Ухвала суду № 68030759, 01.08.2017, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1169/17

Провадження № 4-с/307/11/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2017 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

при секретарі Плиска Ю.С.

з участю: представника скаржника ОСОБА_1

представника ДВС ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тячів скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність заступника начальника районного відділу Державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася у суд із скаргою на дії заступника начальника Тячівського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції ОСОБА_2 пов’язані із скасуванням заходів забезпечення примусового виконання у виконавчих проваджень відкритих за виконавчими листами № 2-1647/09 від 19.10.2011 р. та № 2-145/10 від 27.07.2010 р.

Посилається на те, що 16.07.2010 р. Тячівським районним судом ухвалено рішення, яким з неї та ОСОБА_4 на користь ПАТ "ОТП Банк" було стягнуто 718114.37 грв. за кредитним договором.

На підставі вказаного рішення було видано виконавчі листи за № 2-1647/09 від 19.10.2011 р. та за № 2-145/10 від 27.07.2010 р., та в подальшому державним виконавцем відкрито виконавчі провадження № 46562716 і № 46542714.

ПАТ "ОТП Банк" відступило право вимоги ТОВ "ОТП Факторинг Україна", який подав у Тячівський РВ ДВС заяву про оплату боргу.

20.04.2017 р. заступником начальника Тячівського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції ОСОБА_2 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", а саме, фактичне добровільне виконання судового рішення боржником.

Однак, при винесенні постанови державний виконавець не вирішив питання щодо заходів забезпечення виконання рішення суду.

Просить зобов’язати заступника начальника Тячівського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції ОСОБА_2 зняти накладений арешт на майно (кошти) боржника, виключити відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників, скасувати інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення (розшук майна, арешт майна тощо) та інші дії пов’язані із закінченням виконавчого провадження в межах виконавчого провадження № 46562716 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1647/09 від 19.10.2011 р. та в межах виконавчого провадження № 46542714 з примусового виконання виконавчого листа № 2-145/10 від 27.07.2010 р.

Представник скаржника просив задовольнити скаргу посилаючись на викладені у ній обставини.

Державний виконавець Дзябко С.І. проти задоволення скарги заперечує, посилаючись на те, що при закритті виконавчого провадження дотримався вимог Закону «Про виконавче провадження».

Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 383 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

В судовому засіданні встановлено, що 16.07.2010 р. Тячівським районним судом ухвалено рішення про стягнення солідарно з ОСОБА_4А, та ОСОБА_3 на користь ПАТ "ОТП Банк" (правонаступником якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна") 718114.37 грв. заборгованості за кредитним договором, 1700 грв. судового збору та 120 грв. за інформаційно-технічне забезпечення.

Вказане рішення 26.07.2010 р. набрало законної сили.

27.07.2010 р. та 19.10.2011 р. Тячівським районним судом було видано виконавчі листи за № 2-1647/09 і за № 2-145/10.

16.02.2015 р. постановою державного виконавця було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 145/10. 24.02.2015 р. державний виконавець виніс постанову про стягнення із ОСОБА_3 виконавчого збору в розмірі 71999.43 грв. Того ж дня було винесено постанову про накладення арешту на майно ОСОБА_3 Постановою від 20.04.2017 р. виконавче провадження закінчено у зв’язку з погашенням боргу боржником.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв’язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже дії державного виконавця при закінченні виконавчого провадження пов’язані із не зняттям арешту на майно (кошти) боржника, не суперечать Закону.

Тому, керуючись ст.ст. 210, 213, 383, 387 ЦПК України, п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність заступника начальника районного відділу Державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції ОСОБА_2 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 5 днів з дня її проголошення, а у разі якщо ухвалу було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий: Гримут В.І.