Вирок № 68031114, 31.07.2017, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/1679/17

Провадження № 1-кп/311/231/2017

31.07.2017

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2017 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі Осінцевій Л.А.,

за участю прокурора Арустамян Д.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Василівка кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Новосолошино Оріхівського району Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, неодруженого, малолітніх та неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків на утриманні не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого: 1) 16.11.2010 року Василівським районим судом Запорізької області за ч.2 ст.289 КК України із застосуванням ст.75 КК України, до 5 років позбавлення волі з випробувальним строком 3 роки; 2) 14.11.2013 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.289 КК України, із застосуванням ст.71 КК України, до 5 років 3 місяців позбавлення волі. Звільнений 15.07.2016 року з Біленьківської ВК Запорізької області (№99) умовно-достроково, невідбутий строк покарання - 1 рік 7 місяців 15 днів,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

В С Т А Н О В И В :

24 травня 2017 року, близько о 03-00 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в селі Кам'янське Василівського району Запорізької області, поруч з кафе «Лідія» (327 км) на узбіччі автодороги «Харків - Симферопіль» Е105/М18, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне вилучення транспортного засобу всупереч волі його власника, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання їх шкідливих наслідків, діючи повторно та в порушення встановленого порядку користування транспортними засобами, шляхом вільного доступу, відчинивши незачинені задні двері автомобілю ЗАЗ-1102 темно-бежевого кольору з державним реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, фактично перебуває у користуванні ОСОБА_3, де у шафці передньої панелі виявив ключ від замку запалювання, за допомогою якого запустив двигун та привів у рух автомобіль. Тим самим, повторно, незаконно заволодів транспортним засобом та зник з місця пригоди, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальних збитків на суму 13678 гривень 34 копійки.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, кваліфікацію інкримінованого кримінального правопорушення не оспорює, з визначеною вартістю транспортного засобу згодний, проти фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, не заперечує та суду пояснив, що ввечері, близько о 23-00 годині 23.07.2017 року він з товаришами відпочивав у кафе «Чумацький шлях» в с.Кам'янське Василівського району біля АЗС, де вживав спиртні напої. Він випив в кафе близько трьох літрів алкогольного пива. Коли друзі роз'їхалися додому, він вирішив піти до іншого кафе «Лідія», яке знаходилося неподалік, на відстані близько 1 км від кафе «Чумацький шлях». Близько о 03-00 годині 24.07.2017 року він дійшов до кафе «Лідія», однак воно виявилося зачиненим. За цим кафе він побачив автомобіль «Таврія» темно бежевого кольору, держномеру не пригадує. Та вирішив на цьому автомобілі доїхати додому, так як до його дому була велика відстань, близько 7 км, а автомобілів попутних не було, оскільки була пізня ніч, а коштів на таксі він не мав. Та через багажне відділення даного транспортного засобу «Таврія» він проник до салону цього автомобіля, де в бардачке знайшов ключі від автомобіля, вставив їх до замку запалювання, за допомогою якого запустив двигун. Сів за кермо даного автомобіля «Таврія» та поїхав додому. Залишати у своєму дворі викрадений автомобіль побоявся, тому за 500 метрів неподалік від місця свого проживання сховав цей автомобіль у лісополосі та пішов додому відпочивати. Вранці того ж дня, близько о 10-00 годині до нього прийшли працівники поліції, яким він розповів про вчинене та зізнався у скоєному ним діянні. У вчиненому щиро розкаюється та зазначає, що усвідомив у повному обсязі протиправність своїх вчинених дій. Просить суворо його не карати, не позбавляти волі та запевнив суд, що належні висновки для себе зробив та подібного більше ніколи не повториться.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає можливим визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_1 дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому, судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиції є добровільними, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному суді.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст.289 КК України як: незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, у тому числі за вчинення аналогічних злочинів, передбачених ч.2 ст.289 КК України, судимості за які на теперішній час не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, відбував покарання в місцях позбавлення волі, проте певних висновків для себе не зробив та знову вчинив корисливий злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинивши даний злочин в період умовно-дострокового звільнення, що свідчить про схильність ОСОБА_1 до вчинення протиправних злочинних діянь корисливого характеру та не бажання ставати на шлях виправлення.

