою 30 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідачка взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не виконує, заборгованість, яка утворилась через невиконання нею умов договору, не погашає.

Просив також про стягнення з відповідачки судових витрат.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, при звернення із позовом до суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 39).

Відповідачка ОСОБА_2 в суді пояснила, що в травні 2012р. отримала у ПАТ КБ «Приватбанк» кредит, що скористалась кредитними коштами для придбання ліків, в лютому 2013р. припинила погашати заборгованість, дала інші пояснення, просить в позові Банку відмовити.

Представник відповідачки - адвокат Піка М.Є, висловився на відмову в позові, з мотивів наведених у запереченні від 16.12.2016р. і 25.04.2017р. (а.с. 51-55, 95-100), також пояснив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують факт укладення з ОСОБА_2 кредитного договору, як і не надано доказів, які б підтверджували факт отримання відповідачкою кредитної картки та користування кредитними коштами, дав інші пояснення, просить в позові відмовити.

Заслухавши відповідачку та її представника, вивчивши матеріали справи, суд приходить думки про задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правових відносин, інше.

Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст. 212 ЦПК України з врахуванням положень ст. ст. 57-66 ЦПК України.

Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.

Із змісту позову, із долученої до справи копії Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 15.05.2012р., довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду, витягу з Умов і Правил надання банківських послуг (а.с. 6-32) видно, що ОСОБА_2 отримала у ПАТ КБ «Приватбанк» кредит в сумі 1 100 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, 30 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, що відповідачка зобов'язувалась щомісяця, в строки визначені договором, здійснювати погашення суми заборгованості та нараховані проценти.

ОСОБА_2 своїм підписом у Анкеті-заяві від 15.05.2012р. підтвердила згоду, що підписана анкета разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді є складовою частиною договору, також підтвердила факт отримання інформації про умови кредитування у ПриватБанку.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають на підставі договору або правочину.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

У пунктах 14.1., 14.8 та 14.12 ст. 14 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що електронний платіжний засіб може існувати в будь-якій формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, необхідну для ініціювання електронного переказу. Банк та користувач укладають договір щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу. Банк перед укладенням договору зобов'язаний ознайомити користувача з умовами договору про використання електронного платіжного засобу (далі у цій статті - договір), ознайомити з тарифами на обслуговування електронного платіжного засобу та правилами користування електронним платіжним засобом. Банк зобов'язаний забезпечити викладення цієї інформації в доступній формі й розмістити її в доступному для користувача місці, а також надати на його вимогу в письмовій або електронній формі.

Із Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.6) убачається, що з 15.05.2012р. ОСОБА_2 було відомо, що Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua.

ОСОБА_2, що також видно із вищеозначеної анкети, зобов'язувалась виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на вищеозначеному сайті ПриватБанку.

Таким чином, договір укладений відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України шляхом приєднання до зазначених Умов та Правил надання банківських послуг.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. При укладенні договору дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгоджені сторонами, так і прийняті ними.

Укладення договору підтверджено сторонами шляхом прийняттям до виконання його умов, а саме: банк приймав і зараховував на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконував розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка, проводив інші операції за рахунком, надавав грошові кошти (кредит) відповідачу в межах встановлених лімітів та на умовах розташованих на сайті банку.

При укладенні означеного договору, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, що підтверджено власноручними підписами та печаткою банку.

Отже, за своєю правовою природою укладений між ПАТ КБ "ПриватБанк» та ОСОБА_2 договір банківського обслуговування є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. (ч. 1 ст. 1067 ЦК України).

За положеннями ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

ОСОБА_2, своїм підписом на Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, засвідчила факт укладення з Банком договору банківського обслуговування та взяла на себе зобов'язання виконувати умови зазначеного договору.

Підписання вказаного договору є прямою та безумовною згодою ОСОБА_2 щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

З огляду на вищенаведений пункт договору Банк встановив кредитний ліміт у розмірі 1 100 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному кредитному договору, через це утворила заборгованість, яка відповідно до розрахунку позивача на 30.09.2016р. (а.с. 4-5) складає 20 645 грн. 62 коп., з них: 974 грн. 43 коп. - заборгованість за кредитом, 14 825 грн. 12 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 3 386 грн. 75 коп. - заборгованість за пенею та комісією і штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 959 грн. 32 коп. - штраф (процентна складова).

Обставин, які б давали підстави сумніватись у розрахунку розміру заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «Приватбанк», судом не здобуто, тому він покладається в основу рішення.

Згідно положень ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За наведеного, суд приходить переконання, що відповідачкою та її представником не надано належних та допустимих доказів на спростування вимог Банку.

Отже, заборгованість ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором б/н від 15.05.2012р. на 30.09.2016р. складає 20 645 грн. 62 коп. та підлягає стягненню з неї у судовому порядку.

Підстав до застосування строків позовної давності, як про це про йдеться у письмових запереченнях представника відповідачки - адвоката Піки М.Є. від 16.12.2016р. суд не вбачає, з огляду на положення п. 1.1.7.31 Умов та Правила надання банківських послуг.

Витрати, понесені позивачем у зв'язку із зверненням до суду з позовом складають 1 378 грн. 00 коп. (а.с.1) і у відповідності до положень ст.ст. 79, 88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідачки.

За наведеного та керуючись ст.ст. 626, 627, 634, 638, 1050, 1054, 1067 ЦК України, ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст.ст. 10, 11, 57-66, 79, 88, 159, 212-215 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої на АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001 м. Київ, вул. Грушевського, 1 «д», р/р 29092829003111, ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість в сумі 20 645 грн. 62 коп. та 1 378 грн. судових витрат, а всього 22 023 грн. 62 коп.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів.

Суддя: Українець П.Ф.