Разом з тим, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиросердечно розкаявся, в ході судового розгляду кримінального провадження активно сприяв встановленню істини, що суд відносить до обставин, які пом'якшують його покарання. До обставин, які обтяжують покарання, суд відносить вчинення ОСОБА_1 злочину у стані алкогольного сп'яніння. Крім того, на теперішній час заподіяна потерпілим у даному кримінальному провадженні матеріальна шкода відшкодована у повному обсязі шляхом повернення потерпілому ОСОБА_3 працівниками поліції викраденого майна у вигляд автомобіля ЗАЗ-1102 темно-бежевого кольору, цивільні позови потерпілими у даному провадженні не заявлено, претензій матеріального та морального характеру потерпілі на теперішній час до обвинуваченого ОСОБА_1 не мають. За місцем проживання обвинувачений характеризується посередньо, на теперішній час не працює, схильний до вчинення правопорушень, проте має визначене місце реєстрації та місце проживання. На теперішній час ОСОБА_1 ніде не працює, не навчається, суспільно-корисною працею не займається, регулярного доходу та постійного джерела прибутку немає, в центрі зайнятості на обліку не перебуває, хронічних хвороб немає, інвалідом не являється, утриманців немає, стійкі соціальні зв'язки відсутні, на обліку у нарколога та психіатра на даний час ОСОБА_1 не перебуває.

З урахуванням тяжкості та обставин вчинення кримінального правопорушення та, враховуючи позицію потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, які просять призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання на розсуд суду, цивільні позови на теперішній час до обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілими не заявлено, а також враховуючи особу обвинуваченого, його молодий вік, стан здоров'я та щире каяття у вчиненому, а також з урахуванням тяжкості, характеру та обставин вчинення кримінального правопорушення, його суспільної небезпеки, наявність у обвинуваченого на теперішній час двох не погашених судимостей за вчинення подібних кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289 КК України, тому суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства та вважає необхідним призначити йому мінімальний строк покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.289 КК України, без застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна обвинуваченого та при призначенні покарання суд застосовує до ОСОБА_1 також положення ст.71 КК України.

Також слід зазначити, що обираючи обвинуваченому ОСОБА_1 виду та міру покарання, суд не застосовує до нього додаткову міру покарання у виді конфіскації майна, передбачену санкцією ч.2 ст.289 КК України, оскільки відомості щодо належності ОСОБА_1 будь-якого майна відсутні.

З урахуванням вищевикладеного та на підставі вимог ст.71 КК України, суд вважає необхідним частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком Василівського районного суду Запорізької області від 14.11.2013 року та за сукупністю вироків, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання із застосуванням вимог ст.71 КК України, у вигляді позбавлення волі.

Підстав для застосування положень статі 69 КК України суд не вбачає.

Цивільні позови потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 у кримінальному провадженні не заявлені.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.2 ст.124, ст.126 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати в розмірі 742,2 грн., пов'язані із залученням у даному кримінальному проваджені експерта при проведенні судової дактилоскопічної експертизи № 1-598 від 26.05.2017 року та процесуальні витрати в розмірі 593,22 грн., пов'язані із залученням у даному кримінальному проваджені експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи № 11-113 від 27.06.2017 року.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст.100 КПК України, а саме: автомобіль марки «ЗАЗ-1102» темно бежевого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_3, суд вважає необхідним залишити потерпілому ОСОБА_3 за належністю; 13 папілярних узорів слідів рук, мікрооб'єкти з сидінь, змиви з керма та важелю, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 1201708010000786, суд вважає необхідним залишити в матеріалах даного кримінального провадження

Запобіжний захід, обраний в ході досудового розслідування відносно ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту, згідно ухвали слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 14.06.2017 року, суд вважає необхідним змінити на тримання під вартою у зв'язку з призначенням йому покарання, пов'язаного з позбавленням волі, та вважає необхідним взяти ОСОБА_1 під варту в залі суду

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 366-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд, -

П Р И С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та призначити йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі, без конфіскації майна.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, невідбутого покарання за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 14 листопада 2013 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді п'яти років одного місяця позбавлення волі, без конфіскації майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 відраховувати з 31 липня 2017 року.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 в ході досудового розслідування у вигляді домашнього арешту, згідно ухвали слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 14.06.2017 року - змінити з домашнього арешту на тримання під вартою до набрання вироком законної сили, та ОСОБА_1 взяти під варту в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (одержувач - УК у Шевченківському районі м.Запоріжжя/Шевч./24060300, розрахунковий рахунок № 31116115700009, МФО - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області) - процесуальні витрати, пов'язані з проведенням у даному кримінальному провадженні судової дактилоскопічної експертизи № 1-598 від 26.05.2017 року - в розмірі 742 гривень 20 копійок, з проведенням судової автотоварознавчої експертизи № 11-113 від 27.06.2017 року - в розмірі 593 гривні 22 копійки, а всього стягнути - 1335 (одна тисяча триста тридцять п'ять) гривень 42 копійки.

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні - автомобіль марки «ЗАЗ-1102» темно бежевого кольору, 1990 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_3, згідно зберігальної розписки від 07 червня 2017 року - залишити потерпілому ОСОБА_3 за належністю.

Речові докази у даному кримінальному провадженні: 13 (тринадцять) папілярних узорів слідів рук, мікрооб'єкти з сидіння, змиви з керма та важелю, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 1201708010000786 - залишити в матеріалах даного кримінального провадження

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду негайно після його проголошення.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО